Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2018 року

Київ

справа №826/2228/16

адміністративне провадження №К/9901/33028/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді Мєзенцева Є.І. від 14 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі-відповідач), у якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000321201 від 29 січня 2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу повернуто у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк недоліків такої.

19 червня 2017 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, з врахуванням приписів частини 4 статті 189 КАС України, апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й без подання відповідного клопотання поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою відмовлено на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України, яка мотивована пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення та неподанням відповідачем заяви про поновлення такого строку.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, а також блокуванням рахунків податкового органу у зв'язку із стягненням судового збору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 березня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання відповідачем апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, повторна апеляційна скарга на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року була подана за межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження та відповідачем не було подано заяви про поновлення такого строку, касаційний суд вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року.

Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, за обставин неподання відповідачем клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, оцінці судом касаційної інстанції не підлягають.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко