Історія справи

Постанова КАС ВП від 18.08.2025 року у справі №280/6927/24
Постанова КАС ВП від 18.08.2025 року у справі №280/6927/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2025 року

м. Київ

справа №280/6927/24

адміністративне провадження № К/990/9901/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року (постановлену колегією суддів у складі головуючого судді Шлай А.В., суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. 25.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 (далі - в/ч НОМЕР_2 ), в якій позивач просив суд:

1.1. визнати бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди позивачу з розрахунку 100000,00 гривень на місяць за кожен день участі позивача у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18.04.2024 по 30.06.2024 (включно) - протиправною;

1.2. зобов`язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та в/ч НОМЕР_1 виплатити позивачу додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 гривень на місяць за кожен день участі позивача у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у період з 18.04.2024 по 30.06.2024 (включно) із урахуванням виплачених позивачу сум додаткової винагороди за вказаний період.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 , яка знаходиться на забезпеченні та у підпорядкуванні в/ч НОМЕР_1 . Рішеннями (наказами) Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.05.2024 № 170, від 02.06.2024 № 235, від 03.07.2024 № 293 район діяльності в/ч НОМЕР_2 визнаний районом бойових дій, відповідно участь у діях та виконання бойових (спеціальних) завдань у вказаному районі вважаються такими, що здійснюються в районах ведення бойових дій. Зазначає, що в/ч НОМЕР_2 протиправно не було нараховано, а в/ч НОМЕР_1 не виплачено позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), із розрахунку 100000,00 грн на місяць за участь позивача у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйон) включно) у період з 18.04.2024 по 30.06.2024 (включно). Позивач вважав бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати йому підвищеної до 100000,00 грн додаткової винагороди протиправною, тому звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку до 100000,00 гривень на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 18.04.2024 по 30.06.2024 (включно) та зобов`язано в/ч НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку до 100000,00 гривень на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 18.04.2024 по 30.06.2024 (включно), з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. 16.11.2024 в/ч НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 та клопотання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

5. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.11.2024 відмовив у задоволенні клопотання в/ч НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору та встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), керуючись статтями 169 та 298 КАС України, залишив апеляційну скаргу без руху і надав скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору.

6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

7. 11.01.2025 в/ч НОМЕР_1 повторно звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024.

8. Скаржник також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначив, що вперше апеляційну скаргу подав у строки, встановлені процесуальним законодавством, проте її було повернуто через несплату судового збору. Також стверджував, що не було можливості вчасно сплатити судовий збір у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування.

9. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.01.2025 апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 залишив без руху на надав скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

9.1. Залишаючи без руху повторну апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що несвоєчасна сплата апелянтом судового збору та повернення у зв`язку з цим первинної апеляційної скарги не може вважатись поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

9.2. Оцінюючи наведені апелянтом причини поважності пропуску строку, суд апеляційної інстанції послався на висновки Верховного Суд у справі № 804/1274/18 (постанова від 15.06.2019) про те, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

9.3. Крім того апеляційний суд вказав, що КАС України не наділено суд повноваженнями здійснювати перевірку та аналіз обставини наявності/відсутності фінансування, що спричиняють несвоєчасну сплату судового збору державним органом або юридичною особою.

10. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 06.02.2025 відповідач подав заяву, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 оскільки першу апеляційну скаргу подав в строк.

11. Ухвалою від 14.02.2025 Третій апеляційний адміністративний суд на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовив в/ч НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі № 280/6927/24.

11.1. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі констатував, що первинну апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 на рішення суду першої інстанції від 04.10.2024 було залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору та повернуто через невиконанням вимог щодо сплати судового збору. Вдруге в/ч НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення 11.01.2025, до якої додала документ про сплату судового збору № 71 від 21.12.2024.

11.2. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд послався на постанову Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 640/10030/19 про те, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

11.3. Суд апеляційної інстанції зауважив, що несвоєчасність надання доказів сплати апелянтом судового збору та повернення у зв`язку із цим ухвалою від 07.01.2025 апеляційної скарги, не може вважатись поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги вдруге 11.01.2025.

11.4. Крім того Третій апеляційний адміністративний суд врахував висновки Верховного Суду викладені у постанові від 07.02.2023 у справі №120/14564/21-а про те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

11.5. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність доказів, які б підтверджували вказані скаржником доводи про виконання бойових завдань в зоні ведення бойових дій, що перешкоджало своєчасному вчиненню процесуальних дій, оскільки на підтвердження таких доводів скаржник надав витяг з наказу № 231 про місце дислокації, проте цей наказ датований ще серпнем 2024 року. Інших докази, які б підтверджували вказані скаржником доводи в/ч НОМЕР_1 не надала.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

12. Не погодившись з рішенням апеляційного суду, в/ч НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

12.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частини третьої статті 328 КАС України, яка визначає перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, серед яких, зокрема ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження.

12.2. За доводами касаційної скарги, апеляційний суд постановив ухвалу без з`ясування конкретних причин, умов та обставин, через які апеляційна скарга не подана вчасно, без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21.

12.3. Касатор наводить доводи, аналогічні доводам клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та стверджує, що первісна апеляційна скарга була подана у строк визначений процесуальним законом, повторно звернення з апеляційною скаргою відбулося у впродовж розумного строку без невиправданих затримок і зайвих зволікань.

12.4. Також скаржник просить урахувати, що в/ч НОМЕР_1 у повному складі залучена до ведення бойових дій на території Запорізької та Дніпропетровської областей та відсутність на рахунку скаржника коштів для сплати судового збору, а для погодження видатків для сплати судового збору та фактичного надходження коштів необхідно додатковий час, що зумовило затримку із поданням апеляційної скарги.

12.5. Скаржник стверджує, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не надав оцінку вказаним обставинам, які також були зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2025 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

14. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (0610244142136), ухвалу суду касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження від 31.03.2025 у справі № 280/6927/24 та копію касаційної скарги в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримав 15.04.2025.

15. Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України ОСОБА_1 не скористався, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 02.07.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Оцінка Верховного Суду

Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

17. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

18. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

19. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

20. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

21. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.

22. Відповідно до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

22.1. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

22.2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

22.3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

23. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

24. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

25. Якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

26. Отже, встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

27. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

28. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

29. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

30. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

31. При поданні апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

32. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску такого строку чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

33. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

34. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

35. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

36. За частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

37. Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

38. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

39. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

40. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

41. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна зі складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

42. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій - гарантія забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).

43. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

44. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

45. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.

46. За обставинами цієї справи, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі від 14.02.2025, при відмові у відкритті апеляційного провадження дійшов висновку про неповажність наведених скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

46.1. Так, апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі при аналізі зазначених в/ч НОМЕР_1 підстав для поновлення строку вказав, що несвоєчасність надання доказів сплати відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги не може вважатись поважною причиною для поновлення пропущеного строку. Також цей суд дійшов висновку про відсутність доказів які б вказували на наявність у в/ч НОМЕР_1 перешкод для вчасного подання апеляційної скарги з зв`язку із участю у виконанні бойових завдань.

46.2. Аналізуючи підстави поновлення строку, в оскаржуваній ухвалі апеляційний суд зауважив, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

46.3. За змістом оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції урахував, що попереднє звернення з апеляційною скаргою - не підстава для поновити строк її подання, адже право на повторне звернення не звільняє від дотримання строків. Первинну апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції повернув ухвалою від 07.01.2025, тому повторна скарга розглядається як нова.

47. В/ч НОМЕР_1 у касаційній скарзі повторює аргументи щодо пропуску строку подання апеляції, вважаючи оцінку апеляційного суду формальною.

48. Верховний Суд погоджується, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Водночас Суд уважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

49. Натомість, суд визнає, що наведені обставини могли ускладнити подання апеляції, однак скаржник не довів їхнього реального впливу на неможливість своєчасного оскарження. Враховуючи, що в/ч НОМЕР_1 не підтвердили належними та допустимими доказами наявність конкретних обставин, у тому числі й пов`язаних із участю відповідача у бойових діях, які унеможливили звернення до суду апеляційної інстанції в межах визначеного КАС України строку, Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість підстав пропуску строку на апеляційне оскарження з цих причин.

50. Також Верховний Суд уважає, що приналежність до складу Збройних Сил України, залучення військовослужбовців частини до бойових завдань за призначенням не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки в/ч НОМЕР_1 юридична особа зі штатом працівників, зокрема і працівників штабу, які готують та подають апеляційні скарги та які не входять до складу військовослужбовців, виконуючих бойові завдання.

51. Як вбачається з матеріалів справи, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі № 280/6927/24 доставлено до електронного кабінету в/ч НОМЕР_1 04.10.2024 о 13:43, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою відповідального працівника Запорізького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа (а.с. 119).

52. Одночасно, на вебсторінці призначеної для пошуку та перегляду документів Єдиного державного реєстру судових рішень, 07.10.2024 забезпечено надання загального доступу до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024 (номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 122093616).

53. За правилами частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

54. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

55. Оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05.10.2021 почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія рішення була доставлена на офіційну електронну адресу скаржника, то відлік строку на оскарження судового рішення розпочався саме з такої дати.

56. Пункт 2 частини шостої статті 251 КАС України установлює, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

57. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 251 КАС України).

58. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина шоста статті 120 КАС України).

59. Отже, 30-денний строк апеляційного оскарження, визначений пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України, закінчився 04.11.2024.

60. Відповідач подав апеляційну скаргу 11.01.2025.

61. За таких обставин і правового регулювання, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи в/ч НОМЕР_1 та дійшов правильного висновку, що скаржник подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне скарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2024.

62. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (постанови Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, 08.08.2024 у справі №440/15583/23).

63. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, за відсутності причин, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

64. Суд відхиляє посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, адже висновок у цій справі не суперечить висновкам у справі, що переглядається, позаяк у справі № 200/3692/21 Верховний Суд, зокрема констатував, що суд апеляційної інстанції, поновлюючи строк на апеляційне оскарження при повторному зверненні з апеляційною скаргою, не врахував того, що сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також проігнорував відсутність будь яких доказів на підтвердження цих обставин.

65. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

66. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

67. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

68. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк