Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 22.11.2018 року у справі №821/1287/16 Ухвала КАС ВП від 22.11.2018 року у справі №821/12...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.11.2018 року у справі №821/1287/16

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2018 року

м.Київ

справа №821/1287/16

адміністративне провадження №К/9901/42576/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16.05.2017р. (суддя: Василяка Д.К.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017р. (судді: Шляхтицький О.І., Запорожан Д.В., Романішин В.Л.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення та наказу,

в с т а н о в и в:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 23 від 09.03.2016р. "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та готовність об'єкта до експлуатації";

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 23-ск від 09.03.2016р. "Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення та наказ відповідача прийнято за результатами здійснення 19.02.2016р. позапланової перевірки житлового будинку по АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 19.02.2016р., протокол б/н від 19.02.2016р., припис від 19.02.2016р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та направлення № 75 від 08.02.2016р. Проте припис від 19.02.2016р. скасовано рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду, а тому відповідачем протиправно прийняті рішення та наказ від 09.03.2016р.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.05.2017р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017р. у задоволенні позову відмовлено.

З таким рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що реконструкцію об'єкта будівництва було проведено у 1994 році, в той же час було розроблено і проектну документацію на об'єкт. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно взято до уваги письмову заяву ОСОБА_3 та не враховано, що у справі № 821/258/16 Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016р. визнано протиправним припис про усунення позивачем порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.02.2016р.

Крім того, постанова по справі про адміністративне порушення від 04.03.2016р. визнана протиправною та скасована постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.04.2017р.

Крім того, позивач зазначає, що на час проведення позапланової перевірки сплинув граничний термін щодо правомірності її проведення згідно ч. 11 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності " державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (на час виникнення спірних правовідносин), визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до положень частини 2 статті 39-1 Закону України від 17.02.2011р. № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності " (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Також згідно пункту 6 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466 у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації повідомлення інформація, яка зазначалася в ньому, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у повідомленні), наведених у повідомленні, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення підлягає скасуванню Інспекцією.

В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем 19.04.2013р здійснено реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт ХС 062131060678 об'єкті будівництва "реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1".

Відповідачем 15.05.2013р. зареєстровано декларацію про готовність об'єкта будівництва "реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1" до експлуатації ХС 142131340028.

Заступником начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області ні підставі звернення фізичної особи 08.02.2016р. видано направлення № 75 на проведення позапланової перевірки об'єкта "житловий будинок по АДРЕСА_1".

За наслідками перевірки головним інспектором будівельного нагляду Срібним Р.Ю. складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва "реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1" від 19.02.2016р., яким встановлено, що в декларації позивача про готовність об'єкта будівництва до експлуатації виявлено недостовірні данні щодо наявності розробленої та затвердженої відповідним чином проектної документації, що є порушенням частини 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідачем складено припис від 19.02.2016р., яким позивача зобов'язано оформити документи на будівництво у відповідності до вимог містобудівного законодавства або привести у первісний стан до 19.07.2016р.

Також відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.02.2016р., відповідальність за встановлене порушення передбачена частиною 12 статті 96 КУпАП.

Відповідачем 04.03.2016р. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №1021-01-51/25 про накладення адміністративного стягнення. (а.с.28)

Крім того встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.02.2016р.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 821/258/16 від 09.06.2016р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.02.2016 р.

09.03.2016р. відповідачем прийнято рішення №23 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та готовність об'єкта до експлуатації", яким вирішено скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт ХС 062131060678 від 19.04.2013р. та скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації ХС 142131340028 від 15.05.2013р.

Крім того, відповідачем 09.03.2016р. прийнято наказ № 23-ск "Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації", яким наказано вважати скасованим реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 19.04.2013 р. та скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації ХС 142131340028 від 15.05.2013 р., замовник - ОСОБА_2

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що згідно п. 10 ст.і 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем у декларації про готовність об'єкта до експлуатації ХС 142131340028 від 15.05.2013р. зазначено, що на підставі наказу ФОП ОСОБА_3 від 03.04.2013р. № 57, головним архітектором проекту є ОСОБА_3, серія та номер кваліфікаційного сертифіката НОМЕР_1 Проте, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_3 від 10.02.2016р. надана заступнику начальника Управління ДАБІ у Херсонській області, відповідно до якої щодо розроблення робочого проекту з реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1, зазначений в декларації від 15.05.2013 р. повідомлено, що такий проект нею не розроблявся, авторський нагляд за будівництвом не здійснювався (а.с.21). При цьому наведення позивачем недостовірних даних встановлено актом перевірки від 19.12.2016 р.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що з огляду на заяву ОСОБА_3 від 10.02.2016 р., в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та Декларації про готовність об'єкту до експлуатації від 15.05.2013р. наведено недостовірні дані щодо головного архітектору проекту.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016р. у справі № 821/258/16, якою скасовано припис від 19.02.2016р., складений щодо позивача, не спростовує доказів внесення недостовірних даних до повідомлення про початок виконання будівельних та декларації про готовність об'єкту до експлуатації.

Такі висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, висновки відповідача та судів попередніх інстанцій щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ґрунтуються на відсутності розробленої та затвердженої відповідним чином проектної документації, за що постановою від 04.03.2016р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Законність зазначеної постанови та обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення були предметом дослідження в рамках розгляду справи № 766/10429/16 за його позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №1021-01-51/25 від 04.03.2016р. по справі про адміністративне правопорушення, та яку позивачем долучено до справи.

За правилами статті 72 КАС України (в редакції до 15 12.2017р.) в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дії чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено таку постанову суду.

Відповідно до статті 159 цього кодексу судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права про дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В порушення вимог процесуального закону щодо законності та обґрунтованості судового рішення не враховано постанову суду у справі про адміністративний проступок та висновки, до яких дійшов суд під час розгляду справи цієї справ, які є обов'язковими при вирішенні цієї справи.

Крім того, висновки судів ґрунтуються на письмових поясненнях ОСОБА_3, яку судом в якості свідка допитано не було, хоча позивач заперечував такі її пояснення, а викладеним у них фактам було надано оцінку у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016р. ( справа № 821/258/16).

Відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 349, 345, 353, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16.05.2017р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017р. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати