Історія справи

Постанова КАС ВП від 15.01.2026 року у справі №160/13515/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року

м. Київ

справа № 160/13515/24

адміністративне провадження № К/990/36888/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледум» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року (суддя Бондар М.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року (судді: Іванов С.М. (головуючий), Шальєва В.А., Чередниченко В.Є.) у справі № 160/13515/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледум» до Київської митниці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледум» (далі - позивач, платник податків, Товариство, ТОВ «Ледум») звернулось до суду з позовом до Київської митниці (далі - відповідач, митниця, митний орган) про визнання протиправними дій відповідача з прийняття митної декларації №24UA100060206177U8 від 04.03.2024 та зобов`язання відповідача визнати митну декларацію №24UA100060206177U8 від 04.03.2024 недійсною.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.02.2018 між ДП «ШЕНКЕР» (виконавець) та ТОВ «Ледум» (замовник) було укладено договір №28022018-1М про надання логістичних послуг. За умовами укладеного Договору, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання забезпечити надання логістичних послуг за винагороду та за рахунок замовника від власного імені або від імені замовника, залежно від видів послуг, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги у порядку та у строки, визначені в даному Договорі та Додатках до нього. Відповідно до пункту 2.1. Договору, порядок і умови надання виконавцем конкретного виду послуг визначаються у відповідних Додатках до даного Договору, які є його невід`ємними частинами. Згідно з пунктом 4.2.3. Договору, виконавець має право залучати для виконання своїх зобов`язань за цим Договором третіх осіб від свого імені. Порядок надання логістичних послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів (митно-брокерські послуги) визначено Додатком № 2 до Договору. Згідного з пунктом 5.1. Додатку № 2 до Договору, виконавець має право у межах повноважень, визначених у цьому Додатку та/або дорученні від замовника, діяти від імені замовника в усіх органах Державної митної служби України, державних установах, комерційних і некомерційних організаціях, пов`язаних із зовнішньоекономічною діяльністю замовника. Позивач зауважує, що єдиною особою уповноваженою на представництво інтересів ТОВ «Ледум» при митному оформленні товарів є ДП «ШЕНКЕР». 04.03.2024 під час митного оформлення товарів, відповідачем прийнято до митного оформлення митну декларацію №24UA100060206177U8, що подана неуповноваженою особою. Декларант ОСОБА_1 подав електронну митну декларацію типу ІМ/40/ДЕ №24UA100060206177U8, в якій у графі 44 зазначено Договір про надання послуг митного брокера №28022018-1М від 28.02.2018, підписаний між ТОВ «Ледум» та ДП «ШЕНКЕР», яким не передбачене право оформлення ЕМД третьою особою. В подальшому, за результатами перевірки митної декларації відповідачем складено картку відмови №UA100060/2024/000198, відмовлено у митному оформленні товарів з підстав порушення положень частини 8 статті 257, частини 1 статті 266 Митного кодексу України (далі - МК України). У картці відмови зазначено, що митну декларацію та інші документи подано 04.03.2024 о 16 год. 14 хв. декларантом або уповноваженою ним особою ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК». В листі від 06.05.2024 №7.8-5/20-05/13/8538 митницею зазначено, що право на подання вказаної електронної митної декларації ОСОБА_1 підтверджується наявним у відділі митного оформлення № 1 митного поста «Вишневе» митниці Договору №SCH03042020 про надання логістичних послуг від 04.04.2020. Позивач звертає увагу, що в ЕМД типу ІМ/40/ДЕ №24UA100060206177U8 та картки відмови, не зазначено Договір №SCH03042020 про надання логістичних послуг від 04.04.2020. Відповідач посилається на пункту 4.2.3 Договору від 28.02.2018 №28022018-1М, відповідно до якого ДП «ШЕНКЕР» має право залучати для виконання своїх зобов`язань за цим Договором третіх осіб від свого імені. Втім, позивач вказує, що довіреність від ТОВ «Ледум» на третіх осіб, а саме - ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» для здійснення митного оформлення не надавалась. В переліку документів, що додані до митної декларації, довіреність не зазначена, як і Договір №SCH03042020 про надання логістичних послуг від 04.04.2020. Додатком №1 не передбачено право ДП «ШЕНКЕР» залучати для виконання своїх зобов`язань за цим Договором третіх осіб. Позивач також вказує, що ТОВ «Ледум» не укладало жодних договорів із ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» та не уповноважувало дане товариство на представництво своїх інтересів шляхом видачі доручення. У зв`язку із чим, митну декларацію №24UA100060206177U8 від 04.03.2024 подано до митного оформлення не уповноваженою на це особою. Під час прийняття митної декларації №24UA100060206177U8 від 04.03.2024 до митного оформлення товарів відповідач не пересвідчився у наявності правових підстав (повноважень) у ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» на подання цієї митної декларації.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, митна декларація №24UA100060206177U8 від 04.03.2024 подана до митного оформлення представником декларанта - директором ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» Сіренко О.О. за наявності відповідних повноважень, а підстави для визнання митної декларації №24UA100060206177U8 від 04.03.2024 недійсною - відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ «Ледум» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі № 160/13515/24 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 28.02.2018 між ДП «ШЕНКЕР» (виконавець) та ТОВ «Ледум» (замовник) укладено договір про надання логістичних послуг №28022018-1М , згідно з пунктом 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання забезпечити надання логістичних послуг за винагороду та за рахунок замовника від власного імені або від імені замовника, залежно від видів послуг, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги у порядку та у строки, визначені в даному Договорі та додатках до нього.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договору №28022018-1М порядок і умови надання виконавцем конкретного виду послуг визначаються у відповідних додатках до цього Договору, які є його невід`ємними частинами.

Надання послуг за даним договором здійснюється на підставі заявок замовника на кожен конкретний вид логістичних послуг.

На підставі підпункту 4.2.3. пункту 4.2. Договору №28022018-1М виконавець має право залучати для виконання своїх зобов`язань за цим Договором третіх осіб від свого імені.

Згідно з пунктом 12.1. Договору №28022018-1М, дія Договору починається з дня його підписання та триває до його розірвання будь-якою із сторін шляхом письмового повідомлення про це іншої сторони за 90 днів до дати передбачуваного розірвання.

Сторонами підписано Порядок надання логістичних послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів (митно-брокерські послуги), який є додатком №2 до Договору №28022018-1М.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. вказаного Додатку, цей Додаток встановлює особливості та порядок надання виконавцем логістичних послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів (митно-брокерські послуги). Відповідно до даного Додатку замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання від імені та за рахунок замовника, за обумовлену плату в обумовлений термін надавати послуги з декларування вантажів замовника (товарів, майна, транспортних засобів, інших предметів), які переміщуються через митний кордон України, і їх оформлення у Київській регіональній та Бориспільській митницях.

Згідно з пунктами 2.3., 2.5., 2.6. Додатку №2 до Договору №28022018-1М, замовник зобов`язаний:

до початку митного оформлення вантажу, зазначеного у відповідній заявці, надати виконавцю всі необхідні для цього документи згідно з поданим виконавцем переліком документів;

видавати на ім`я уповноваженого виконавцем особи довіреності на вчинення від імені замовника певних дій, необхідних для митного оформлення;

за необхідності бути присутнім під час митного оформлення вантажу.

Відповідно до пункту 4.1. Додатку №2 до Договору виконавець зобов`язаний надати послуги з декларування та митного оформлення вантажів на підставі заявок замовника, документів та інформації, наданих замовником.

04.04.2020 між ДП «ШЕНКЕР» (виконавець) та ТОВ «Ледум» (замовник) укладений договір про надання логістичних послуг №SCH03042020, згідно з пунктом 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання забезпечити надання логістичних послуг за винагороду та за рахунок замовника від власного імені або від імені замовника, залежно від видів послуг, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги у порядку та у строки, визначені в даному Договорі та Додатках до нього.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договору №SCH03042020 порядок і умови надання виконавцем конкретного виду послуг визначаються у відповідних додатках до цього Договору, які є його невід`ємними частинами. Надання послуг за даним договором здійснюється на підставі заявок замовника на кожен конкретний вид логістичних послуг.

На підставі підпункту 4.2.3. пункту 4.2. Договору №SCH03042020 виконавець має право залучати для виконання своїх зобов`язань за цим Договором третіх осіб від свого імені.

Згідно з пунктом 12.1. Договору № SCH03042020, дія Договору починається з дня його підписання та триває до його розірвання будь-якою із сторін шляхом письмового повідомлення про це іншої сторони за 90 днів до дати передбачуваного розірвання.

Сторонами підписано Порядок надання логістичних послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів (митно-брокерські послуги), який є додатком №1 до Договору №28022018-1М.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. вказаного Додатку, цей Додаток встановлює особливості та порядок надання виконавцем логістичних послуг по декларуванню та митному оформленню вантажів (митно-брокерські послуги). Відповідно до даного Додатку замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання від імені та за рахунок замовника, за обумовлену плату в обумовлений термін надавати послуги з декларування вантажів замовника (товарів, майна, транспортних засобів, інших предметів), які переміщуються через митний кордон України, і їх оформлення у Київській регіональній та Бориспільській митницях.

Згідно з пунктами 2.3., 2.5., 2.6. Додатку №1 до Договору № SCH03042020, замовник зобов`язаний:

до початку митного оформлення вантажу, зазначеного у відповідній заявці, надати виконавцю всі необхідні для цього документи згідно з поданим виконавцем переліком документів;

видавати на ім`я уповноваженого виконавцем особи довіреності на вчинення від імені замовника певних дій, необхідних для митного оформлення;

за необхідності бути присутнім під час митного оформлення вантажу.

05.02.2024 між компанією Andreas Hettich GmbH & Co. KG (Продавець) та ТОВ «Ледум» (Покупець) укладено контракт №Р/01/24, за умовами пункту 1.1. якого Продавець продав, а Покупець купив товари, асортимент і ціни яких вказані в Специфікації №1 та №2, що є невід`ємними частинами цього контракту (далі - Контракт).

Відповідно до пункту 1.2. Контракту, поставка Товару за цим Контрактом буде здійснена однією партією. Перелік товарів та їх кількість зазначено у Специфікаціях №1 та №2 до цього Контракту, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно з пунктом 2.2. Контракту загальна сума Контракту становить 14 159,80 Євро.

В Специфікації №1 до Контракту зазначено про поставку товару: 4706 ROTINA 420R, настільна центрифуга без ротору, рефрижераторна в кількості - 2 шт., загальна сума до сплати - 14 000 Євро.

В Специфікації №2 до Контракту зазначено про поставку товару: адаптер 1-місний в кількості - 4 шт., загальна сума до сплати - 159,80 Євро.

З метою митного оформлення товару, поставленого за Контрактом 04.03.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вишневе» митниці подано митну декларацію типу ІМ/40/ДЕ, якій присвоєно №24UA100060206177U8. Декларантом в графі 14 митної декларації визначено ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК», представник декларанта в графі 54 - ОСОБА_1 .

Декларантом у графі 44 під кодом 4207, вказано договір про надання послуг митного брокера від 28.02.2018 №28022018-1М.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій позивач, зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

У доводах касаційної скарги, позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами було порушено норми матеріального та процесуального права при застосуванні, а саме - статей 269 416 418 Митного кодексу України у їх взаємозв`язку.

Так, позивач зазначає, що декларант ОСОБА_1 (директор ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК») подав електронну митну декларацію типу ІМ/40/ДЕ № 24UA100060206177U8, в якій у графі 44 зазначено Договір про надання послуг митного брокера №28022018-1М від 28.02.2018, підписаний між ТОВ «Ледум» та ДП «Шенкер». Цим договором не передбачене право оформлення ЕМД третьою особою. В подальшому, за результатами перевірки митної декларації Відповідачем складено Картку відмови №UA100060/2024/000198, відмовлено у митному оформленні товарів з підстав порушення положень частини восьмої статті 257, частини першої статті 266 Митного кодексу України.

Позивач вказує, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано того факту, що позивач не укладав жодних договорів із ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» та не уповноважував ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» на представництво своїх інтересів шляхом видачі доручення. Таким чином, митну декларацію №24UA100060206177U8 від 04.03.2024 подано до митного оформлення не уповноваженою на це особою, що прямо суперечить частині третій статті 416 Митного кодексу України, оскільки взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором. Таким чином, при прийнятті оскаржуваних рішень, суди першої та апеляційної інстанцій при застосуванні частини десятої статті 269, частини третьої статті 416 Митного кодексу України допустили помилку, яка полягає в тому, що митна декларація №24UA100060206177U8 від 04.03.2024 була подана неповноважною особою і тому це є достатньою підставою для визнання її недійсною.

Отже, позивач зазначає, що обґрунтуванням неправильності застосування норм частини десятої статті 269, частини третьої статті 416 Митного кодексу України, що призвело до ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій незаконних судових рішень, є те, що відповідач при прийнятті митної декларації №24UA100060206177U8 від 04.03.2024 не переконався у наявності відповідних повноважень у ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» на вчинення відповідних дій, що є підставою для визнання митної декларації №24UA100060206177U8 від 04.03.2024 недійсною.

8. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

У справі, що розглядається суди першої та апеляційної інстанції розглянувши позовні вимоги дійшли висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі, зокрема, зазначаючи про те, що у спірних правовідносинах відповідачем не було порушено прав позивача, оскільки митна декларація №24UA100060206177U8 від 04.03.2024 подана до митного оформлення представником декларанта за наявності відповідних повноважень, а тому підстави для визнання митної декларації №24UA100060206177U8 від 04.03.2024 недійсною - відсутні.

12. Суд зазначає про обґрунтованість таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Так, згідно з положеннями статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 Митного кодексу України).

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина друга статті 248 Митного кодексу України).

Для виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі здійснює: 1) отримання митних декларацій та їх реєстрацію; 2) визначення переліку митних формальностей, обов`язкових для виконання за митною декларацією, залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України та з урахуванням результатів аналізу ризиків; 3) визначення необхідності участі посадової особи митного органу у виконанні митних формальностей за митною декларацією; 4) призначення посадової особи митного органу для виконання митних формальностей за митною декларацією; 5) надання декларанту інформації про стан обробки митної декларації, перелік митних формальностей, визначених обов`язковими для виконання за такою декларацією, та посадову особу митного органу, призначену для їх виконання (у разі її призначення) (частина третя статті 248 Митного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 248 Митного кодексу України у разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі в установленому порядку вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.

Згідно з положеннями частин першої та п`ятої статті 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Частинами першою-третьою статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, на яку накладено електронний підпис, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 265 Митного кодексу України декларантами мають право виступати:

1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;

2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Згідно з положеннями частин першої, третьої, п`ятої, восьмої, одинадцятої та дванадцятої статті 264 Митного кодексу України, митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Дата та час подання митної декларації фіксується митним органом шляхом її реєстрації, у тому числі з використанням інформаційних технологій. Митний орган не має права відмовити в реєстрації митної декларації.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від митного органу випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до частин сім - десять статті 269 Митного кодексу України порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Після відкликання або визнання недійсною митної декларації товари, транспортні засоби комерційного призначення, що в ній задекларовані, повинні бути видані з-під митного контролю за заявою декларанта або уповноваженої ним особи, якщо до початку митного оформлення цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення вони перебували у вільному обігу на митній території України, або задекларовані протягом 10 днів до обраного митного режиму.

Посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати відомості, зазначені в митній декларації, крім внесення до неї відомостей, що належать до повноважень митних органів.

У разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до митного органу з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Крім того, пунктом 1 частини третьої статті 335 Митного кодексу України визначено, що разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 затверджено Положення про митні декларації, яке відповідно до пункту 1 цього Положення, визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами та громадянами, або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінює, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними, підтвердження відомостей про вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з положеннями пунктів 39 - 41 вказаного Положення визнання митної декларації недійсною здійснюється митним органом, яким її оформлено. Після визнання митної декларації недійсною товари, задекларовані в цій митній декларації, вважаються такими, що не були випущені в заявлений митний режим. Повідомлення про визнання недійсною митної декларації за формою єдиного адміністративного документа з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, вноситься посадовою особою, яка його оформила, до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, та передається Держмитслужбою ДПС згідно з пунктом 32 цього Положення.

Визнання митної декларації недійсною здійснюється посадовими особами митного органу шляхом внесення відповідних записів та відміток до митної декларації на паперовому носії та її електронної копії або до електронної митної декларації.

Так, у справі, що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено (що не заперечується та не спростовується позивачем, зокрема, і за змістом касаційної скарги) що, з метою відпрацювання форм митного контролю із застосуванням системи управління ризиками, у відповідності до вимог статей 320 338 Митного кодексу України, у період з 05.03.2024 по 06.03.2024, в рамках виконання митних процедур, посадовими особами Київської митниці проведено митний огляд товару № 1, відомості про який заявлені вказаним декларантом у МД від 04.03.2024 № 24UA100060206177U8.

Також встановлено, що підпунктом 4.2.3. пункту 4.2. Договору № 28022018-1М, укладеного між ДП «ШЕНКЕР» (виконавець) та ТОВ «Ледум» (замовник) передбачено, що виконавець має право залучати для виконання своїх зобов`язань за цим Договором третіх осіб від свого імені.

На підставі підпункту 4.2.3. пункту 4.2. Договору № SCH03042020, укладеного між ДП «ШЕНКЕР» (виконавець) та ТОВ «Ледум» (замовник), також передбачено, що виконавець має право залучати для виконання своїх зобов`язань за цим Договором третіх осіб від свого імені.

Тобто, ТОВ «Ледум» та ДП «ШЕНКЕР» було узгоджено право виконавця залучати для виконання своїх зобов`язань за вказаними Договорами № 28022018-1М та № SCH03042020 третіх осіб від свого імені. Також, судами встановлено, що копії вказаних договорів були наявні у відповідача станом на день проведення митного оформлення спірної митної декларації, що підтверджується відповідним листом Київської митниці від 06.05.2024 № 78-5/20-05/13/8538.

Крім того, з наявного у матеріалах справи договору про надання послуг митного оформлення товарів від 08.02.2021 № 08/02/21, укладеного між ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» (виконавець) та ДП «ШЕНКЕР» (замовник), судами встановлено, що за змістом п. 1.1., 1.2. передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується за обумовлену плату і в обумовлений термін у відповідності до діючого законодавства України надавати послуги по митному оформленні товарів та вантажів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню на Київській митниці ДФС України або на будь-якій іншій митниці вказаній замовником, а також надавати інші послуги, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, що оформлюються за окремим письмовим запитом від замовника.

Виконавець організовує дії з митного оформлення товарів замовника самостійно від свого імені, за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим Договором та чинним законодавством України. У випадку залучення іншої особи до виконання цього Договору, виконавець зобов`язується забезпечити повне виконання умов Договору цією особою та несе відповідальність перед замовником за її дії або бездіяльність в повному обсязі, як за свої. Підписанням цього Договору виконавець підтверджує що має всі дозволи та ліцензії на здійснення митної брокерської діяльності, що передбачені законодавством України та гарантує контроль їх наявності при кожному залученні даної особи до виконання Договору.

Згідно з пунктом 2.1. вказаного Договору обов`язком виконавця є здійснення митного оформлення товарів замовника у встановленому чинним законодавством порядком.

Також, судами встановлено, що до митного органу надавались письмові пояснення від директора ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» Сіренка О.О. (лист від 08.03.2024 б/н), в яких зазначено, що ОСОБА_1 отримав заявку на митне оформлення товарів, разом з комерційними документами саме від ТОВ «Ледум» 22.02.2024.

Крім того, судом першої інстанції в ході судового розгляду встановлено, що декларантом (за спірною МД) Сіренко О.О., який є посадовою особою ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» протягом 2022 та 2023 здійснювалось декларування товарів позивача, що додатково підтверджує наявність погодження між ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» та ТОВ «Ледум» щодо надання послуг митного оформлення товарів.

Також, Суд звертає увагу, що судом апеляційної інстанції встановлено, що 08.03.2024 відповідачем було складено протокол № 0175/100000/24 про порушення митних правил згідно статтею 472 Митного кодексу України, а саме: щодо надання недостовірних даних про холодоагенти в обладнанні на ОСОБА_1 , працюючого директором ТОВ «Енерджі Лоджістік» із тимчасовим вилученням товару (лабораторні настільні центрифуги рефрижираторні Rotina 420R), який було передано на розгляд до Солом`янського районного суду міста Києва.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 15.11.2024 у справі № 760/12539/24 (залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 08.09.2025) провадження відносно ОСОБА_1 , працюючого директором ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» у справі про порушення митних правил, передбачених статтею 472 Митного кодексу України було закрито, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У межах розгляду цієї справи судами було також встановлено, що умовами договорів № 28022018-1М та № SCH03042020 було узгоджено право виконавця залучати для виконання своїх зобов`язань за вказаними договорами третіх осіб від свого імені. Крім того, з наявних в матеріалах справи копій митних декларацій судами встановлено, що декларантом ОСОБА_1 , який є посадовою особою ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК», протягом 2022 та 2023 років здійснювалось декларування товарів ТОВ «Ледум». Листом Київської митниці від 06 травня 2024 № 78-5/20-05/13/8538 підтверджується, що копії обох договорів № 28022018-1М, № SCH03042020, укладених між ДП «Шенкер» (виконавець) та ТОВ «Ледум» (замовник) були наявні у ОСОБА_1 на час проведення митного оформлення митної декларації. У зв`язку з чим суди дійшли висновку, що митна декларація № 24UA100060206177U8 від 04 березня 2024 року була подана до митного оформлення представником декларанта директором ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» ОСОБА_1 за наявності відповідних повноважень.

З урахуванням вказаних положень чинного законодавства, а також встановлених судами у цій справі обставин, Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що у спірних правовідносинах відповідачем не було порушено прав позивача, а митна декларація № 24UA100060206177U8 від 04.03.2024 була подана до митного оформлення представником декларанта - директором ТОВ «ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК» ОСОБА_1 за наявності у такого відповідних повноважень. Таким чином, Суд зазначає про відсутність підстав для визнання митної декларації № 24UA100060206177U8 від 04.03.2024 недійсною, а також - про відсутність у діях відповідача з прийняття митної декларації № 24UA100060206177U8 від 04.03.2024 зловживань та / або порушень вказаних вимог законодавства.

13. Крім того, колегія судів зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м`якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.

По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.

14. Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

15. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледум» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі № 160/13515/24 слід залишити без задоволення.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледум» залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі № 160/13515/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова