Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2022 року

м. Київ

справа № 817/1912/17

адміністративне провадження № К/9901/53089/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 (суддя - Друзенко Н.В.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 (головуючий суддя - Мацький Є.М., судді: Шевчук С.М., Шидловський В.Б.) у справі №817/1912/17.

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) від 03.08.2017 №0004911309, №0004921309.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.01.2018, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Рівненській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.01.2018, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судами попередніх інстанцій при визначенні доходу від провадження господарської діяльності не враховано розбіжність за 2016 рік на суму 410943,80 грн., яка виникла у зв`язку з невключенням ФОП ОСОБА_1 до складу доходу частини вартості товарно-матеріальних цінностей.

У відзиві на касаційну скаргу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Рівненській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт №470/17-00-13-09/НОМЕР_1 від 12.07.2017, в якому відображено висновки про порушення п.44.1 ст.44, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, а саме - за 2016 рік занижено чистий оподатковуваний дохід в сумі 410943,80 грн., в результаті чого підлягає донарахуванню податок на доходи фізичних осіб в сумі 73969,88 грн.; пп.1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого підлягає донарахуванню військовий збір за 2016 рік в сумі 6164,16 грн.

Підставою для зазначених висновків стало те, що перевіркою правильності визначення одержаного доходу від провадження підприємницької діяльності у 2015-2016 роках встановлено розбіжність за 2016 рік на суму 410943,80 грн., яка виникла у зв`язку з невключенням ФОП ОСОБА_1 до складу доходу частини вартості товарно-матеріальних цінностей (поліпропіленові тканні мішки), ввезених на митну територію України згідно вантажно-митної декларації в погашення дебіторської заборгованості: ВМД №011131 від 02.08.2016 року на загальну суму 770952,80 грн.

На підставі названого акту перевірки, 03.08.2017 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0004911309, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 110954,82 грн., в т.ч. 73969,88 грн. за податковим зобов`язанням, та 36984,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0004921309, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 7705,20 грн., в т.ч. 6164,16 грн. за податковим зобов`язанням, та 1541,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Судами встановлено, в січні ФОП ОСОБА_1 було придбано контейнерну партію товару (поліпропіленові ткані мішки в кількості 475000 шт.) на умовах FОВ - Квіндао, порт Китаю (згідно з ІНКОТЕРМС) від виробника компанії LINYI SHUANGBAO PLASTIC Co. LTD на суму 37385 дол.США відповідно до умов договору №КВ-2 від 02.04.2012; в лютому 2015 року придбано у виробника компанії LINYI SHUANGBAO PLASTIC Co. LTD контейнерну партію товару (поліпропіленові ткані мішки в кількості 445000 шт.) на умовах FОВ - Квіндао, порт Китаю (згідно з ІНКОТЕРМС) на суму 39715 дол.США на підставі договору №КВ-2 від 02.04.2012; в березні 2015 року відповідно до договору купівлі-продажу №КВ-3 від 11.08.2014 року та додаткової угоди №1 від 02.03.2015, компанія GOMAR RZESZOW поставила позивачу контейнерну партію товару (поліпропіленові ткані мішки в кількості 486000 шт.) на загальну суму 37819,40 дол.США.

За результатами вказаних господарських відносин у компанії GOMAR RZESZOW виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 17590,21 дол.США., що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків, долученими до матеріалів справи.

В квітні 2016 року між ФОП ОСОБА_1 , компанією GOMAR RZESZOW та компанією Greencarrier Freight Services Poland sp. складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків та визначення боргу №01 від 05.04.2016, відповідно до якого сторонами було погоджено переуступку боргу позивача перед компанією Greencarrier Freight Services Poland sp. у розмірі 2765,25 дол.США на компанію GOMAR RZESZOW, внаслідок чого борг компанії GOMAR RZESZOW перед ФОП ОСОБА_1 зменшився на суму 2765,25 дол.США та становив 14824,96 дол.США.

В липні 2016 року компанією GOMAR RZESZOW поставлено для ФОП ОСОБА_1 товар (тканні мішки) на загальну суму 29111 дол.США, що підтверджується комерційним інвойсом №UKRСН1148 від 25.07.2016 року на умові ЕХW склад GOMAR RZESZOW м. Жешув, Польща (Rzeszow, Poland).

Оскільки на дату отримання товару у компанії GOMAR RZESZOW перед позивачем був наявний борг у сумі 14824,96 дол.США, то останній здійснив оплату товару у розмірі 14286,04 дол.США, про що свідчить копія платіжного доручення №02 від 11.08.2016 року, тобто за мінусом боргу контрагента в сумі 14824,96 дол.США.

Після проведення даних розрахунків сторони вчергове склали акт звірки взаємних розрахунків та визначення боргу №02 від 12.08.2016 року, відповідно до якого у кожного з них відсутня будь-яка заборгованість.

Згідно з пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення відносин) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 цієї статті).

Згідно з пунктом 177.4. статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

За приписами норм п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Висновки відповідача про порушення позивачем вищевказаних податкових норм зводяться до того, що ФОП ОСОБА_1 не включив до річної декларації за 2016 рік дохід у розмірі 410943,80 грн., що є частиною вартості товарно-матеріальних цінностей (поліпропіленових мішків), ввезених на митну територію України згідно вантажно-митної декларації №011131 від 02.08.2016, яку зараховано в рахунок погашення дебіторської заборгованості компанії GOMAR RZESZOW перед ФОП ОСОБА_1 , що виникла ще у 2015 році.

В акті перевірки зазначено, що в дохідній частині декларації за 2015 рік ФОП ОСОБА_1 не відображались операції щодо продажу компанії GOMAR RZESZOW тих контейнерних партій товару (поліпропіленових мішків), які були реалізовані їй за контрактами (договорами купівлі-продажу) №G-2 від 10.04.2015 та №КВ-3 від 11.08.2014 і по яких покупцем - компанією GOMAR RZESZOW не був здійснений розрахунок, а саме на суму 17590,21 дол.США (еквівалентом якої на 02.08.2016 було 410943,80 грн.).

Вказана операція, з огляду на вимоги пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, не була відображена ФОП ОСОБА_1 у витратній частині декларації за 2015 рік.

В акті перевірки протилежного не зазначено та не зафіксовано про порушення позивачем вимог пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України при формуванні витратної частини декларації за 2015 рік - період, який також охоплено документальною плановою перевіркою, результати якої оспорюються.

Факт отримання позивачем у серпні 2016 році від компанії GOMAR RZESZOW товару на суму 17590,21 дол.США (410943,80 грн.), що була зарахована в рахунок погашення заборгованості даного нерезидента за поставлений йому у 2015 році за контрактами №G-2 від 10.04.2015 та №КВ-3 від 11.08.2014 товар, зумовив не лише збільшення загального оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за 2016 рік, а й збільшення на аналогічну суму його витрат.

Таким чином, витрати фактично понесені позивачем у 2015 році, однак через те, що вони безпосередньо пов`язані з отриманням позивачем доходів у 2016 році, - підлягають врахуванню при визначенні чистого оподаткованого доходу саме у 2016 році та, оскільки різниця між виручкою і документально підтвердженими витратами за цими господарськими операціями буде рівнятися нулю, то база для нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік відсутня.

Встановлені обставини свідчать, що висновки відповідача про порушення ФОП ОСОБА_1 положень пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України протиправними, безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, а саме: фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

При цьому, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Зважаючи на необґрунтованість висновків податкового органу про заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік, підстави для донарахування позивачу військового збору за 2016 рік також відсутні.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 у справі №817/1912/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова