Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 26.02.2019 року у справі №822/1125/16 Ухвала КАС ВП від 26.02.2019 року у справі №822/11...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2019 року

Київ

справа №822/1125/16

адміністративне провадження №К/9901/14532/18, К/9901/14534/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 822/1125/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна телерадіокомпанія "Контакт"

до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Хмельницької міської ради, Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради

про визнання незаконними та скасування рішень

за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна телерадіокомпанія "Контакт"

на ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року (у складі судді Козачок І.С.) та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року (у складі колегії суддів Полотнянка Ю.П., Драчук Т.О., Загороднюка А.Г.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

16 червня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Муніципальна телерадіокомпанія "Контакт" (далі - позивач), звернулось з позовом до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Хмельницької міської ради, Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (далі - відповідач 1, відповідач 2, відповідач 3), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 резолютивної частини рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 953 від 08 листопада 2012 року "Про оформлення права власності на нежитлове приміщення загальною площею 1323 кв. м., що розташоване по вул. Проскурівського підпілля, 34, у м. Хмельницькому за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради ";

- визнати протиправним та скасувати свідоцтво про право власності на майно б/н від 14 листопада 2012 на нежитлове приміщення загальною площею 1323 кв. м., що розташоване по вул. Проскурівського підпілля, 34, у м. Хмельницькому за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції № 19366153 від 16 лютого 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 953 від 08 листопада 2012 року "Про оформлення права власності на нежитлове приміщення загальною площею 1323 кв. м., що розташоване по вул. Проскурівського підпілля, 34, у м. Хмельницькому за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради " у площу нежитлового приміщення включено 306 кв.м, яка належить позивачу. На підставі вказаного рішення за Хмельницькою міською радою зареєстровано право власності та видано свідоцтво.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, позовну заяву ТОВ "Муніципальна телерадіокомпанія "Контакт" в частині вимоги про визнання незаконним (протиправним) та скасування Рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області № 19366153 від 16 лютого 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень залишено без розгляду з мотивів того, що позивачем пропущений строк звернення до суду та не наведено обставин, які б вказували на поважність причин пропуску даного строку.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, закрито провадження у справі за названим позовом у частині позовних вимог визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 953 від 08 листопада 2012 року "Про оформлення права власності на нежитлове приміщення загальною площею 1323 кв. м., що розташоване по вул. Проскурівського підпілля, 34, у м. Хмельницькому за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради " на підставі пункту 4 частини першої статті 157 КАС України.

Постановляючи вказані оскаржувані ухвали, суди виходили з того, що у справі № К/800/9862/14 підстави, сторони та предмет позову, повністю збігаються з підставами, предметом позову та сторонами у даній справі, що розглядається, а судове рішення у справі К/800/9862/14 набрало законної сили, тому наявні всі підстави, що виключають провадження у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із наведеними рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права і допущення ними формального підходу при застосуванні процесуальних норм, Товариство з обмеженою відповідальністю "Муніципальна телерадіокомпанія "Контакт" звернулось із двома касаційними скаргами, в яких просить скасувати ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заперечення пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду обґрунтовує тим, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року задоволеного позов Головного управління ДФС у Хмельницькій області і припинено юридичну особу ТОВ «Муніціпальна телерадіокомпанія «Контакт». Вказана постанова скасована ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року. У зв`язку з цим позивач позбавлений був можливості користуватися своїми процесуальними правами. Крім того суди попередніх інстанцій помилково, ухвалюючи рішення, послались на ухвалу Вищого адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі № К/800/9862/14 та постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2013 року, як на судові рішення, якими прийнято по суті заявленої позивачем вимоги, яке набрало законної сили у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав. Так, позивач оскаржує рішення виконкому Хмельницької міської ради № 953 від 08 листопада 2012 року в частині спірної площі нежитлового приміщенні по вул. Проскурівського Підпілля, 34 в м. Хмельницькому , в той час, як зазначеними рішеннями перевірялась законність прийняття рішення № 953 в цілому.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційні скарги надійшли до суду 26 грудня 2016 року.

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 27 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 822/1125/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 25 лютого 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 822/1125/16 та призначив її до розгляду ухвалою від 14 серпня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 15 серпня 2019 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону вказані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають, викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 100 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вірно зазначено судами, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою, перебіг якого починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення права та/або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16 червня 2016 року звертаючись до суду позивач зазначив, що про прийняття державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції рішення №19366153 від 16 лютого 2015 року йому стало відомо з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, сформованої станом на 07 червня 2016 року

Із дослідженої судом першої інстанції справи №822/693/15 вбачається, що 02 березня 2015 року позивач вже звертався до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовною заявою, однією із вимог якої було визнання незаконним та скасування цього ж рішення державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 16 лютого 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. До матеріалів адміністративної справи долучено копію оскаржуваного рішення державного реєстратора та клопотання про забезпечення адміністративного позову від 23 березня 2015 року із посиланням на оскаржуване рішення державного реєстратора, що свідчить про обізнаність позивача про наявність такого рішення, його зміст та реквізити.

Крім того, 23 листопада 2015 року позовна заява у справі № 822/693/15 залишена судом без розгляду у зв`язку із повторною неявкою представника позивача в судові засідання без поважних причин. Ухвала в подальшому не оскаржувалась. З повторним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 16 червня 2016 року, і клопотання про поновлення процесуального строку не подавав.

У зв`язку із чим колегія суддів, погоджується із висновками судів попередніх інстанції, що позивачем не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та не підтверджені належними доказами.

У відповідності до статті 102 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18, від 24 квітня 2019 року у справі №539/1699/17, від 14 травня 2019 року у справі №826/5716/16, від 24 квітня 2019 року.

Також, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Крім того, колегія суддів Верховного Суду відхиляє твердження позивача про поважність пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду, у зв`язку із припиненням діяльності на підставі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року з наступних підстав.

Частиною першою статті 255 КАС України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 КАС України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року не набрала законної сили і була скасована ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року, однак позивач 16 червня 2016 року, ще до винесення рішення судом апеляційної інстанції, повторно звернувся до суду із позовом за захистом, на його думку, порушених справ. Такі дії позивача, колегія суддів розцінює як зловживання своїми процесуальними правами, спрямованими на затягування розгляду справи.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку звернення до суду, які би зумовлювали об`єктивну неможливість вчасного звернення з адміністративним позовом.

Крім того, судами в даній справі встановлено, що Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області розглядався позов ТОВ "Муніципальна телерадіокомпанія "Контакт" до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Хмельницької міської ради, управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Хмельницької міської ради, третя особа комунальне підприємство "Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" про визнання незаконним (протиправним) та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 953 "Про оформлення права власності на нежитлове приміщення загальною площею 1323,0 кв. м. по вул. Проскурівського підпілля, 34 у м. Хмельницькому за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради", визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 листопада 2012 року.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2013 року у задоволенні цього позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Муніципальна телерадіокомпанія "Контакт" задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі № К/800/9862/14 постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року скасовано, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2013 року залишено в силі.

Дана ухвала мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, прийшов до правильного висновку про те, що ТОВ "Муніципальна телерадіокомпанія "Контакт" не доведено, що рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 08 листопада 2012 року № 953 "Про оформлення права власності на нежитлове приміщення загальною площею 1323,0 кв.м., що розташоване по вул. Проскурівського підпілля, 34 у м. Хмельницькому за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради" прийняте не в межах повноважень, не на підставі закону і не в спосіб, передбачений законом.

Отже, станом на час звернення ТОВ "Муніципальна телерадіокомпанія "Контакт" із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду, існувало судове рішення по суті заявленої позивачем вимоги, яке набрало законної сили у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду адміністративної справи без вирішення її по суті та винесення рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року в справі № 826/8402/16, постанові Верховного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 539/1699/17.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 157 КАС України (в редакції, чинній станом на час постановлення оскаржуваної ухвали про закриття провадження), суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Суд виходить з того, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 11 квітня 2018 року у провадженні № 11-257заі18, постанові Верховного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 539/1699/17.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 953 від 08 листопада 2012 року "Про оформлення права власності на нежитлове приміщення загальною площею 1323 кв. м., що розташоване по вул. Проскурівського підпілля, 34 у м. Хмельницькому " вже вирішені у справі № К/800/9862/14 щодо чого є судове рішення з того самого спору і між тими самими сторонами, яке набрало законної сили, та вважає, що наявність постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2013 року за даних обставин може бути підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 157 КАС України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії», зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain, заява № 28090/95).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (Osman contra Reino Unido № 23452/94; Kreuz v. Poland № 28249/95).

У пункті 40 справи "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна телерадіокомпанія "Контакт" залишити без задоволення.

Ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст