Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2019 року

Київ

справа №725/1525/18

адміністративне провадження №К/9901/59005/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року (головуючий суддя - Драчук Т.О., судді - Загороднюк А.Г., Полотнянко Ю.П.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в місті Чернівці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в місті Чернівці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - УПП в місті Чернівці ДПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якому просив:

- визнати протиправними дії посадових осіб УПП в місті Чернівці ДПП;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 10 березня 2018 року ВР № 303446 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за частиною першою статті 122 та частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівців від 18 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим у справі рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку пропуском строку звернення до суду та запропоновано скаржнику десятиденний строк з дня отримання ухвали для надання доказів поважності причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою.

Ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Першотравневого районного суду міста Чернівців від 18 травня 2018 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що не був присутній під час проголошення рішення Першотравневим районним судом міста Чернівців. Копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції отримав пізніше, а тому звертаючись з апеляційною скаргою 21 травня 2018 року (в межах десятиденного строку з моменту отримання копії постанови), строк на апеляційне оскарження позивачем не пропущено. Також ОСОБА_2 зазначив, що судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок щодо наявності у нього обов'язку подання апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення, не враховуючи дату отримання повного тексту такого рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 05 травня 2018 року подано 21 травня 2018 року, тобто з порушенням, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строку у цій категорії адміністративних справ. Суд апеляційної інстанції зазначив, що звертаючись з апеляційною скаргою 21 травня 2018 року, строк звернення до суду скаржником пропущено, а наведені ним підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути поважною причиною для їх поновлення.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції здійснив розгляд цієї справи в порядку, встановленому статтею 286 КАС України.

Строки подання апеляційних скарг у цій категорії справ визначені статтею 286 КАС України, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України. Тобто, строк подання апеляційної скарги в цій категорії адміністративних справ становить десять днів із дня проголошення оскаржуваного рішення, а не з часу отримання копії рішення суду.

Апеляційну скаргу на згадане рішення суду першої інстанції подано 21 травня 2018 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого спеціальною нормою процесуального закону.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано статтею 286 КАС України.

Згідно з частиною четвертою статті 286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Таким чином, указана норма встановлює строк подання апеляційної скарги, а саме десять днів з дня проголошення рішення, прийнятого в порядку статті 286 КАС України, а не з часу отримання копії рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на касаційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення частини третьої статті 298 та пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, з урахуванням визначених статтею 286 КАС України особливостей, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України в цій категорії адміністративних справ.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які би зумовлювали об'єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження від 02 липня 2018 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

За правилами частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець