Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2018 року у справі №812/610/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2018 року

Київ

справа №812/610/16

адміністративне провадження №К/9901/27163/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 (головуючий суддя - Борзаниця С.В.)

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 (колегія суддів: головуючий суддя - Шишов О.О., судді - Сіваченко І.В., Чебанов О.О.)

у справі № 812/610/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна»

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області,

третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області,

про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року Товариств з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ДПІ), в якому просить визнати протиправною бездіяльність ДПІ, що полягає у невиконанні обов'язку щодо формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування; зобов'язати ДПІ надати до Державної казначейської служби висновок про суму бюджетного відшкодування, згідно з його податковою декларацією з ПДВ за березень 2015 року у сумі 1 675 007,00 гривень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.07.2016, позов задоволено повністю та присуджено за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 гривень.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 змінено: в абзаці першому резолютивної частини після слова «задовольнити» додано слово «частково». В абзаці другому та третьому резолютивної частини замінено слова та цифри « 1675007,00грн. (один мільйон шістсот сімдесят п'ять тисяч сім гривень) на « 1648346 грн.(один мільйон шістсот сорок вісім тисяч триста сорок шість гривень), в решті постанову залишено без змін.

Під час прийняття рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції, правильно встановивши порушене право позивача, не врахував наявність постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2015, якою відмовлено у позові в частині скасування податкового повідомлення-рішення за березень 2015 року на суму 26 661,00 гривень. Тобто сума, яка заявлена до бюджетного відшкодування, повинна бути в розмірі 1 648 346,00 гривень (1 675 007,00 - 26 661,00). Тому зазначене слугувало підставою для зміни постанови суду першої інстанції, правильної по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Не погоджуючись із рішеннями судів, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в позові.

21.02.2018 касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) (далі - КАС України).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України передбачено, що касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

22.02.2018 Верховним Судом прийнято до свого провадження матеріали касаційної скарги й витребувано справу з Луганського окружного адміністративного суду.

05.03.2018 справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 КАС України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 341 КАС України).

Верховний Суд, переглянувши постанови судів першої й апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №200094226 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

20.04.2015 Товариство в порядку та формі, що передбачені п. 201.15 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України № 678 від 13.11.2013, подало до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за березень 2015 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ, розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01.01.2015, розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Фахівцями податкового органу проведено камеральну перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2015 року, що підтверджено висновком про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Актом №1244/12-14-15-03/25-31337612 від 01.07.2015 встановлено ряд порушень.

За результатами перевірки 11.08.2015 ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0004851503, яким зменшено суму від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 24), на суму 124 518,00 гривень та № 0004841503, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 26 661,00 гривень.

Станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в інтегрованій картці платника податків Товариства обліковувалась сума переплати в рахунок бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації за березень 2015 року у розмірі 1 675 007,00 гривень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 75.1.1 ст. 75 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно з пунктами 200.10, 200.11 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Підпунктом "в" п. 200.14 цієї статті встановлено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Податковий орган, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою ПДВ, у тому числі за бюджетними відшкодуваннями, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме за наслідками перевірок або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування, надіславши платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначити підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Однак відповідачем не було виконано зазначені вище вимоги п. 200.12 ст. 200 ПК України.

Згідно з п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

З метою реалізації положень ПК України Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (була чинна на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та розроблено спільний наказ ДПАУ та ДКУ від 03.02.2011 №68/23, у зв'язку з чим затверджено Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначені у висновках (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом місяця, виходячи з наявних матеріалів, що можуть свідчити про підтвердження нарахування бюджетного відшкодування, забезпечують подання до центрального органу державної податкової служби зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість коштами у кожному регіоні у розрізі платників (щодо яких наявні зазначені матеріали) за деклараціями, сума заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за якими, з урахуванням уточнюючих розрахунків, становить 100 тисяч гривень і більше (далі - Інформація).

Згідно з п. 3 Порядку, структурний підрозділ центрального органу державної податкової служби, який здійснює адміністрування облікових та звітних показників, після отримання інформації здійснює протягом трьох робочих днів: формування вихідних форм інформації; контроль за відповідністю сум в інформації даним офіційних звітів центрального органу державної податкової служби; передачу інформації структурним підрозділам центрального органу державної податкової служби для проведення ретельного аналізу, за результатами якого відповідні підрозділи надають наявні матеріали структурному підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування ПДВ, для узагальнення; направляє отримані від структурного підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування ПДВ, узагальнені матеріали органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України "Про податок на додану вартість" та залишились невідшкодованими. Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє: до Державного казначейства України; одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, відповідачем узагальнені матеріали щодо можливих обсягів відшкодування грошовими коштами за суб'єктами підприємницької діяльності, щодо яких наявні зазначені матеріали за деклараціями, а саме по позивачу на суму невідшкодованого ПДВ у розмірі 1 675 007 гривень було сформовано 06.11.2015 та листом № 3929/7/12-14-15-01/21 направлено до Головного управління Міндоходів у Луганській області, а узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ по позивачу до ДПІ не надходило.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що твердження контролюючого органу про неможливість бюджетного відшкодування суми ПДВ через ненадходження узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ від органів Міндоходів України є необґрунтованими, оскільки недотримання вимог вказаного Порядку з боку відповідача (на різних рівнях) стосовно неотримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ не повинно порушувати права та інтереси платника податків.

Верховний Суд погоджується з висновками попередніх судів щодо встановлення факту порушення прав позивача на отримання бюджетного відшкодування в передбачені законом строки протиправною бездіяльністю відповідача, а саме невиконанням останнім прямого обов'язку, що покладений на нього вимогами закону, а саме: у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний спосіб захисту порушеного відповідачем права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №826/17403/14.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

З урахуванням того, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд, відповідно до вимог ст. 350 КАС України, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова