Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.11.2018 року у справі №813/1020/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

Київ

справа №813/1020/17

адміністративне провадження №К/9901/22042/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

Суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/1020/17

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції у Львівській області

про визнання неправомірним і скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_3 - представника позивача ОСОБА_2

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року (головуючий - Брильовський Р.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Коваля Р.Й., суддів - Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.),

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області, відповідач), в якому просив, з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУ НП у Львівській області за № 145 о/с від 22.12.2017 «По особовому складу» в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити позивача з 24.02.2017 на службі в поліції, на посаді заступника командира взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення (далі - БПСП ОП) «Львів» ГУ НП у Львівській області;

- стягнути з ГУ НП у Львівській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу починаючи з 24.02.2017.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

27 квітня 2017 року Львівський окружний адміністративний суд вирішив:

- у задоволенні позову відмовити.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, підстави та порядок притягнення поліцейських до якої визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (стаття 19 Закону України «Про Національну поліцію»).

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

21 червня 2017 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року - без змін.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 - представника позивача ОСОБА_2, яка у лютому 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі скаржник просить:

- скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року;

- справу направити на новий розгляд.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому такі рішення є незаконними.

Крім того, в касаційній скарзі представник позивача вказує, що обставинами справи та доказами спростовується твердження відповідача про грубе порушення позивачем службової дисципліни.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в поліції на посаді заступника командира взводу № 2 роти № 1 БПСП ОП «Львів» ГУ НП у Львівській області.

За порушення Правил дорожнього руху (далі - ПДР) на Позивача складено протоколи про адміністративні правопорушення серії АП2 № 516610 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та серії АП2 № 516611 за статтею 124 КУпАП, які скеровані для розгляду до Турківського районного суду Львівської області.

Крім цього, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 158790, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП, за що застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

За цим фактом відповідно до наказу начальника ГУ НП у Львівській області № 250 від 24.01.2017 було призначене службове розслідування.

За наслідками службового розслідування на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, про що ГУ НП у Львівській області прийнято наказ від 16.02.2017 № 479 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника БПСП ОП «Львів» ГУНП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_2» (далі - Наказ від 16.02.2017 № 479).

На підставі Наказу від 16.02.2017 № 479, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України 22.02.2017 ГУ НП у Львівській області прийнято наказ за № 145 о/с «Про особовому складу» про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (далі - Наказ від 22.02.2017 № 145 о/с).

Позивач, вважаючи спірний наказ протиправним, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII)

Закон №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною 1 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону №580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно із частиною першою статті 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 59 Закону № 580-VIII та з метою забезпечення належної підготовки і видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 № 1235 затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з пунктом 4 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 № 1235 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016 р. за № 1668/29798; далі - Порядок).

Згідно із пунктом 2 розділу І та розділу ІІ Порядку рішення з питань проходження служби в поліції оформлюються письмовими наказами по особовому складу; підставою для видання наказів по особовому складу є зміни в службовій діяльності, зокрема, звільнення зі служби в поліції.

Порядок підготовки та видання наказів по особовому складу визначений розділом ІІІ Порядку, відповідно до пунктів 1, 2, 10, 11 якого видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.

У випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати.

Крім того, зазначається інформація щодо необхідності виплати грошової компенсації за кількість діб невикористаних відпусток за фактично відпрацьований час у році звільнення або відрахування з грошового забезпечення коштів за кількість діб відпусток за час невідпрацьованої частини календарного року.

Накази про накладення дисциплінарних стягнень у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції реалізовуються шляхом видання наказів по особовому складу в установленому порядку.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 № 3460-1У (далі - Статут)

Відповідно до статті 1 Статуту, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статей 2, 5 Статуту підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, далі - КАС України)

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України)

Пункт 1-2 частини 1 статті 341 КАС України. Межі перегляду судом касаційної інстанції.

1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Судами встановлено, що відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 158790, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП, за що застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

За цим фактом відповідно до наказу начальника ГУ НП у Львівській області № 250 від 24.01.2017 було призначене службове розслідування.

Службовим розслідування встановлено, що позивач, як працівник поліції, зобов'язаний відповідно до статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, 21.01.2017 керував приватним автомобілем без відповідних реєстраційних документів на транспортний засіб та перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, здійснив ДТП, унаслідок якої пошкоджено службовий автомобіль Турківського відділення поліції Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області «Рено Кенго», д.н.з. НОМЕР_1, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124, частиною першою статті 126 та частиною першою статті 130 КУпАП.

Суд не приймає до уваги посилання скаржника викладені в касаційній скарзі, що відповідач притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі недійсних документів, оскільки Наказ від 16.02.2017 № 479 позивачем оскаржений не був та не є предметом спору у цій адміністративній справі.

Суд наголошує, що правильність застосування до позивача дисциплінарного стягнення не є предметом судового розгляду у цій справі.

Факт порушення позивачем службової дисципліни підтверджено належними та допустимими доказами, які встановлені службовим розслідуванням, зокрема щодо фіксування фактів ДТП, керування позивачем транспортним засобом без відповідних реєстраційних документів на нього та посвідчення водія на право керування транспортним засобом і перебування при цьому з явними ознаками алкогольного сп'яніння.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що видаючи Наказ від 22.02.2017 № 145 о/с відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема, частинами третьою - п'ятою статті 59, пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, пунктом 2 розділу І, розділом ІІ та пунктами 1, 2, 10, 11 Порядку, тому підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції - відмовив в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а ґрунтуються лише на незгоді представника позивача з обставинами справи встановленими судами попередніх інстанцій.

Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 - представника позивача ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року в цій справі - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич