Історія справи
Ухвала КАС ВП від 18.08.2020 року у справі №806/888/17

ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ19 серпня 2020 рокум. Київсправа № 806/888/17адміністративне провадження № К/9901/16969/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача Стрелець Т. Г.,суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №806/888/17за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкритоза касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року (суд у складі головуючого судді Капинос О. В. ) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року (головуючого судді - Моніча Б. С., суддів: Капустинського М. М., Охрімчук І. Г. )ІСТОРІЯ СПРАВИКороткий зміст позовних вимог
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:1.1. визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за результатами розгляду його заяв від 11.08.2016 року та від 25.01.2017 року щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Туровець на території Туровецької сільської ради Житомирського район;1.2. зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду повторно розглянути його заяви від 11.08.2016 року та від 25.01.2017 року і видати наказ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Туровець на території Станишівської сільської ради Житомирського району".2. Позовна заява мотивована тим, що позивач 11.08.2016 року направив до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Туровецької сільської ради Житомирського району. 14.12.2016 року отримав відповідь, у якій йому запропоновано повторно надати графічні матеріали, що дозволяють встановити місце розташування бажаної земельної ділянки. Такі дії відповідача були оскаржені у судовому порядку. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року у справі №806/2872/16 зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути у місячний строк заяву ОСОБА_1 від 11 серпня 2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. 25.01.2017 року позивачем на розгляд відповідачу було подано заяву з долученням додаткових графічних матеріалів розташування бажаної земельної ділянки. За результатами розгляду документів Головне управління Держгеокадастру листом від 07.03.2017 року запропоновано сформувати новий пакет документів та повторно звернутися із заявою до управління. Такі дії відповідача ОСОБА_1 вважає протиправними, у зв'язку з чим звереснувся до суду з даним позовом.Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладене в листі від07.03.2017 року №І-1483/0-3351/6-17. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від11.08.2016 року та від 25.01.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та видати наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Туровець на території Станишівської сільської ради Житомирського району у відповідності до поданих документів.4. Рішення судів мотивовані тим, що відмова у надані дозволу на розробку проекту землеустрою є незаконною, оскільки суперечить приписам статті
118 Земельного кодексу України.Короткий зміст вимог касаційної скарги5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до того, що позивачем до заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою додано графічні матеріали, які не дають можливості відповідачу встановити, де знаходиться бажана земельна ділянка.7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року.8. З 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення"
Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Гімон М. М. (суддя - доповідач), Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.10. У зв'язку зі зміною спеціалізації судді-доповідача Гімона М. М. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 806/888/17.
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі:Стрелець Т. Г. (суддя-доповідач), судді: Стеценко С. Г., Тацій Л. В.У зв'язку із відпусткою судді Стеценка С. Г. протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 серпня 2020 року проведено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у справі № 806/888/17 та визначено колегію суддів у складі: Стрелець Т. Г. (суддя-доповідач), судді: Рибачук А. І., Тацій Л. В.12. Позивач заперечень на касаційну скаргу не надавав.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13.11.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами с. Туровець на території Туровецької сільської ради Житомирського району.14. Листом від 14.12.2016 року №І-216/0-4728/6-16 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області запропонувало позивачу повторно надати графічні матеріали, що дозволяють встановити місце розташування бажаної земельної ділянки, оскільки надані ним до звернення графічні матеріали не дають змоги встановити місце розташування земельної ділянки, яку він бажає отримати.15. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у справі №806/2872/16 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути в місячний строк заяву ОСОБА_1 від 11 серпня 2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.16. Разом з цим 25.01.2017 року, позивачем на виконання листа відповідача від14.12.2016 року №І-216/0-4728/6-16 подано заяву, до якої долучено додаткові графічні матеріали розташування бажаної земельної ділянки. (а. с.15)17. Листом від 07.03.2017 року №1-1483/0-3351/6-17 відповідач повідомив ОСОБА_1, що за результатами розгляду його заяви від 13.08.2016 року спеціалістами Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області вже направлено відповідь 14.12.2016 року за №І-216/0-4728/6-16. Також запропоновано сформувати новий пакет документів та повторно звернутися із заявою до управління. (а. с.14)
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею
341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.19. Відповідно до частини
3 статті
3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також
КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.20.8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до
КАС України, внесені
Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".21. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення"
Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності
Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності
Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
22. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності
Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами
КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.23. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.24. Відповідно до ч.
1,
2 ст.
116 Земельного кодексу України (далі -
ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених
ЗК України або за результатами аукціону.Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.Відповідно до пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Згідно з ч.
4 ст.
122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що відповідача наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.25. Приписи ч.
2 ст.
123 Земельного кодексу України визначають, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ч.
2 ст.
123 Земельного кодексу України, передають у власність або користування такі земельні ділянки.У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених ч.
2 ст.
123 Земельного кодексу України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
26. Згідно ч.
3 ст.
123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із ч.
3 ст.
123 ЗК України.Таким чином, як правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, чинним законодавством передбачено обов'язок щодо прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.При цьому, виключною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у справі №806/2872/16 позивач 25.01.2017 року повторно звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, до якої додав вичерпний перелік документів, встановлений
Земельним кодексом України, а також графічні матеріали з публічної кадастрової карти України з відображенням меж земельної ділянки. (а. с.15), про які вказував відповідач у листі від 14.12.2016 року №І-216/0-4728/6-16.
28. Проте, листом від 07.03.2017 року №1-1483/0-3351/6-17 відповідач повідомив ОСОБА_1, що за результатами розгляду його заяви від 13.08.2016 року спеціалістами Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області вже направлено відповідь 14.12.2016 року за №І-216/0-4728/6-16 та запропоновано сформувати новий пакет документів і повторно звернутися із заявою до управління.29. Такі дії відповідача колегія суддів Верховного Суду вважає неправомірними, оскільки ним фактично не було належним чином розглянуто заяву позивача від 25 січня 2017 року, до якої додано нові графічні матеріали у відповідності до листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.12.2016 року за №І-216/0-4728/6-16.30. Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області фактично проігноровано висновки суду, викладені у постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року по справі №806/2872/16, якою суд зобов'язав Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути у місячний строк заяву ОСОБА_1 від 11 серпня 2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Разом з тим, будь-якого передбаченого законом рішення відповідачем не прийнято, що вказує на порушення ним вимог статті
118 Земельного кодексу України.31. З огляду на те, що відповідач повторно порушує встановлений відповідними нормами
ЗК України порядок розгляду заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також те, що судами встановлено факт подання позивачем всіх визначених законом документів, які містять вичерпну інформацію, необхідну для вирішення питання про надання такого дозволу, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 11.08.2016 року та від 25.01.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та видати наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Туровець на території Станишівської сільської ради Житомирського району у відповідності до поданих документів.32. Частиною
1 статті
350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
33. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.34. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.35. Керуючись статтями
341,
345,
349,
350,
356,
359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного судупостановив:1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - залишити без задоволення.
2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року по справі № 806/888/17 - залишити без змін.3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.Головуючий Т. Г. СтрелецьСудді А. І. РибачукЛ. В. Тацій