Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.12.2019 року у справі №822/1429/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2019 року

Київ

справа №822/1429/16

адміністративне провадження №К/9901/34085/18 №К/9901/34079/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В.,

Мартинюк Н. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційними скаргами Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому та ОСОБА_1

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.08.2016 (головуючий суддя - О. Л. Польовий)

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 (головуючий суддя - О. А. Боровицький, судді - Т. В. Сапальова, Д. Б. Матохнюк)

у справі № 822/1429/16

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому,

Начальника Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому Мудрої Любові Антонівни,

треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області,

про визнання дій і бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, Начальника Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому Мудрої Любові Антонівни, в якому, з урахуванням заяви про остаточне уточнення позовних вимог, просила:

- визнати рішення, дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, начальника управління Мудрої Любові Антонівни протиправними щодо відмови листом від 12.02.2016 № 9523/02 надати інформацію за її інформаційним запитом від 08.02.2016, що необхідна їй для захисту її пенсійних прав і свобод, законних інтересів про дату виготовлення та ким виготовлено й підписано довідки про заробіток для обчислення пенсії зазначених у запиті працівників, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"; дата актів, назва пенсійного органу, яким складено акт перевірки відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії зазначених у запиті працівників та індивідуальні коефіцієнти заробітної плати, що обчислені Управлінням Пенсійного фонду України на підставі заробітної плати, що відображено у довідках зазначених у її запиті колишніх її співробітників Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України";

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому надати інформацію за інформаційним запитом від 08.02.2016, яка необхідна їй для захисту її пенсійних прав і свобод, законних інтересів про: дату виготовлення та ким виготовлено й підписано довідки про заробіток для обчислення пенсії зазначених у запиті працівників, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"; дата актів, назва пенсійного органу, яким складено акт перевірки відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії зазначених у запиті працівників та індивідуальні коефіцієнти заробітної плати, що обчислені Управлінням Пенсійного фонду України на підставі заробітної плати, що відображено у довідках зазначених у її запиті колишніх її співробітників Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України";

- стягнути з Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому заподіяну моральну шкоду протиправними діями та бездіяльністю, грубими порушеннями прав на доступ до публічної інформації, у розмірі 5 000,00 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що 08.02.2016 звернулась до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому з запитом, в якому просила надати інформацію про дату виготовлення, ким виготовлені і підписані довідки про заробіток для обчислення пенсії працівників, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України". 12.02.2016 відповідач відмовив позивачу у наданні вказаної інформації. Таку відмову позивач вважає протиправною та такою, що порушує її права і свободи, законні інтереси.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.08.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від
11.01.2017, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому № 9523/02 від 12.02.2016 в наданні ОСОБА_1 інформації за запитом від 08.02.2016 про дату виготовлення та ким виготовлено та підписано довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"; дата актів, назва пенсійного органу, яким складено акт перевірки відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому надати ОСОБА_1 інформацію за запитом від 08.02.20016 про дату виготовлення та ким виготовлено та підписано довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"; дата актів, назва пенсійного органу, яким складено акт перевірки відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

4. При прийнятті рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки публічна інформація про дату виготовлення та ким виготовлено та підписано довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"; дата актів, назва пенсійного органу, яким складено акт перевірки відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії вищевказаних осіб, не є інформацією з обмеженим доступом, зокрема конфіденційною чи службовою інформацією, тому така інформація має бути надана відповідачем. Разом з тим, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що розумний і справедливий розмір моральної шкоди, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача, становить 500,00 грн.

Крім того, відмовляючи в частині позовних вимог щодо надання інформації про індивідуальні коефіцієнти заробітної плати працівника, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказана інформація носить особистий майновий характер, а тому в силу вимог статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є конфіденційною і може бути наданою тільки за згодою особи.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що управлінням при розгляді інформаційного запиту ОСОБА_1 вчинено дії в межах настатті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" повноважень, оскільки запитувана позивачем інформація є конфіденційною і така не може бути надана без попередньої згоди особи, якої вона стосується. Крім того, відповідач вказує, що позивачем не надано суду жодних переконливих доказів завдання їй Управлінням Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому моральної шкоди.

7. Позивач, стверджуючи у касаційній скарзі, що оскаржувані рішення ухвалені з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень в частині незадоволення позовних вимог, просить в цій частині рішення скасувати, справу направити на новий розгляд або ухвалити нове рішення й задовольнити позов у цій частині.

8. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує на незаконність висновків судів попередніх інстанцій, що інформація про індивідуальні коефіцієнти є інформацією про майновий стан, оскільки індивідуальний коефіцієнт зарплати є розрахунковою величиною, вказаний показник обчислюється Управлінням Пенсійного фонду України і є публічною інформацією. Крім того, позивач вважає, що присуджена судом сума моральної шкоди у розмірі 500,00 грн. є недостатньою та не відповідає вимогам справедливості.

Позиція інших учасників справи

9. У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1, відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить залишити її без задоволення.

10. Відсутність відзиву на касаційну скаргу відповідача не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.03.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому.

12. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1.

13. Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2019 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

14. Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому з інформаційним запитом про надання публічної інформації, в якому просив повідомити дату виготовлення та ким виготовлено й підписано довідки про заробіток для обчислення пенсії працівників, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України", на якому вона працювала з 21.06.1973 по 17.11.2003: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17; дата актів, назва пенсійного органу, яким складено акт перевірки відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії вищезазначених працівників та індивідуальні коефіцієнти заробітної плати, що обчислені Управлінням Пенсійного фонду України на підставі заробітної плати, що відображено у довідках вищезгаданих колишніх її співробітників Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України".

15.12.02.2016 Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому листом № 9523/02 надало відповідь на запит та повідомило, що відповідно до статті 32 Конституції України, статті 11 Закону України "Про інформацію", рішень Конституційного суду України від 30.10.1997 № 5-зп та від 20.01.2012 № 2-рп/2012 запитувана інформація є конфіденційною та може бути надана лише за згодою особи, якої вона стосується. При оформленні звернення не вказано підстав для отримання конфіденційної інформації та не надано доказів того, що громадяни, зазначені у інформаційному запиті, дійсно довіряють позивачу право на отримання інформації щодо себе. Враховуючи вищевикладене, запит позивача щодо надання інформації може бути задоволено лише після надання довіреностей вказаних громадян на отримання інформації щодо себе, за запитом суду чи правоохоронних органів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

16. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Статтею 34 Конституції України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

18. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації".

19. Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

20. Частиною 1 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

21. Відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Розпорядники інформації, визначені статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації", які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

22. Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації" таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частиною 1 статті 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

23. Відповідно до статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

24. Частиною 2 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

27. Аналіз положень Закону України "Про доступ до публічної інформації" про конфіденційну інформацію дає підстави виокремити такі її ознаки: встановлювати конфіденційність публічної інформації та визначати порядок її поширення можуть лише фізичні та юридичні особи; суб'єкти владних повноважень не наділені правом відносити інформацію до конфіденційної; публічна інформація не може бути віднесена до конфіденційної у випадках, визначених Законом (частини 1 , 2 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації"); у випадках, встановлених законодавством, може не бути обмежено доступ до визначеної інформації, в тому числі й конфіденційної (частин 5 та 6 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

28. На переконання суду, у відносинах, пов'язаних із забезпеченням права на доступ до публічної інформації, конфіденційна інформація повинна визначатися відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки публічна інформація є обмеженою лише у випадках, передбачених Закону України "Про доступ до публічної інформації", норми якого є спеціальними в порівнянні з нормами інших Законів, зокрема Закону України "Про інформацію".

29. Судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що встановлену статтями 7, 8, 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" можливість віднесення інформації до конфіденційної, таємної чи службової не слід розуміти як єдину достатню підставу для обмеження доступу до конкретної інформації, що містить ознаки будь-якого із названих видів інформації. Запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1, 2, 3 частини 2 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

30. Частиною 5 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

31. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що публічна інформація про дату виготовлення та ким виготовлено та підписано довідки про заробіток для обчислення пенсії працівників, що вийшли на пенсію з Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України": ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17; дата актів, назва пенсійного органу, яким складено акт перевірки відомостей про заробітну плату для обчислення пенсії вищевказаних працівників, не є інформацією з обмеженим доступом, зокрема конфіденційною чи службовою інформацією.

32. Щодо обґрунтування вимог касаційної скарги позивача про незаконність висновків судів попередніх інстанцій, що інформація про індивідуальні коефіцієнти є інформацією про майновий стан, оскільки індивідуальний коефіцієнт зарплати є розрахунковою величиною, вказаний показник обчислюється Управлінням Пенсійного фонду України і є публічною інформацією, суд зазначає наступне.

33. Конституційний Суд України в рішенні від 20.01.2012 № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин 1 , 2 статті 32, частин 2 , 3 статті 34 Конституції України вирішив, що в аспекті конституційного подання положення частин 1 , 2 статті 32, частин 2 , 3 статті 34 Конституції України слід розуміти так, що інформацією про особисте та сімейне життя особи (конфіденційною) є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

34. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що інформація щодо індивідуальних коефіцієнтів заробітної плати працівника носить особистий майновий характер, а тому в силу вимог статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є конфіденційною і може бути наданою тільки за згодою відповідної особи. В зв'язку з чим, судами правомірно відмовлено позивачу у наданні інформації про індивідуальні коефіцієнти заробітної плати працівників, зазначених у запиті.

35. Стосовно обґрунтування вимог касаційної скарги відповідача, що позивачем не надано суду жодних переконливих доказів завдання їй відповідачем моральної шкоди та обґрунтування вимог касаційної скарги позивача, що сума моральної шкоди у розмірі 500,00 грн. є недостатньою та не відповідає вимогам справедливості, колегія суддів зазначає наступне.

36. Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації" особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

37. Відповідно до положень статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

38. Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від
31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

39. У пункті 5 цієї ж Постанови Пленуму № 4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач вказувала, що внаслідок протиправних діянь відповідачів у позивача витрачаються додаткові зусилля для отримання інформації, написання позовної заяви, в зв'язку з чим у останньої підвищується артеріальний тиск, погіршується самопочуття. А також, дії відповідачів принижують позивача та призводять до моральних страждань.

41. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що розумний і справедливий розмір моральної шкоди, враховуючи характер правопорушення становить 500,00 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Викладені в касаційних скаргах доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

43. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

44. За змістом пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

45. Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

46. Відповідно до частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

47. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.08.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі № 822/1429/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

Ж. М. Мельник-Томенко А. В. Жук

Н. М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду