Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.05.2018 року у справі №818/3641/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2020 року

Київ

справа №818/3641/15

адміністративне провадження №К/9901/14458/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №818/3641/15

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "АКБ "Капітал" Ільчука Олександра Павловича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ПАТ "АКБ "Капітал", про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року, ухвалену у складі головуючого судді Соп`яненка О.В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, постановлену у складі: головуючого судді Тацій Л.В., суддів: Подобайло З.Г., Григорова А.М.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал" Ільчука Олександра Павловича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду;

- визнати неправомірними дії Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним договору строкового банківського вкладу (депозиту) від 17.09.2014 №1/07/3m/0208;

- зобов`язати Уповноважену особу включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АКБ "Капітал" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити її до Загального реєстру вкладників ПАТ "АКБ "Капітал", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду в розмірі 63000 грн.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що у Уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним, а тому відповідачами протиправно не включено позивача до переліку і в подальшому до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АКБ "Капітал" за рахунок Фонду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, позов задоволено в повному обсязі.

Суди встановили, що між ОСОБА_1 і ПАТ "АКБ "Капітал" 17.09.2014 укладено договір №1/07/3m0208 строкового банківського вкладу (депозиту) на суму 63 000 грн.

За умовами Договору банківського вкладу Банк приймає від Вкладника грошові кошти у розмірі 63000 грн на строк три місяці та зобов`язується повернути вклад Вкладнику та виплачувати проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановленому цим Договором.

Шляхом укладення додаткових угод між сторонами змінено, зокрема, строк дії договору-до 17.06.2015.

На виконання умов договору від 17.09.2014 № 1/07/3m0208 банк відкрив позивачці поточний рахунок в національній валюті на якій останньою 17.09.2014 внесено грошові кошти у розмірі 63000 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 338_16 від 17.09.2014.

Проте, постановою Правління Національного банку України від 20.07.2015 № 466 ПАТ "АКБ "Капітал" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №140 про запровадження з 21.07.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи в ПАТ "АКБ "Капітал".

Тимчасовою адміністрацією направлено позивачу повідомлення, відповідно до якого на засіданні комісії ПАТ "АКБ "Капітал" договір, укладений з нею, визнано нікчемним на підставі п. 9 ч. 2 ст. 38 Закону України № 4452.

Правлінням Національного банку України прийнято постанову "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" № 753 від 29.10.2015.

На виконання вищевказаної постанови Національного банку України, 29.10.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №145 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Капітал" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Позивачем до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ "АКБ "Капітал" подано заяву, в якій вона серед інших вимог ставила питання про можливість її включення до Реєстру вкладників на підставі складеного Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію повного переліку вкладників цього банку, який за діючим законодавством затверджується рішенням фонду гарантування вкладів.

Листом від 21.10.2015 Уповноважена особа повідомила позивачку про порядок виплат коштів за рахунок Фонду.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо невключення її до переліку та загального реєстру вкладників, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що у Уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним, а тому Уповноваженою особою, в порушення норм чинного законодавства, протиправно не подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «АКБ «Капітал» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а Фондом протиправно не включено позивача до Загального реєстру вкладників.

Фонд не погодився із вказаними судовими рішеннями і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вказує про відсутність правових підстав для включення позивача до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і, як наслідок, для внесення його до Загального реєстру вкладників

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому, положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови про віднесення ПАТ «АКБ «Капітал» до категорії неплатоспроможних» на рахунку позивачки, відкритому відповідно до договору банківського, знаходились кошти в сумі 63000грн.

Частина друга статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на дату укладення договору банківського вкладу) визначає, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв:

1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій;

2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов;

3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів;

4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку;

5) договори (правочини) з пов`язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку;

6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.

Згідно з частиною третьою вказаної статті встановлено, що договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов`язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі звернення до суду уповноваженої особи Фонду державне мито не сплачується.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У направленому на адресу позивача повідомленні зазначено, що договір банківського вкладу визнано нікчемним на підставі п. 9 ч. 2 ст. 38 Закону № 4452.

У зв`язку з цим слід зазначити, що ч. 2 ст. 38 Закону № 4452 не містить пунктів, що свідчить про те, що відповідач, визнаючи договір, укладений між позивачкою та Банком, послався на неіснуючу норму Закону.

Таким чином, з огляду на особливу правову природу діяльності відповідача, обов`язковим є зазначення останнім конкретного пункту частини третьої статті 38 Закону N 4452-VI, перелік яких є вичерпним.

Колегія суддів також враховує, що Інструкція про порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, була затверджена рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лише 26 травня 2016 року та набула чинності після її реєстрації у Міністерстві юстиції України 15 червня 2016 року, тобто після укладення спірного правочину (17.09.2014) та виникнення спірних правовідносин. Відтак, на момент прийняття рішення про визнання нікчемним правочину не було розроблено порядку здійснення уповноваженою особою Фонду повноважень щодо виявлення правочинів з ознаками нікчемності (порядку, строків проведення перевірки правочинів, форми та вимог до рішення за наслідками перевірки, порядок повідомлення вкладника тощо), а також застосування наслідків нікчемності.

З приводу посилань відповідача на надходження коштів на рахунок позивача внаслідок так званого "дроблення", що свідчить про нікчемність вчиненого позивачкою та банком правочину, то колегія суддів зазначає, що спеціальна підстава для визнання нікчемними договорів, які відповідають, умовній категорії "договори дроблення", з`явилася 12 серпня 2015 року одночасно з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16 липня 2015 року N 629-VIII.

Цим Законом частину третю статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було доповнено спеціальним пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як "здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства". Спрямованість цих законодавчих змін на віднесення до категорії нікчемних, так званих, "договорів дроблення" підтверджується Пояснювальною запискою до проекту закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (реєстраційний N 2045а від 08 червня 2015 року), який був внесений Кабінетом Міністрів України. У цій Пояснювальній записці зазначено, що проект закону спрямований на, зокрема, розширення переліку підстав, за яких Фонд не відшкодовує кошти за вкладами, які мають ознаки "дроблення". Крім того, саме рішення Верховної Ради України про прийняття Закону N 629 було спрямоване на віднесення до категорії нікчемних, так званих, "договорів дроблення" і це підтверджується стенограмою засідання парламенту від 16 липня 2015 року.

Фактично під "дробленням" розуміється переказ депозитних коштів із одного рахунку, сума на якому перевищує гарантовану для відшкодування, на інші депозитні рахунки, як правило, новоутворені, в частинах, які підпадають під виплату Фондом гарантування вкладів.

Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що спірні правовідносини виникли до внесення пункту 9 до частини третьої статті 38 Закону N 4452-VI. З огляду на що, застосування відповідачами посилань на наявність факту "дроблення вкладу" з боку позивача є також безпідставним.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивачка є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в Банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації, а тому позивачка підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому відповідачем не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачка є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про неї, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивачки як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Щодо висновків судів про наявність підстав для визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" Ільчука Олександра Павловича щодо визнання нікчемним договору строкового банківського вкладу (депозиту) від 17.09.2014 № 1/07/3m/0208, то колегія суддів зазначає таке.

Згідно частин 1, 2, 10 статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Оскільки наказ (повідомлення) про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

Встановлена правова природа згаданого повідомлення про нікчемність унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу, укладеного між позивачкою та Банком, відтак не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

Вказана правова позиція була викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Отже, ухвалені у справі судові рішення в частині визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" Ільчука Олександра Павловича щодо визнання нікчемним договору строкового банківського вкладу (депозиту) від 17.09.2014 № 1/07/3m/0208, слід скасувати та закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивачку до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то колегія суддів приходить до висновку по їх передчасність з огляду на таке.

Відповідно до ст. 27 Закону № 4452-VІ уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, яз визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Відтак, враховуючи те, що затвердженню виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру вкладників передує надання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, позовні вимоги до Фонду є передчасними, оскільки відсутній спір між позивачем та Фондом.

За наведених обставин, ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ "АКБ "Капітал", які мають право на відшкодування коштів за вкладом у банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 63 000 грн - підлягають скасуванню із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 351, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" Ільчука Олександра Павловича щодо визнання нікчемним договору строкового банківського вкладу (депозиту) від 17.09.2014 № 1/07/3m/0208 - скасувати, а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ "АКБ "Капітал", які мають право на відшкодування коштів за вкладом у банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 63 000 грн - скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В решті постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій,

Судді Верховного Суду