Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.03.2021 року у справі №285/1515/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року

м. Київ

справа № 285/1515/17

адміністративне провадження № К/9901/15307/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Міністерства оборони України

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 (колегія у складі суддів Кузьменко Л. В., Іваненко Т. В., Франковської К. С. )

у справі №285/1515/17

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1.26.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оброни України про повернення його документів на доопрацювання, як інваліда ІІ групи з 08.02.2016 внаслідок поранення (контузії) та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, яке оформлено протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 10.06.2016 №46;

- зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання відповідно до поданої ним заяви від 16.03.2016 до Новоград-Волинського об'єднаного міського військового комісаріату щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення ІІ групи інвалідності, а саме 08.02.2016 відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.

2. Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від
22.05.2017 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017, постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від
22.05.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

4.31.07.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України, в якій відповідач просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.08.2017 відкрито провадження у справі.

6. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах з 05.08.1983 по 30.09.2009. В період з 05.12.1987 по 18.06.1988 позивач проходив військову службу на території Республіки Афганістан, де приймав участь в бойових діях.

8. Наказом Міністерства оборони України №743 від 03.09.2009 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я та наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №185 від 30.09.2009 цього числа виключений зі списків особового складу.

9. Протоколом Центральної військово-лікарської комісії від 12.06.2015 встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія головного мозку 1987) та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

10. Відповідно до акта огляду МСЕК ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з
08.02.2016. Поранення контузія та захворювання, Так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

11.16.03.2016 позивач звернувся до Новоград-Волинського об'єднаного міського військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до якої долучив документи, передбачені п. 11 Порядку №975 від 25.12.2013, а саме: витяг із протоколу засідання ЦВЛК від
12.06.2015; копію висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від
9.06.2015; копію довідки Житомирської обласної МСЕК від 11.03.2016; витяг з наказу про звільнення; копію паспорта та ідентифікаційного коду; реквізити банку.

12. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, з звільнених з військової служби від
10.06.2016 подані ОСОБА_1 документи повернуто до обласного військового комісаріату на доопрацювання через відсутність документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що поранення не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п. 11 Порядку № 975 від 25.12.2013.

13. Вважаючи такі дії Міністерства оборони України протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що форма документа (що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком учинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, згідно п. 11 Порядку № 975 від 25.12.2013) законодавчо не визначена, а тому такими документами можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення.

15. Рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від
12.06.2015 № 2153 та висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 09.06.2015 № 1033/Ж і є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення, контузії та захворювань.

16. Отже, позивач зазначив, що ним разом із заявою від 16.03.2016 було подано всі документи, передбачені п.11 Порядку № 975, що підтверджує його право на призначення одноразової грошової допомоги, які не були враховані при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення.

17. Міністерство оборони України заперечувало проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про те, що позивач звернувся до суду з позовом з пропуском шестимісячного строку, передбаченого ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Крім того, відповідач зазначив, що залишення позову без розгляду, не порушує права позивача на соціальний захист, що пов'язане з розглядом питання щодо призначення допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.

18. Зокрема, відповідно до Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564 вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є повноваженнями Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Таке рішення Комісії може бути оскаржене в судовому порядку. У разі прийняття Комісією рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, позивач не позбавлений можливості оскаржити його в межах строку звернення до адміністративного суду.

19. Житомирський обласний військовий комісаріат заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про те, що позивач не виконав вимоги Порядку № 975 та не надав необхідних документів для призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги.

20. Зокрема, не надано документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми та каліцтва), зокрема про те, що воно пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а тому рішення повернення документів на доопрацювання є правомірним.

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством.

22. Крім того, за висновком суду першої інстанції, позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку, передбаченого ст. 99 КАС України. Оскаржуване рішення від 10.06.2016 він отримав лише 01.12.2016, про що на копії витягу з протоколу позивачем було проставлено підпис та дату отримання такого витягу, а з позовом звернувся до суду 26.04.2017.

23. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з виконання обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

24. Крім того, за висновком суду апеляційної інстанції, жодним нормативно-правовим актом не передбачено те, що відсутність того чи іншого документу є підставою для повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги. Відповідні юридичні факти можуть підтверджуватись і іншими документами, якими в даному випадку є висновок судово-медичної експертизи, протокол Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, довідка МСЕК

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції проігноровано вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, та безпідставно не враховано норми встановленого Порядку (пункти 11,13), що зобов'язують особу, якій виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності, подавати до уповноваженого органу визначений перелік документів та передбачає прийняття відповідного рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю лише після отримання визначених переліком документів, необхідних для призначення виплати.

26. Скаржник зазначає, що позивач, звертаючись за отриманням спірної грошової допомоги, не надав документа, який є обов'язковим, а саме про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

27. Таким чином, комісія Міністерства оборони України діяла відповідно до вимог Закону та дійшла обґрунтованого висновку про необхідність повернення документів позивача на доопрацювання обласному військовому комісаріату, керуючись вимогами п.11 Порядку №975.

28.31.08.2017 позивачем подані заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких позивач посилаючись на правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 без змін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

30. Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу як інваліду ІІ групи.

31. Верховний Суд вже розглядав справи з таким предметом спору. Зокрема, у постановах від 25.09.2018 у справі № 741/982/16, від 11.09.2029 у справі № 760/12922/16, від 13.02.2020 у справі № 826/23240/15, від 12.03.2020 у справі № 554/1664/17, від 18.06.2020 у справі № 240/2353/19, від 30.07.2020 у справі № 806/2435/18, від 05.08.2020 у справі №678/371/17, від 29.01.2021 у справі № 460/3084/20, обставини яких є подібними, Верховний Суд зазначив:

~law7~ (у редакції, чинній на час встановлення ІІ групи інвалідності) закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з ~law8~ мають право на її отримання.

~law9~ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до ~law10~ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з пунктом 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

Повернення документів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу Порядком №975 не передбачено, а тому повернення Міністерством оборони України документів позивача без прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить нормам порядку №975".

32. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

33. Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством оборони України рішення щодо призначення чи відмови у призначенні одноразової грошової допомоги не приймалося.

34. Колегія суддів зазначає, що прийняття Міністерством оборони України рішення про повернення на доопрацювання документів позивача про призначення одноразової грошової допомоги суперечить вимогам Порядку № 975, оскільки положеннями цього Порядку (станом на момент виникнення спірних правовідносин, як і станом на момент звернення позивача до суду та розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) не було передбачено можливості вирішення цього питання шляхом повернення документів на доопрацювання.

35. Разом з тим, колегія суддів вважає, що надання оцінки доводам сторін щодо наявності/відсутності у позивача права на отримання вказаної допомоги є передчасним, оскільки відповідачем не приймалося рішення про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, а як вже вказувалося вище, документи йому повернуто без реалізації.

36. Відтак суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про задоволення позову.

37. Відповідно до ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

38. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

39. За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність зміни мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення.

40. Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

2. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у справі № 285/1515/17 змінити в частині мотивування постанови про задоволення позовних вимог і викласти відповідне мотивування в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у справі № 285/1515/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб