Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2018 року у справі №817/16/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2019 року

Київ

справа №817/16/16

адміністративне провадження №К/9901/6790/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2016 року у складі судді Гломба Ю.О. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у складі колегії суддів: Майора Г.І. (головуючий), суддів: Бучик А.Ю., Шевчук С.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (далі - УМВС України в Рівненській області) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, -

ОПИСОВА ЧАСИТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

1.1 визнати протиправним та скасувати наказ начальника УМВС України в Рівненській області від 6 листопада 2015 року № 348 о/с в частині звільнення його з посади старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області у запас Збройних Сил за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів);

1.2 поновити його на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області з 6 листопада 2015 року.

2. Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 8 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року, відмовив у задоволенні позову.

2.1 Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили із того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів позивача щодо вчасного подання ним відповідного рапорту чи будь-яких інших доказів його волевиявлення на проходження служби в поліції. З огляду на те, що питання щодо подальшого проходження позивачем служби в органах національної поліції не було вирішено в порядку п. 9-10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв відповідно до вимог зазначеного закону.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 19 вересня 2005 року позивач прийнятий на службу в органи внутрішніх справ.

3.2 Наказом УМВС України в Рівненській області від 3 липня 2015 року № 213 о/с позивачу у відповідності до пункту 3 статті 25 Закону України "Про відпустки" надано відпустку без збереження заробітної плати (по догляду за дитиною) з 26 липня 2015 року по 26 липня 2016 року.

3.3 На виконання вимог наказу УМВС України в Рівненській області від 4 вересня 2015 року №1781 відділом боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області проведено роз'яснювальну роботу щодо можливого майбутнього звільнення через скорочення штатів та складено список особового складу УМВС України в Рівненській області, які бажають продовжити службу (роботу) в поліції. Обставини доведення до відома позивача положень даного наказу підтверджено свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4

3.4 Наказом начальника УМВС України у Рівненській області від 6 листопада 2015 року №348 о/с відповідно до пунктів 10 та 11 розділу ХІ Закону № 580-VIII та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114), капітана міліції ОСОБА_2 - старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Рівненській області звільнено з 6 листопада 2015 року у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за підпунктом "г" пункту 64 (через скорочення штатів). Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 11 років 7 місяців 15 днів, у пільговому обчислені - 14 років 4 місяці 29 днів

3.5 6 листопада 2015 року УМВС України в Рівненській області надіслало ОСОБА_2 повідомлення про звільнення через скорочення штатів та необхідність отримання трудової книжки в управлінні кадрового забезпечення УМВС, що підтверджується журналом обліку вихідної кореспонденції.

3.6 10 грудня 2015 року УМВС України в Рівненській області повторно надіслало ОСОБА_2 повідомлення про звільнення через скорочення штатів.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

4. Не погоджуючись із ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить зазначені рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

5. На обґрунтування скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно не було взято до уваги те, що його не було попереджено про звільнення у встановленому трудовим законодавством порядку, а також те, що він звертався до керівництва з приводу бажання надалі працювати в органах поліції. Крім того, скаржник зазначає, що суди не врахували, що звільнення зі служби в поліції через скорочення штатів, може бути проведено у разі відсутності можливості подальшого використання на службі.

6. Відзив на касаційну скаргу не подано.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

7. Конституція України

7.1 Частина друга статті 19

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року)

8.1 Частина третя статті 2.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

9. Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ "Про національну поліцію"

9.1. Пункт 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

9.2. Пункт 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення".

З дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

9.3. Пункти 9, 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

9.4. Пункт 11 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.

10. Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію" (далі - Закон № 565-XII; який діяв на час виникнення спірних відносин)

10.1. Стаття 18.

Порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням, згідно з пунктом 8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв'язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.

11. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114

11.1. Підпункт "г" пункту 64

Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

12. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

14. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

15. Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу.

16. У першому випадку формою волевиявлення особи є надання згоди на призначення на посаду. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, тобто ініціатива керівництва. Згода особи є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком згоди є призначення особи на посаду відповідно до узгодженої пропозиції. Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва.

17. Така ініціатива є обов'язковою, оскільки без неї не може бути виявлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання особи на службі відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення №114.

18. У другому випадку необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту).

19. У аспекті спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на те, що лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття певної посади, виникають підстави для застосування пункту 10 розділу XI Закону № 580-VІІІ щодо звільнення особи за скороченням штатів.

20. Слід зауважити, що Верховний Суд України в постанові від 28 жовтня 2014 року у справі №21-484а14 сформулював правову позицію, за якою встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

21. Вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій посилалися на неподання скаржником заяви (рапорту) про призначення в органах поліції, але не встановили факту здійснення або не здійснення скаржнику пропозиції щодо призначення на посаду в органах Національної поліції.

22. Сам факт відсутності заяви про намір продовжувати службу в органах поліції, якщо не було дотримано процедури звільнення, не може бути достатнім свідченням того, що звільнення у зв'язку зі скороченням штатів відбулось правомірно.

23. Ураховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про те, що звільнення позивача відбулось в межах та у спосіб визначений законом є передчасним, оскільки зроблений без належного дослідження зібраних у справі доказів.

24. Частинами четвертою та п'ятою статті 11 КАС України (у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року) передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

25. У відповідності до частини другої статті 69 КАС України (у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року) встановлено, що &lc;…&g=; суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

26. Аналогічні приписи наведені в частині четвертій статті 9, частині третій статті 77 КАС України, (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

27. Всупереч наведеним законодавчим приписам судами попередніх інстанцій не витребувано у відповідача належних доказів, які б підтверджували або спростовували факт пропонування скаржнику посади в органах Національної поліції (або його невідповідність вимогам до поліцейських на момент вирішення питання про його звільнення).

28. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

29. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібрані у справі докази, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

30. Таким чином, постанова суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

31. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

32. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

33. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич,

Судді Верховного Суду