Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року

Київ

справа №806/2479/17

адміністративне провадження №К/9901/28775/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року (суддя - Шуляк Л.А.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року (судді: Охрімчук І.Г. (головуючий), Капустинський М.М., Моніч Б.С.) у справі №806/2479/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профуна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профуна» (далі - позивач, ТОВ «Профуна») звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000241202 від 21 серпня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Профуна» зазначило про безпідставність застосування штрафної санкції у розмірі 50% суми визначеного податкового зобов'язання, оскільки відсутня повторність порушень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000241202 від 21 серпня 2017 року у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 124 174,50 грн. У решті позову відмовлено. Стягнуто з на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 862,62 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, набрало законної сили судове рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000011202 від 10 січня 2017 року, а тому були відсутні підстави для застосування штрафу у розмірі 50% завищеної суми бюджетного відшкодування (як за повторність порушень).

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у цій частині, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року у частині задоволення позовних вимог та прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Профуна» у повному обсязі.

У доводах касаційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, зважаючи на повторність визначення позивачу грошового зобов'язання у контролюючого органу були наявні підстави для застосування штрафу у розмірі 50%, оскільки обов'язок контролюючого органу застосовувати штраф у розмірі 50% за повторне порушення податного законодавства залежить від факту вже визначеного (застосованого) такому платнику податків податкового зобов'язання та не залежить від узгодженості визначеного зобов'язання.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку ТОВ "Профуна" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, заявленого за червень 2017 року, за результатами якої складено акт № 5035/06-30-12-02-26 від 2 серпня 2017 року, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого, позивачем завищено податковий кредит за червень 2017 року (р.17) декларації за червень 2017 року на суму 495 398,00 грн та як наслідок порушення пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за червень 2017 року у розмірі 496 698,00 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2017 року №0000241202, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування у розмірі 496 698,00 грн та застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 248 349,00 грн.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючий орган на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України застосував до позивача штрафні санкцій у розмірі 50% визначеного податкового зобов'язання щодо завищеної суми бюджетного відшкодування, що становить 248 349,00 грн.

Підставою для застосування штрафу в розмірі 50% на переконання контролюючого органу є те, що позивачу вже було за те ж саме порушення винесено податкове-повідомлення рішення від 10 січня 2017 року №0000011202, що свідчить про повторність допущення платником податків порушення норм Податкового кодексу України у частині завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, ознаки повторності виникають в тому випадку, коли визначення податковим органом податкового зобов'язання відбувається після того, як протягом протягом останніх 1095 днів контролюючим органом вже було вчинено дії по визначенню податкового зобов'язання відносно одного і того самого платника податків.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року у справі №806/1058/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000011202 від 10 січня 2017 року.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% завищеної суми бюджетного відшкодування, набрало законної сили судове рішення, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000011202 від 10 січня 2017 року, у зв'язку з чим, у контролюючого органу були відсутні підстави для застосування штрафу у розмірі 50% завищеної суми бюджетного відшкодування, зважаючи на відсутність повторності визначення контролюючим органом зменшення суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0000241202 від 21 серпня 2017 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 124 174,50 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року у справі №806/2479/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду