Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2018 року

м. Київ

справа № 604/319/17

адміністративне провадження № К/9901/875/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 604/319/17

за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області (у складі судді Сташківа Н. Б.) від 23 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Костів М. В., Бруновської Н. В., Шавеля Р. М.) від 22 листопада 2017 року, установив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови включити до розрахунку пенсії виплати зазначені у довідці від 03 березня 2017 року № 2-з/1181;

- зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 з дати її призначення у розмірі 80% суми грошового забезпечення, включивши до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії, виплати зазначені у довідці від 03 березня 2017 року за вих. № 2-3/1181.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідач при призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) не врахував усіх додаткових видів його грошового забезпечення, зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 13322 грн. та одноразової премії в розмірі 7223,50 грн., з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та які були виплачені у період з серпня 2011 року по липень 2013 року, проте не були враховані при розрахунку пенсії.

3. Постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови включити ОСОБА_2 до розрахунку пенсії виплати у виді матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової премії виплачені за період 2011-2013 роки; зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 11 жовтня 2016 року в розмірі 80% від суми грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 13322 грн., одноразової премії - 7223,50 грн., виплачених згідно довідки Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 03 березня 2017 року № 2-3/1181.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

5. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. 14 лютого 2018 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_2, в якому позивач просить судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

7. У касаційній скарзі клопотань заявлено не було.

8. Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФ України в Тернопільській області та у відповідності до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» йому призначено пенсію у розмірі 80 % від отримуваного грошового забезпечення.

10. 03 березня 2017 року на запит позивача Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області видано довідку № 2-3/1181, згідно якої за період з серпня 2011 року по липень 2013 року ОСОБА_2 виплачувались додаткові види грошового забезпечення та премії, зокрема: матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 13322 грн. та одноразова премія- 7223,50 грн. На вказані суми нараховувався Єдиний внесок.

11. Позивач 07 березня 2017 року звернувся до Головного управління ПФ України в Тернопільській області про перерахунок пенсії з урахуванням виплат згідно довідки Управління ДСУНС в Тернопільській області від 03 березня 2017 року.

12. Головне управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області листом від 14 березня 2017 року № 104/Б -11 ОСОБА_2 відмовило у задоволенні заяви про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що у відповідності до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 7 Постанови КМ України від 17 липня 1992 року № 393 допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, грошові винагороди, одноразові премії не включаються до грошового забезпечення при обчисленні пенсії, а тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.

13. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що матеріальна допомога для оздоровлення та одноразові премії є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та повинні були враховані при визначенні розміру грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу, за умови сплати з них страхових внесків.

15. Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що в даному випадку має місце порушення прав позивача, яке підлягає поновленню шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести перерахунок та виплату позивачу призначеної пенсії, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової премії з яких було виплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період останніх шести місяців з дня подання заяви, тобто з 11 жовтня 2016 року з урахуванням положень ст. 99 КАС України.

16. У своїй оцінці суди виходили з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2262-XII) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

17. Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

18. Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

19. Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

20. Частиною 1 ст. 10-1 Закону № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

21. Частиною 2 ст. 10-1 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

22. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

23. Постановою КМ України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

24. Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що вищезазначені матеріальна допомога на оздоровлення та одноразова премія є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та повинні були враховані при визначенні розміру грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу, за умови сплати з них єдиного внеску.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25. У касаційній скарзі скаржник зазначає про правомірність застосування органами Пенсійного фонду України положень Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, при визначенні складових грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії за Законом № 2011-ХІІ.

V. ОЦІНКА СУДУ

26. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, а саме зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 11 жовтня 2016 року, включивши до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отримані ним суми матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової премії.

27. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують їх висновків та ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм.

28. Крім того, аналогічна позиція у справах цієї категорії висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справах №335/2071/15-а та № 346/2949/17.

29. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог позивача.

30. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

31. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 341, 343, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі №604/319/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб