Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2018 року

Київ

справа №808/7664/14

адміністративне провадження №К/9901/1151/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_3 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.02.2015 у складі судді Бойченко Ю.П. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 у складі колегії суддів: Прокопчук Т.С. (головуючого), Божко Л.А., Лукманової О.М. у справі за позовом ОСОБА_3 до Гуляйпільського районного військового комісаріату, Запорізького обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Гуляйпільського районного військового комісаріату, Запорізького обласного військового комісаріату та просить: визнати протиправним та скасувати рішення Гуляйпільського районного військового комісаріату від 02.08.2014 року щодо призову та мобілізації відповідно до Указу Президента України №607/2014 від 21.07.2014 «Про часткову мобілізацію» із внесенням до військового квитка відповідної відмітки, зобов'язати Гуляйпільський районний військовий комісаріат внести до особової картки позивача відмітки про зняття з військового обліку за віком та утриматися від будь-яких дій відносно позивача, пов'язаних із мобілізаційними заходами на виконання Указу Президента України №607/2014 від 21.07.2014 «Про часткову мобілізацію» до набрання рішенням суду законної сили.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.02.2015, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 в позові відмовлено.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до облікової картки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, має військове звання рядового. 30.12.2007 позивач знятий з військового обліку Гуляйпільським районним військовим комісаріатом, як такий, що досяг граничного віку перебування в запасі відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ (в редакції, яка діяла на час зняття з обліку).

На виконання Указу Президента України №607/2014 від 21.07.2014 «Про часткову мобілізацію» Гуляйпільським районним військовим комісаріатом 02.08.2014 ОСОБА_3 призвано на військову службу під час мобілізації. 02.08.2014 позивача було зараховано до складу Військової частини А1978, в складі якої позивач проходить військову службу.

Не погодившись з діями відповідача щодо призову на військову службу, 21.10.2014 позивач звернувся зі скаргою до Запорізького обласного військового комісаріату, який листом №1082 від 31.10.2014 повідомив позивача про законність дій Гуляйпільського районного військового комісаріату, здійснених на підставі положень ст. 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції Закону від 27.03.2014 №1169-VII), після чого позивач оскаржив дії військового комісаріату в судовому порядку.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Гуляйпільський районний військовий комісаріат у спірних правовідносинах діяв в порядку, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, оскільки ОСОБА_3 не досяг граничного віку перебування в запасі, тому був призваний на військову службу.

Позивач оскаржив в касаційному порядку вказані судові рішення судів попередніх інстанцій з мотивів неправильного застосування судами норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає про порушення судами попередніх інстанцій положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

У відзиві на касаційну скаргу позивача, Запорізький обласний військовий комісаріат просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1991 (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Приписами частини 9 статті 1, частини 1 статті 4 Закону №2232-XII встановлено, що військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

У відповідності до положень частини 3 статті 4 Закону №2232-XII для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями на особливий період, а в разі прийняття у випадках та в порядку, визначених законом, відповідного рішення Президента України - і в мирний час, проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується перебування в запасі та військовому резерві необхідної кількості військовонавчених громадян.

Частиною 1 статті 27 Закону №2232-XII передбачено, що у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27.03.2014 №1169-VII, внесено зміни до статті 28 Закону України №2232-XII, змінено граничний вік перебування в запасі осіб,що мають звання рядового до 50 років.

Відповідно до частини 1 статті 33, частини 1 статті 34 Закону №2232-XII військовий облік поділяється на облік призовників і облік військовозобов'язаних; персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.

Як встановлено судами, відповідно до облікової картки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мав військове звання рядового, 30.12.2007 року знятий з військового обліку Гуляйпільським РВК, як такий, що досяг граничного віку перебування в запасі відповідно до положень ст.28 Закону № 2232-ХІІ в попередній редакції Закону.

Судами попередніх інстанцій враховано, що у зв'язку зі зміною граничного віку перебування в запасі осіб, що мають звання рядового до 50 років згідно Закону №1169-VII, Гуляйпільським районним військовим комісаріатом правомірно зараховано позивача у запас у 2014 році та поновлено на військовому обліку.

Крім цього, Указом Президента України №607/2014 від 21.07.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України №1595-VІІ від 22.07.2014, у зв'язку з поширенням проявів тероризму на території України, що призводять до загибелі мирного населення, військовослужбовців і працівників військових формувань та правоохоронних органів України у східних регіонах держави, концентрацією угруповань військ (сил) зі значним наступальним потенціалом на території Російської Федерації поблизу державного кордону України, загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України, з метою забезпечення оборони держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України оголошено проведення мобілізації, в тому числі на території Запорізької області.

Тому, висновки суду першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 є правильними.

Аргументи позивача про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не підтвердились, тому судом відхиляються.

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування чи невірного тлумачення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права або порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 02.02.2015 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.02.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі за позовом ОСОБА_3 до Гуляйпільського районного військового комісаріату, Запорізького обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду