Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

м. Київ

справа №826/14184/16

адміністративне провадження №К/9901/37596/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2016 (суддя - Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 (судді - Кобаль М.І., Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) до Публічного акціонерного товариства "Трест Київелектромонтаж" (далі - ПАТ "Трест Київелектромонтаж") про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ДПІ звернулась до суду з позовом про стягнення з ПАТ "Трест Київелектромонтаж" податкового боргу у сумі 93`796,87 грн.

На обґрунтування позову ДПІ зазначає, що товариство має податковий борг, а вжиті податковим органом з метою стягнення цього боргу заходи шляхом вручення платнику податків податкової вимоги від 07.04.2016 № 1680-16 та рішення про опис майна у податкову заставу від 07.04.2016 № 228/26-57-16-01-10 до позитивного результату не призвели - ПАТ "Трест Київелектромонтаж" податковий борг не сплатило.

У зв'язку із добровільною сплатою товариством суми податкового боргу позивач подав письмову заяву про зменшення позовних вимог, заявивши до стягнення з товариства податковий борг, що обліковується станом на 02.11.2016 у сумі 22`084,80 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 09.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017, у задоволенні позову відмовив з тих підстав, що заявлена до стягнення сума податкової заборгованості була погашена товариством у повному обсязі.

ДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи скаржника про порушення судами норм матеріального права обґрунтовані посиланням на те, що суди не прийняли до уваги заяву ДПІ про зменшення позовних вимог.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.07.2017 № К/800/5858/17 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну та зазначає, що докази на підтвердження обставин щодо погашення товариством заявленого до стягнення податкового боргу (платіжні доручення) були досліджені у судовому процесі. Одночасно до заперечень відповідач надав копії платіжних доручень, що підтверджують сплату заборгованості.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.10.2018 касаційну скаргу позивача прийняв до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомленням сторін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для звернення до суду з позовом ДПІ вказує факт наявності у ПАТ "Трест Київелектромонтаж" податкового боргу станом на 26.07.2016 на загальну суму 93`796,87 грн, який виник внаслідок несплати/несвоєчасної сплати відповідачем самостійно задекларованого грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно за 2015 - 2016 роки, з плати за землю за 2015 - 2016 роки та штрафних (фінансових) санкцій, які були застосовані до товариства згідно з податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" від 23.03.2016 № 0009701103 та узгоджених в адміністративному порядку, станом на 26.07.2016 за товариством обліковувався податковий борг на загальну суму 93`796,87 грн.

Суди також становили, що звертаючись до суду про стягнення суми податкового боргу, ДПІ було були дотримані вимоги Податкового кодексу України щодо стягнення в примусовому порядку з платника податків податкового боргу, а саме процедура, яка передує зверненню до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу: сформовано податкову вимогу від 07.04.2016 № 1680-16 та рішення про опис майна у податкову заставу від 07.04.2016 № 228/26-57-16-01-10, які були отримані товариством та в судовому порядку не оскаржені.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 цього Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання протягом установленого строку.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до пункту 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати про відсутність обов'язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.

Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. У зв'язку з цим із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.

Отже, лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов'язання.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 ПК України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Таким чином, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Суди попередніх інстанцій дослідили надані позивачем витяги з карток особового рахунку платника орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік (станом 31.10.2016) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік (станом на 31.10.2016), та встановили, що заявлена до стягнення сума податкового боргу була погашена відповідачем у повному обсязі.

А доводи позивача, наведені у заяві про зменшення позовних вимог, про облік за товариством боргу станом на 02.11.2016 у сумі 22`084,80 грн, правомірно були відхилені судом як документально необґрунтовані, оскільки зі змісту витягів з інтегрованих карток платника податків вбачається, що вказана сума заборгованості по платежах (22`084,80 грн) виникла у ПАТ "Трест Київелектромонтаж" після 29.07.2016 і не входили до складу заявленої до стягнення суми податкового боргу.

Таким чином, висновок судів про безпідставність заявлених позовних вимог по суті є правильним, а доводи касаційної скарги не спростовують наведене.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду