Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

13 листопада 2018 року

справа №607/2399/17

адміністративне провадження №К/9901/35332/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської митниці ДФС на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 червня 2017 року (суддя Сливка Л.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (судді Матковська З.М., Бруновська Н.В., Запотічний І.І.) у справі №607/2399/17 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся із позовом до Тернопільської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову митного органу №0031/403000000/17 від 31 січня 2017 року, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 144484,80 грн, з мотивів безпідставності та закрити провадження у справі.

Позов мотивований тим, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення (умисна форма вини), відповідальність за яке передбачена статтею 485 Митного кодексу України, а також що дійсність зовнішньоекономічного договору, поданого для розмитнення транспортного засобу, не спростована в судовому порядку, а інформація, наведена в листах митних органів Нідерландів та Чеської Республіки жодним чином не підтверджує вчинення порушення митних правил саме позивачем.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України Саварина Андрія Любомировича в справі про порушення митних правил №0055/403000000/17 від 08 лютого 2017 року. В решті позову відмовлено.

Суд зазначає, що резолютивна частина оскарженої постанови суду першої інстанції не узгоджується із її мотивувальною частиною, позаяк судом вирішено питання про визнання протиправною і скасування постанови про порушення митних правил №0055/403000000/17 від 08 лютого 2017 року, в той час як в позові ставилось питання та судова оцінка, наведена в мотивувальній частині, стосувались постанови про порушення митних правил №0031/403000000/17 від 31 січня 2017 року. Аналогічна помилка допущена і судом апеляційної інстанції. Заявник касаційної скарги на цю обставину уваги не звертає.

Суд вважає, що допущена судами описка сама по собі не є підставою для скасування або зміни рішення, а є підставою для виправлення описки цими судами у порядку, встановленому статтею 253 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що оскільки суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України характеризується умисною формою вини, а матеріали справи не містять доказів умислу позивача на вчинення передбачених диспозицією цієї статті дій, то висновок митного органу про те, що позивач заявив в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів і подав митному органу документи, що містять неправдиві відомості, є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях.

У жовтні 2017 року митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, 31 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Гончар Л.Я.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №607/2399/17 з суду першої інстанції.

6 березня 2018 року справу №607/2399/17 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: положень статей 75, 264, 266, 293, 485 Митного кодексу України, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та відмовити в позові. Наводить доводи, висловлені раніше у запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування в них норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам судові рішення судів передніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили наступне.

20 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокіл-Захід», в особі директора Шумського М.Б. та компанія M.VOS VOF (5334 LH Velddriel, De Tweede Geerden, 9 Netherlands) уклали договір №01/01/2014 NL, предметом якого є купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів. Умови поставки: DDU-Тернопіль (Інкотермс-2010), датою відвантаження товару є дата рахунку.

10 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Едванс», як виконавець, що здійснює декларування на підставі ліцензії на право здійснення посередницької діяльності митного брокера, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокіл-Захід», в особі керівника Шумського М.Б., як замовник, уклали договір №10/10/2014-2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів. Згідно даного договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у Тернопільській митниці; дії, пов'язані з декларуванням і митним оформленням товарів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України.

10 лютого 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта-Едванс», як представником декларанта, до митного органу подано попереднє повідомлення ЕЕ № 403000000/2015/900239 про намір ввезти на митну територію України товар «причіп KOGEL SNCO 24P, 2003 року випуску, шасі № НОМЕР_1». Перевізником зазначено ОСОБА_4.

11 лютого 2015 року через пункт пропуску «Мостиська» Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України в митному режимі імпорт вищевказаний причіп. Водієм транспортного засобу в пункті пропуску подано інвойс №0018 від 09 лютого 2015 року та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

13 лютого 2015 року, митним брокером (ОСОБА_5.) до митного органу подано митну декларацію № 403000010/2015/000053, згідно якої заявлено до митного оформлення в митному режимі імпорт товар «причіп KOGEL SNCO 24P, 2003 року випуску, шасі № НОМЕР_1» фактурною вартістю 1500 євро. У графі 46 цієї декларації заявлено митну вартість товару 110748,96 грн.

Заявлена митна вартість 110748,96 грн визначена на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 104 від 12 лютого 2015 року, про що свідчить: код МВВ - 6, зазначений у графі 43 декларації; відмітка у графі 8 форми декларації митної вартості від 13 лютого 2015 року та сам висновок.

Після розмитнення і випуску транспортного засобу, 3 січня 2017 року митним органом складено протокол №0031/403000000/17 про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України відносно позивача, який надіслано останньому.

31 січня 2017 року постановою Тернопільської митниці Державної фіскальної служби позивача визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, і накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 144484,80 грн.

Згідно спірної постанови, митний орган дійшов висновку про подання позивачем завідомо неправдивих відомостей щодо дійсної фактурної вартості товару. Такий висновок зроблено на підставі отриманого листа Державної фіскальної служби України від 26 вересня 2016 року, відповідно до якого органом доходів і зборів від митних органів Чехії отримано митну декларацію № 15СZ6100002GQS7V9 від 10 лютого 2015 року та рахунок № 41150012 від 03 лютого 2015 року. На підставі цих документів встановлено, що вартість вищевказаного причепа становить 9200 євро.

Крім того, листом від 13 листопада 2015 року митний інформаційний центр Королівства Нідерланди інформував ДФС України, що контракт № 01/01/2014 від 20 вересня 2014 року між ТОВ «Сокіл-Захід» та нідерландською компанією M.VOS V.O.F. не укладався.

Доводи митного органу щодо наявності вини позивача у неправомірному зменшенні митних платежів зроблені із посиланням на протокол про порушення митних правил від 3 січня 2017 року, контракт №01/01/2014 NL від 20 вересня 2014 року (не підписаний позивачем), попереднє повідомлення ЕЕ №403000000/2015/900239 (подане митним брокером), інвойс №0018 від 9 лютого 2015 року, митну декларацію №403000010/2015/000053 від 13 лютого 2015 року (подана митним брокером), запит ДФС України від 22 лютого 2016 року №2932/5/99-99-26-03-03-16, відповідь митних органів Чехії від 10 лютого 2015 року, рахунок чеської компанії «Сzech Finance a.s.» №41150012 від 3 лютого 2015 року, запит національних митних органів від 20 квітня 2015 року до митних органів Королівства Нідерландів та відповідь Митного інформаційного центру Королівства Нідерландів від 13 листопада 2015 року (про те, що контракт №01/01/2014 від 20 вересня 2014 року між українською компанією «Сокіл-Захід» та голландською компанією M.VOS V.O.F не укладався, остання не здійснювала поставок першій за названими контрактом та інвойсом).

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає умисну форму вини (особа має усвідомлювати протиправний характер своїх дій), однак вина позивача, який не підписував зовнішньоекономічного контракту та не подавав документи для митного оформлення (обставини щодо передання їх митному брокеру для оформлення не доведені) у цій справі не доведена.

За змістом частини першої статті 486, статті 489 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням; посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Документи, що на них посилається митний орган в якості підтвердження вини позивача, вину останнього не підтверджують.

Позивача у справі притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення статті 485 Митного кодексу України, а саме за заявлення неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, а також надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості (зовнішньоекономічного договору та інвойсу).

В цій справі митним органом в діях позивача не доведена і об'єктивна сторона інкримінованого йому правопорушення, оскільки матеріалами справи підтверджено, що заявлення неправдивих відомостей та подання документів безпосередньо позивачем не здійснювалось.

Таким чином, правова оцінка обставин справи, здійснена судами попередніх інстанцій, відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, оскільки в основу висновків судів покладено відсутність складу адміністративного правопорушення саме в діях позивача.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Тернопільської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі №607/2399/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер