Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.04.2018 року у справі №820/6348/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2019 року

Київ

справа №820/6348/17

адміністративне провадження №К/9901/47761/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року, ухвалене в складі головуючого судді Бідонька А. В. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, ухвалену в складі: головуючого судді Старостіна В. В., суддів Яковенка М. М., Бегунца А. О.,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №38662931 від 06.11.2017, винесену старшим державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮ України Сіренком С. В.

2. На обґрунтування позову зазначив, що державний виконавець не мав передбачених законом підстав для прийняття спірної постанови про закінчення виконавчого провадження №38662931 від 06.11.2017, оскільки грошові кошти перераховані в рамках виконавчого провадження №48529648 не є виконанням рішення №11770/03 виданого 06.06.2013 у виконавчому провадженні №38662931.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

3.06.11.2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С. В. на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 5 статті 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" винесено постанову ВП №38662931 "Про закінчення виконавчого провадження" з примусового виконання рішення №11770/03, виданого 06.06.2013 року Європейським судом з прав людини.

4. Згідно з вказаною постановою встановлено, що в ході виконання рішення суду на користь ОСОБА_1 платіжним дорученням Міністерства юстиції України №2757 від
06.09.2013 перераховані кошти у розмірі 31657,08 грн. (еквівалент 3000 євро) та платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 538 від 20.06.2014 сплачена пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини у розмірі 110,72 грн. Відповідно до інформації Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, рішення національного суду винесеного на користь стягувача, виконано фактично у повному обсязі.

В рамках виконавчого провадження №48529648 грошові кошти перераховані стягувачу платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 4780 від 20.10.2017 у розмірі 887,22 грн. (різниця яка виникла при конвертації 3000 Євро в національну валюту, на підставі перерахування її не за курсом який існував на день здійснення платежу, а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення Європейського суду з прав людини).

5. Суть спору полягає у визначенні наявності підстав для закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення.

6. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, адміністративний позов задоволений.

Скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С. В. про закінчення виконавчого провадження №38662931 від 06.11.2017 року.

7. Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про протиправність оскарженої постанови державного виконавця, оскільки у спірній постанові не наведено достатніх підстав, котрі б підтверджували проведення у повному обсязі виконання виконавчого документу і не викладено посилань на документи, котрі підтверджують повне виконання.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.

8. Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

V. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

9. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження".

10. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

11. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

12. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

13. Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

14. Як свідчать матеріали справи постановою головного державного виконавця від
03.07.2013 було відкрите виконавче провадження №38662931 з примусового виконання рішення №11770/03, виданого 06.06.2013 року Європейським судом з прав людини.

15. Постановою головного державного виконавця від 27.06.2014 закінчено виконавче провадження №38662931 з примусового виконання рішення №11770/03, виданого
06.06.2013 року Європейським судом з прав людини у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

16. Водночас вказана постанова від 27.06.2014 про закінчення виконавчого провадження №38662931 була скасована постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2014 у справі №820/13356/14, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 у зв'язку з неповним виконанням рішення №11770/03, виданого 06.06.2013 року Європейським судом з прав людини у виконавчому провадженні №38662931. У зв'язку з чим постановою головного державного виконавця від 23.03.2015 було відновлене виконавче провадження №38662931.

17. Приймаючи оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження №38662931 від 06.11.2017 року державний виконавець безпідставно послався на виплачені грошові кошти в розмірі 887,22 грн. (різниця при конвертації 3000
Євро) в рамках виконавчого провадження №48529648 з огляду на таке.

18. Виконавче провадження №48529648, останнє було відкрите з примусового виконання виконавчого листа виданого Харківським окружним адміністративним судом у справі №820/14579/14.

19. Згідно з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 у справі №820/14579/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року предметом спору у цій справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була постанова про закінчення виконавчого провадження №38662946, яку винесено 17.07.2014.

20. Таким чином, виплата грошових коштів в розмірі 887,22 грн. (різниця при конвертації 3000 Євро) в рамках виконавчого провадження №48529648 стосувалася виконання судового рішення, прийнятого щодо протиправної постанови державного виконавця у виконавчому провадженні №38662946, що унеможливлює посилання на цю виплату під час закінчення виконавчого провадження №38662931.

21. При цьому посилань на докази, які свідчать про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом у виконавчому провадженні №38662931 оскаржена постанова державного виконавця не містить.

22. За таких обставин, суд першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що у спірній постанові державного виконавця не наведено достатніх підстав, котрі б підтверджували проведення у повному обсязі виконання виконавчого документу та стали підставою для закінчення виконавчого провадження №38662931.

23. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

24. З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає, що рішення судів, які є предметом касаційного перегляду в цій справі, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, підстави для їхнього скасування відсутні. Доводи касаційної скарги висновків судів та обставин справи не спростовують.

25. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

26. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

27. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року, і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року залишити без змін.

28. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська