Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2019 року

м. Київ

справа № 826/26858/15

провадження № К/9901/17712/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Коваленко Н. В., Кравчука В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/26858/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» до Міністерства юстиції України, державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про державну реєстрацію прав на нерухоме майно;

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України (суддя Мороз В. Ф.) від 12 грудня 2016 року, встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Каховка Пром-Агро» звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Г. М., треті особи: ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції», Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Комерційний банк «Надра», в якому, з урахуванням уточнень від 17 березня 2016 року, просило визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Г. М. по незупиненню розгляду заяви ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» від 10 червня 2015 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що розташоване в Херсонській області, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» було подано документи для державної реєстрації права власності на нерухоме майно не в повному обсязі, що є підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а у разі не усунення недоліків, підставою для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Проте всупереч наведеному, державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдовановою Г. М. не було зупинено розгляд заяви ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції», а навпаки розглянуто вказану заяву та додані до неї документи як належним чином подані.

Позивач вказує, що як на момент звернення із заявою, так і на момент допущення протиправної бездіяльності, він був і є законним власником спірного нерухомого майна, і вказана бездіяльність відповідачів призвела до порушення його прав та інтересів.

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2016 року відмовлено ТОВ «Каховка Пром-Агро» у задоволенні позовних вимог.

4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 грудня 2016 року на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Каховка Пром-Агро» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року.

6. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, 13 березня 2017 року ТОВ «Каховка Пром-Агро» звернулося до Верховного Суду України із заявою про її перегляд.

Заявник просить скасувати ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2016 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

7. Ухвалою судді Верховного Суду України від 16 березня 2017 року відкрито провадження за вказаною заявою з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС України, - неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права.

8. У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання пп. 1, 7 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року), 07 лютого 2018 року матеріали вказаної заяви передано на розгляд до Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року вказану справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

10. Станом на 18 січня 2019 року заперечень на заяву про перегляд судового рішення до Верховного Суду не надходило.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 червня 2015 року уповноваженим представником ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» подано до реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер № 11798205 для проведення державної реєстрації права приватної власності на 92/100 частини цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19.

12. 15 червня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдовановою Г. М. прийнято рішення про зупинення державної реєстрації прав № 22079542, яким на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2015 року про заборону вчинення дій, пов'язаних із державною реєстрацією прав об'єктів нерухомого майна, розташованого за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19, зупинено державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна, розташовані за вказаною адресою.

13. 17 червня 2015 року державним реєстратором Молдовановою Г. М. прийнято рішення № 22131762 про залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без розгляду, згідно з яким, заяву ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» № 11798205 залишено без розгляду у зв'язку із її відкликанням.

14. Вважаючи, що державний реєстратор безпідставно прийняв до розгляду заяву ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» за відсутності належним чином нотаріально оформленого договору купівлі-продажу і протиправно не зупинив розгляд заяви від 10 червня 2015 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ

15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доводи ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» щодо протиправної бездіяльності державного реєстратора Молдованової Г. М. по не зупиненню розгляду заяви № 11798205 є необґрунтованими.

16. Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції зазначав, що оскільки до прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або відмову у державній реєстрації, заяву № 11798205 відкликано, суд першої інстанції дійшов висновку, що державним реєстратором Молдовановою Г. М. правомірно прийнято рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 11798205 без розгляду.

17. Разом з цим, прийняття державним реєстратором Молдовановою Г. М. рішення про зупинення державної реєстрації прав № 22079542 від 15 червня 2015 року, не є належним та достатнім доказом протиправного невчинення нею встановлення факту відсутності підстав для відмови у державній реєстрації прав, зупинення розгляду заяви № 11798205.

18. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі виходив з того, що дана справа не є публічно - правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), наведеного у п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

19. В обґрунтування такого висновку судом апеляційної інстанції зазначено, що з матеріалів справи встановлено, що правовою підставою для звернення до суду, з метою захисту порушених прав та інтересів, стала та обставина, що, на думку позивача, державний реєстратор, допускаючи бездіяльність щодо не зупинення розгляду заяви ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції», у зв'язку із відсутністю належним чином нотаріально оформленого договір купівлі-продажу, порушив права та інтереси позивача, оскільки, як на момент звернення із заявою, так і на момент допущення протиправної бездіяльності, позивач був і є законним власником такого нерухомого майна, яке вибуло із його володіння поза його волею.

20. Суд апеляційної інстанції, в аспекті спірних правовідносин, зазначив, що позовні вимоги про бездіяльність державного реєстратора щодо не зупинення розгляду заяви ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» щодо реєстрації права власності на нерухоме майно є похідними від правомірності та законності виникнення підстав набуття права власності на нерухоме майно ПАТ «Комерційний банк «Надра» та відчуження такого майна на користь третіх осіб.

21. У зв'язку з наведеним апеляційний суд дійшов висновку про те, що спір про оскарження бездіяльності державного реєстратора не пов'язаний з реалізацією компетенції такого органу у сфері управління, а тому даний спір за своєю правою природою не є адміністративним та має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

22. Вищий адміністративний суд України відмовляючи у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України погодися з висновками суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, оскільки цей спір не є публічно-правовим і не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Такий висновок суду касаційної інстанції ґрунтується на аналізі ст. 2, 3, 4, 17, 157 КАС України.

IV. ДОВОДИ ЗАЯВИ

23. У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2016 року, ТОВ «Каховка Пром-Агро», посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права. Зокрема, заявник вказує на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України при постановленні вказаної ухвали ч. 2 ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 17, п. 1 ч. 1 ст. 157 та п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України при вирішенні спорів про визнання протиправними дій державних реєстраторів та скасування їх рішень як суб'єктів владних повноважень, при здійсненні ними функцій щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

24. На обґрунтування заяви надано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2017 року (К/800/33614/16; К/800/32228/16), від 31 травня 2016 року (№ 800/34928/15), від 30 березня 2016 року (№ К/800/800/16), від 10 грудня 2015 року (№ К/800/32473/15), у яких суд по-іншому і, на переконання заявника, правильно застосував одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах, а саме ч. 2 ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 17, п. 1 ч. 1 ст. 157 та п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України.

25. У вказаних рішеннях Вищого адміністративного суду України (наданих як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, які визначають юрисдикцію адміністративних судів у спорах, предметом яких є оскарження дій, рішень та бездіяльності державних реєстраторів при вчиненні ними відповідних реєстраційних дій, з мотивів їх невідповідності вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідачі виконували владні управлінські функції, у зв'язку з чим такі справи підлягають розгляду за правилами, встановленими КАС України.

26. У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2016 року, заявник вказує, що при оскарженні бездіяльності державного реєстратора Молдованової Г. М., ТОВ «Каховка Пром-Агро» посилалося лише на недотримання відповідачем обов'язків, передбачених Законом № 1952-IV. Водночас, в обґрунтування протиправності вказаної бездіяльності, ТОВ «Каховка Пром-Агро» не вказувалося про правомірність чи неправомірність набуття майна у власність ПАТ «Комерційний банк «Надра», яке відчужило майно на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції».

Заявник вказує, що між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Надра» відсутній спір у цій справі про право власності на нерухоме майно, оскільки позивач оскаржує виключно порушення суб'єктом владних повноважень порядку здійснення державної реєстрації речових прав.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Перевіривши наведені у заяві доводи, Суд дійшов висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч. 2 ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 17, п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України при вирішенні спорів, предметом яких є оскарження дій, рішень та бездіяльності державних реєстраторів при вчиненні ними відповідних реєстраційних дій, за умови, що така реєстраційна дія проводилася не за заявою позивача, а за заявою іншої особи.

28. Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм процесуального права, Суд виходить з наступного.

29. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

30. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскарженого рішення) завданням адміністративного судочинства визначено захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

31. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції визнавав публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

32. За правилами ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

33. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

34. Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

35. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак лише формальна участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

36. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

37. Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року (справа № 818/619/16), за подібних фактичних обставин та їх правового регулювання, сформулювала правовий висновок, що відповідач приймаючи за заявою ФГ «Натон» рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди спірної земельної ділянки), діяв як суб'єкт владних повноважень лише щодо ФГ «Натон», тобто особи, право оренди земельної ділянки якої було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі оскаржуваного рішення. За таких обставин саме у відносинах із ФГ «Натон» державний реєстратор (відповідач) діяв як суб'єкт владних повноважень.

38. У цьому рішенні Велика Палата Верховного Суду зазначила також, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язанні) виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

39. Як свідчать матеріали справи спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки, здійснюючи реєстрацію прав на нерухоме майно (право власності 92/100 частини цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої), державний реєстратор не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржувані дії (бездіяльність) стосувались реєстрації прав на 92/100 частини цілісного майнового комплексу іншої особи, а не позивача.

40. Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду; далі - ГПК) визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

41. ТОВ «Каховка Пром-Агро», звертаючись до суду з цим позовом, вказувало на порушення його прав у сфері публічно-правових відносин, проте обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення державного реєстратора, Товариство заперечує право власності третьої особи на нерухоме майно (цілісний майновий комплекс), отже, позов заявлено на поновлення порушеного/невизнаного цивільного права позивача.

42. Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

У цьому рішенні Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

43. Зважаючи на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, і вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, з яким погодився Вищий адміністративний суд Україн,и про закриття провадження в цій справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення). Разом з цим, з огляду на суб'єктний склад його учасників, апеляційний суд вірно вказав, що він має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

44. Аналіз наведених норм процесуального права, правова оцінка обставин справи дають підстави вважати, що рішення Вищого адміністративного суду України у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права, а тому відповідно до ч. 1 ст. 244 КАС України у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 241, 242, 244 КАС України, пп. 1 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2016 року у справі № 826/26858/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» до Міністерства юстиції України, державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про державну реєстрацію прав на нерухоме майно - відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді Н. В. Коваленко

В. М. Кравчук