Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №640/5833/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 640/5833/19

адміністративне провадження № К/9901/35786/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на рішення Окружного адміністративного суду від 25.07.2019 (суддя - Кузьменко А. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 (головуючий суддя - Ганечко О. М., судді - Кузьменко В. В., Шурко О. І.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі - АТ "Перший український міжнародний банк", Товариство, позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - ОВПП ДФС, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000024302 від
03.01.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані доводами позивача про помилкове застосування відповідачем положень статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК), якою, зокрема, визначено види податкових накладних, несвоєчасність реєстрації яких не створює підстави для застосування штрафних санкцій. Товариство зазначає, що у зв'язку з несвоєчасною реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригувань, які не надавались покупцям, не сталося втрат бюджету, адже невчасна реєстрація не призвела до збільшення або відстрочення визнання податкового кредиту покупцями, та не впливає на визначення розміру податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 25.07.2019 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 апеляційну скаргу АТ "Перший український міжнародний банк" задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000024302 від 03.01.2019 на суму штрафних (фінансових) санкцій 8278,14 грн (що відповідає розміру штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування № 317 від 21.06.2018, № 599 від 31.05.2017). В цій частині позовних вимог прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000024302 від 03.01.2019 в частині застосування до АТ "Перший український міжнародний банк" штрафу в розмірі 8278,14 грн. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2019 залишено без змін.

Суди попередніх інстанцій, застосувавши норму пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК, зробили висновок, що зазначення позивачем у податкових накладних, що це податкові накладні типу 02,08,11,14, не стосується операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, відтак виключення стосовно підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, встановлені нормою пункту 120-1.1, на ці податкові накладні не поширюються.

У касаційній скарзі Товариство просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду від 25.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи позивача обґрунтовані посиланням на те, що контролюючим органом неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригувань до зведених податкових накладних, які складені у порядку, встановленому пунктом 198.5 статті 198 ПК, оскільки вони не надаються отримувачам (покупцям) товарів/послуг, а складаються платником ПДВ для податкового обліку нарахованих (сплачених) сум податкових зобов'язань з ПДВ на умовні операції з продажу товарів/послуг, суми ПДВ в ціні за які були включені до суми податкового кредиту, тоді як ці товари/послуги використані в неоподатковуваних ПДВ операціях або не у господарській діяльності платника податку. Товариство посилається на не відповідність застосованих до нього заходів відповідальності балансу публічного та приватного інтересів, оскільки внаслідок порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригування шкоди державі та суспільним інтересам завдано не було, а розмір накладеного на банк штрафу є надмірним. На підтвердження цього доводу Товариство зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), в яких зроблений висновок щодо пропорційності співвідношення між засобами державного втручання та права особи на володіння майном, зокрема рішення у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Щокін проти України ", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції ", "Булвес АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України".

Відповідач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податкове повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір, прийняте ОВПП ДФС на підставі акта камеральної перевірки від 10.12.2018 № 4014/28-10-43-02/14282829. Згідно з висновком, зробленим в цьому акті, Товариство порушило пункт 201.10 статті 201 ПК внаслідок реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних з
01.02.2017 по 30.09.2018, з порушенням строку, встановленого абзацом чотирнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК (термін прострочення складає від 1 до 126 календарних днів).

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000024302 від 03.01.2019, відповідно до якого до позивача застосовано штраф у розмірі 1 321 451,91 грн.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 201.10 статті 201 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - так само) на дату виникнення при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац четвертий цього пункту).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з статті 120-1 Податкового кодексу України (абзаци чотирнадцятий, п'ятнадцятий пункту 201.10).

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статті 120-1 Податкового кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статті 120-1 Податкового кодексу України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз норм пункту 201.1 статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК дає підстави для висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до нього штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), що не надається отримувачу (покупцю) товарів/послуг та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 (далі Порядок №1307), в графі 8 податкових накладних вказується код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій із вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податкові накладні та розрахунки коригування, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК, містять у верхній лівій частині у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" помітка "X" та зазначено тип причини '' 02,08,11,14''. Зазначені податкові накладні складені на операції з постачання товарів/послуг, які не стосуються операцій, що звільняються від оподаткуванню чи оподатковуються за нульовою ставкою.

Обставини щодо того, що податкові накладні виписані позивачем з підстав, встановлених пунктом 198.5 статті 198 ПК, і є зведеними не має правового значення та не звільняє платника ПДВ від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1 статті 120 ПК.

За таких обставин, які позивач підтверджує, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Верховний Суд вже зробив висновок щодо застосування норм пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК у подібних правовідносинах, зокрема в постановах від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, від 07.02.2019 у справі №808/3250/17. Підстав для відступу від цього висновку колегія суддів не знаходить.

Довід Товариства, що простроченням реєстрації податкових накладних не було завдано шкоди, зокрема державному бюджету, а тому накладений на нього штраф не є пропорційним втручанням у його право на мирне володіння майном, відхиляється з огляду на те, що обставини, на які посилається позивач, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду від 25.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак