Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.12.2019 року у справі №804/1207/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2019 року

Київ

справа №804/1207/14

адміністративне провадження №К/9901/18554/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В., суддів: Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.03.2016 у справі №804/1207/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагіон 1" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лагіон 1" звернулось до адміністративного суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2016 рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулась до Верховного Суду України із заявою про його перегляд з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду України від 03.11.2016 відкрито провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.03.2016 у справі №804/1207/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагіон 1" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

У зв'язку з припиненням своєї діяльності, Верховний Суд України передав заяву Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2019 матеріали справи №804/1207/14 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у порядку письмового провадження на
10.12.2019.

Відповідно до частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування вимог заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.03.2016 податковий орган зазначає, що не погоджується з рішенням суду касаційної інстанції, вказує на неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Відповідач зауважує, що предметом спору у даній справі є питання правомірності відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) та залишку від'ємного значення в рядку 21.3 декларації. Контролюючий орган посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі Вищий адміністративний суд України надав правову оцінку обставинам справи та дійшов висновку, що за платником податків зберігається право на використання накопиченого ним податкового кредиту у майбутньому, зокрема, в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

На підтвердження мотивів перегляду вказаної ухвали суду касаційної інстанції Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016 у справі 804/9030/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лагіон 1" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень. У даній справі суд дійшов висновку, що нормами податкового законодавства передбачено альтернативні способи погашення від'ємного значення ПДВ - шляхом заявлення його до відшкодування на рахунок платника або шляхом зарахування такого від'ємного значення у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів.

Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення заяви Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про перегляд з підстави, встановленої пунктом 5 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.03.2016, з огляду на наступне.

У даній справі судами встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки позивача з питань правомірності виявлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за жовтень 2013 року на суму 1'866'981,00грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (податкового) періоду, на 27338,00грн.

Висновки відповідача про порушення позивачем приписів податкового законодавства обґрунтовані тим, що за показниками Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, яка залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації за жовтень 2013 року), зазначено, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного (податкового) періоду) складається із сум ПДВ, які виникли, зокрема, в звітних періодах: грудень 2012 року.

На підставі матеріалів справи судами з'ясовано, що в декларації з ПДВ за грудень 2012 року Товариством відображено суму податкового кредиту. З урахуванням суми податкових зобов'язань грудня 2012 року, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2012 року склало 2'081'150,00грн. (рядок 19 декларації за грудень 2012 року). При цьому, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що декларація з ПДВ за грудень 2012 року (з додатком 5) заповнена Товариством у відповідності до вимог чинного законодавства.

Попереднім періодом, в якому задекларовано від'ємне значення з ПДВ, є вересень 2013 року.

Разом з тим, за результатами камеральної перевірки декларації з ПДВ за вересень 2013 року, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, якими ТОВ "Лагіон 1" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ. ТОВ "Лагіон 1" звернулось до суду з позовом про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень (справа №804/16352/13-а).

Судами не встановлено наявність у відповідача правових підстав для врахування зменшення від'ємного значення за вересень 2013 року шляхом винесення по даній справі податкових повідомлень-рішень, оскільки на дату винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 24.12.2013, було відсутнє рішення, яке набрало законної сили у справі №804/16352/13-а про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятими за наслідками перевірки декларації з ПДВ за вересень 2013 року.

Також, у позивача були відсутні підстави для декларування в рядку 21.3 декларації за жовтень 2013 року зменшення від'ємного значення за вересень 2013 року, оскільки на дату подання декларації за жовтень податковим органом ще не було прийнято податкових повідомлень-рішень, що оскаржені у справі №804/16352/13-а.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що у податкового органу були відсутні підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, у справі №804/9030/13-а за позовом ТОВ "Лагіон 1" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень постановою Вищого адміністративного суду України від
15.06.2016 рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У згаданій справі судами встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку Товариства з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за березень 2013 року, за наслідками якої прийнято податкові повідомлення-рішення, якими платникові збільшено грошове зобов'язання з ПДВ, зменшено Товариству від'ємне значення ПДВ за березень 2013 року. Контролюючий орган вказував про факт протиправного декларування у цій декларації залишку від'ємного значення об'єкта оподаткування ПДВ за податковою декларацією за грудень 2012 року, яке вже було заявлене до відшкодування у податковій декларації з ПДВ за січень 2013 року.

Суд касаційної інстанції вказав, що у розглядуваному випадку Товариством було заявлене від'ємне значення з ПДВ (яке виникло у грудні 2012 року) до відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації з ПДВ за січень 2013 року. Факт прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки правомірності нарахування платником бюджетного відшкодування за січень 2013 року, згідно з яким платникові зменшено заявлену суму відшкодування ПДВ, не надає платникові права на повторне використання цієї суми від'ємного значення.

Отже, в згаданих вище рішеннях Вищого адміністративного суду України, яке оскаржується та на які посилається скаржник в заяві, різні обставини.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом, не підтвердилися, заява Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.03.2016 не підлягає задоволенню.

Крім того, наведені в заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.03.2016 доводи Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 244, 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України та підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII), суд -

постановив:

У задоволенні заяви Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.03.2016 у справі №804/1207/14 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду