Історія справи

Постанова КАС ВП від 23.10.2019 року у справі №820/7737/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2019 року

Київ

справа №820/7737/15

адміністративне провадження №К/9901/12416/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н. А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н. В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року (головуючий суддя - Любчич Л. В., судді: Сіренко О. І., Спаскін О. А.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області

про скасування наказу та зобов'язання провести перерахунок і виплатити різницю в грошовому забезпеченні, -

встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1), звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ МВС України в Харківській обл. ) від 14.08.2015 № 411 о/с про "призначення полковника міліції ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин); зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплатити різницю в грошовому забезпеченні ОСОБА_1 з моменту вимушеного перепризначення його на посаду старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.08.2015 начальником Головного управління МВС України в Харківській області було видано наказ № 411 о/с про призначення полковника міліції ОСОБА_1, який перебував у розпорядженні Головного управління МВС України в Харківській області, на посаду старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) без його згоди. З вказаним наказом він не погоджується, оскільки вказану посаду вважає не рівнозначною з його попередньою посадою - начальника відділу захисту прав інтелектуальної власності Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю (УДСБЕЗ) ГУМВС України в Харківській області. Крім того, позивач вказав, що листами він повідомляв відповідача про те, що знаходиться на лікарняному, та після проходження курсу лікування та отримання лікарняного листа, який надається після завершення лікування, копію буде направлено на адресу відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 cічня 2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання дій незаконними було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що хоча і спірний наказ від 14.08.2015 за № 411 о/с не містить у собі посилання на підстави для переведення позивача з вищих посад на нижчі, визначені п. 45 Положення, але зазначений єдиний факт не може бути підставою для скасування оскарженого наказу, оскільки як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами по справі, що підставою для виведення позивача у розпорядження ГУМВС було проведення організаційно-штатних змін, а отже в подальшому відповідач згідно п. 21 Положення мав право направити позивача проходити службу там, де це викликано інтересами служби.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 cічня 2016 року по справі № 820/7737/15 було скасовано.

Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені.

Визнано протиправним наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 14.08.2015 №411 о/с про призначення полковника міліції ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин).

Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області провести перерахунок і виплатити різницю в грошовому забезпеченні ОСОБА_1 з моменту призначення його на посаду старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) і по 06.11.2015 (дату звільнення).

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наказ ГУ МВС України в Харківській обл. від 14.08.2015 за № 411 було винесено в порушення пп. "в" п. 40 Положення №114, оскільки він був виданий в період знаходження позивача на лікуванні. Враховуючи те, що під час апеляційного розгляду справи встановлено протиправність наказу ГУ МВС України в Харківській обл. від 14.08.2015 за № 411, а також те, що згідно довідок ГУ МВС України в Харківській обл. середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 за період роботи з вересня 2015 року по жовтень 2015 року є меншим, ніж за період роботи з 25 травня 2015 року по 13 серпня 2015 року, заробіток позивача після призначення на іншу посаду згідно спірного наказу зменшився, та враховуючи положення ч.2 ст. 235 Кодексу законів про працю України, колегія суддів вказала на наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 з моменту вимушеного перепризначення на посаду старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) і по 06.11.2015 - дату звільнення.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважала необґрунтованими посилання представника відповідача щодо неможливості вирішення питання про перепризначення позивача на іншу посаду в зв'язку із скороченням штату, позаяк останній був відсутній на службі, оскільки згідно довідки управління забезпечення та бухгалтерського обліку позивачу за період з 25.05.2015 по 13.08.2015 було нараховано та виплачено грошове забезпечення і будь-яких відомостей щодо відсутності позивача на службі з 25.05.2015 по 04.08.2015 представником відповідача не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

21 квітня 2016 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 cічня 2016 року по справі № 820/7737/15.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що позивачем було надано до суду першої інстанції лише один лікарняний листок за період з
05.08.2015 по 14.08.2015, разом з тим, доказів поважності неприбуття на службу в період з 25.05.2015 позивачем надано не було. Скаржник вказав, що до спірних правовідносин застосовується п.21 Положення про проходження служби, а не зазначений судом апеляційної інстанції п. 40 "в" Положення, який в свою чергу не містить заборони щодо призначення особи на посаду під час її знаходження на лікарняному. Крім того, відповідач зазначив, що в період з 25.07.2015 по
13.08.2015 (перебування позивача у розпорядженні ГУМВС) грошове забезпечення не нараховувалось та не сплачувалось позивачу у зв'язку із відсутністю відомостей про облік його робочого часу. Щодо позовних вимог про виплату різниці в грошовому забезпеченні, скаржник вказав про те, що суд без належного обґрунтування зобов'язав відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення між невідомо якою посадою позивача (перебування позивача у розпорядженні ГУМВС) та посадою, на яку позивач був призначений в порядку п.21 Положення (старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ).

Позивачем до Суду надані заперечення на касаційну скаргу, в яких вказує про те, що ним направлялись відповіді на всі листи відповідача із повідомленням причин відсутності на роботі та неможливістю прибути до УКЗ. Позивач вказує, що до спірних правовідносин суд апеляційної інстанції правильно застосував приписи пункту 40 "в" Положення №114, оскільки саме цей розділ стосується питань призначення, переміщення і просування по службі. Крім того, позивач зазначив, що після зарахування у розпорядження він продовжував отримувати грошове забезпечення відповідно до попередньої посади. Отже, незаконне призначення його на посаду старшого оперуповноваженого призвело до зменшення розміру його грошового забезпечення.

Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач працював в органах внутрішніх справ з 1989 року по 05.11.2015 року на різних посадах, має спеціальне звання полковника міліції та статус учасника бойових дій. З 26.02.2014 до 25.07.2015 обіймав посаду начальника відділу захисту прав інтелектуальної власності Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю (УДСБЕЗ) ГУМВС України в Харківській області.

25.05.2015 наказом ГУМВС України в Харківській області № 637, виданим на підставі наказу МВС України від 30.04.2015 № 510, оголошено перелік змін у штатах Головного управління, а саме в Управлінні державної служби боротьби з економічною злочинністю скорочені усі посади, створено Управління протидії злочинності у сфері економіки (УПЗСЕ) з новою структурою. Працівникам вказаного підрозділу було доведено до відома про наступне скорочення.

У зв'язку з тим, що позивач був відсутній в цей час на службі, його з наказом про скорочення усіх посад у підрозділі ознайомити не надалось можливим, про що
25.05.2015 на ім'я начальника ГУМВС було складено відповідний рапорт.

16.06.2015 до ГУМВС надійшов рапорт ОСОБА_1 з проханням призначити його на посаду начальника відділу створеного УПЗСЕ, який було направлено начальнику вказаної служби для погодження. Одночасно позивачу було направлено листа від
19.06.2015 за № 7/7407, яким повідомлялось про необхідність подати новий належним чином оформлений рапорт із зазначенням назви відділу, до якого він бажав би призначитися, для погодження начальнику УПЗСЕ.

У зв'язку з тим, що після направлення вказаного листа позивач до ГУМВС так і не прибув, 14.07.2015 за вих. № 7/9648 йому повторно було направлено листа з проханням прибути до УКЗ до вирішення питання подальшого проходження служби.

Наказом ГУМВС від 24.07.2015 № 364 о/с у зв'язку із відсутністю ОСОБА_1 та не призначенням на будь-яку посаду у створеному УПЗСЕ його було зараховано у розпорядження ГУМВС з 25.07.2015.

Згідно листів від 29.07.2015 за вих. № 7/10323 УКЗ ГУМВС та від 05.08.2015 за вих. № 7/10772 позивачу повідомлялося про закінчення терміну реалізації наказу ГУМВС від 25.05.2015 № 637, прийняття рішення про зарахування його у розпорядження ГУМВС та запрошення до УКЗ для вирішення питання подальшого проходження служби.

На вищезазначені листи позивачем було надано письмові відповіді, в яких повідомлено, що позивач знаходиться на лікарняному, після проходження курсу лікування та отримання лікарняного листа, який надається після завершення лікування, копію буде направлено на адресу відповідача.

14.08.2015 начальником УКЗ Іванчишиним І.І. на ім'я начальника ГУМВС складено доповідну записку, де вказано, що у зв'язку з тим, що термін перебування ОСОБА_1 у розпорядженні ГУМВС закінчувався, запропоновано призначити ОСОБА_1 на вакантну посаду. Одночасно було складено висновок щодо подальшого проходження служби позивачем та визначено про його призначення на вакантну посаду старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку відділу міліції (с. Липці) Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області (з обслуговування Харківського району та м. Люботин). Вказаний висновок 14.08.2015 затверджено начальником ГУМВС Дмитрієвим А. А.

14.08.2015 за № 411 о/с в ГУМВС видано наказ, яким позивача призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку відділу міліції (с. Липці) Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області (з обслуговування Харківського району та м. Люботин).

Згідно довідки № 2437 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців внутрішніх військ МВС, ОСОБА_1 в період з 05.08.2015 по 14.08.2015 включно перебував на лікарняному.

Згідно довідок ГУ МВС України в Харківській обл. середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 за період роботи з вересня 2015 року по жовтень 2015 року є меншим, ніж за період роботи з 25 травня 2015 року по 13 серпня 2015 року, заробіток позивача після призначення на іншу посаду згідно спірного наказу зменшився.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно ст. 18 Закону України "Про міліцію" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. "в" п. 40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114 (далі - Положення № 114) призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції. При цьому враховується таке: при здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу можуть зараховуватися в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не більше 15 діб.

У виняткових випадках, пов'язаних з особливими обставинами, перебування в розпорядженні органу внутрішніх справ понад 15 діб, але не більше двох місяців, допускається з дозволу Міністра внутрішніх справ. До цього строку не зараховуються періоди перебування в установлених цим Положенням відпустках /крім відпусток по вагітності, родах і догляду за дитиною/, на лікуванні (обстеженні) у лікувальних закладах.

Призначення на посади, переміщення і просування по службі працівників ОВС врегульовані нормами, що містяться у розділі IV Положення № 114.

Пунктом 21 Положення № 114, встановлено, що особи рядового і начальницького складу проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.

Згідно п.42 Положення № 114 переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу провадиться:

г) на нижчі посади - за підставами, передбаченими пунктом 45 цього Положення.

У пункті 45 Положення № 114 зазначений вичерпний перелік підстав переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі, асаме:

а) при скороченні штатів;

б) за станом здоров'я згідно з висновком військово-лікарської комісії;

в) за особистим проханням;

г) за службовою невідповідністю, виходячи з професійних моральних і особистих якостей;

д) у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ або за клопотанням товариського суду честі середнього і старшого начальницького складу,

У вказаному пункті Положення встановлюється також обов'язок щодо зазначення у наказах по особовому складу про переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади підстав переміщення, передбачених цим пунктом.

Згідно п.24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. п.3.4.3 Наказу Міністерства внутрішніх справ України 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Наказ №499) керівниками підрозділів здійснюється облік робочого часу осіб, які перебувають у розпорядженні за відповідними посадами.

Виплата грошового забезпечення вказаним особам проводиться з розрахунку посадового окладу за останньою основною штатною посадою окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру, крім премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, протягом строку, установленого Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Особам, які перебувають у розпорядженні і не виходять на службу без поважних причин або стосовно яких до фінансових підрозділів не надано відомості про облік їх робочого часу, грошове забезпечення не виплачується.

Згідно п. п. 3.4.6 Наказу №499 при виплаті грошового забезпечення в період перебування в розпорядженні не зараховується:

час перебування в черговій відпустці;

час перебування на стаціонарному лікуванні;

час тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою;

час перебування в дорозі від місця попередньої служби до відповідного органу внутрішніх справ;

час перебування на навчально-екзаменаційних сесіях заочних, вечірніх відділень вищих навчальних закладів МВС;

час перебування під арештом у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності в разі закриття кримінальної справи або винесення виправдувального вироку - з дня арешту до дня звільнення включно.

Відповідно до 3.4.7 Наказу №499 якщо в період перебування в розпорядженні особа начальницького складу згідно з графіком відпусток виявила бажання використати чергову відпустку або перебуває на стаціонарному лікуванні в лікувальному закладі, їй виплачується грошове забезпечення з розрахунку посадового окладу за останньою основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, тобто без премії.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Під час судового розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач працював в органах внутрішніх справ та з 26.02.2014 до 25.07.2015, обіймав посаду начальника відділу захисту прав інтелектуальної власності Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю (УДСБЕЗ) ГУМВС України в Харківській області.

В подальшому Наказом ГУМВС від 24.07.2015 № 364 ОСОБА_1 було зараховано у розпорядження ГУМВС з 25.07.2015, а з 14.08.2015 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку відділу міліції (с. Липці) Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області (з обслуговування Харківського району та м. Люботин).

Таким чином, переміщення позивача по службі відбулось без дотримання приписів п.42, п.45 Положення №114, оскільки спірний наказ не містить у собі посилання на підстави для переведення позивача з вищих посад на нижчі, визначені п. 45 Положення.

Отже, колегія суддів зазначає, що в силу приписів п. п.3.4.3, п. п.3.4.6 Наказу №499 та п.24 Положення № 114, з урахуванням протиправності наказу ГУ МВС України в Харківській області від 14.08.2015 за № 411, позивач з моменту зарахування у розпорядження ГУМВС та до дати його звільнення (06.11.2015) повинен був отримувати грошове забезпечення з розрахунку посадового окладу за останньою основною штатною посадою.

Враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції правильно зроблено висновок щодо протиправності наказу ГУ МВС України в Харківській області від
14.08.2015 за № 411 та, як наслідок, зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплатити різницю в грошовому забезпеченні ОСОБА_1 з моменту призначення його на посаду старшого оперуповноваженого СКР ВМ (с. Липці) Харківського РВ ГУ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) і по
06.11.2015 (дату звільнення).

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною 1 статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи наведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 343, 344, 345, 349, 350, 351, 352, 353, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області- залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Шевцова