Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.12.2018 року у справі №825/874/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2018 року

Київ

справа №825/874/17

адміністративне провадження №К/9901/17256/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №825/874/17

за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та стягнення коштів, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (постановлену у складі: головуючого судді Соломко І.І.) та на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Безименної Н.В., суддів: Кучми А.Ю., Аліменка В.О.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо невиплати при виключенні зі списків особового складу заборгованості з індексації грошового забезпечення у розмірі 2345,27 грн та стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення у розмірі 2345,27 грн без утримання податку на доходи фізичних осіб.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом Командувача військ оперативного командування «Північ» (по особовому складу) від 23 березня 2017 року №39 позивача було звільнено з військової служби у запас згідно з підпункту «ж» пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (як військовослужбовця, який вислужив строк військової служби за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом 2 частини 3 статті 23 цього Закону). Відповідно до наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) від 11 травня 2017 року №94 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу, усіх видів забезпечення. Разом з тим, при звільненні позивачу не виплачено індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з січня 2016 року по травень 2017 року, що підтверджується листом військового комісара від 23 травня 2017 року №1611. Отже, на думку ОСОБА_1, вищевказані протиправні дії відповідача порушують його права, законні інтереси та норми чинного законодавства України.

Крім того, якщо б індексація грошового забезпечення була виплачена відповідачем до виключення позивача зі списків особового складу, то податок на доходи фізичних осіб було б компенсовано. Однак станом на теперішній час, коли позивач вже не має статусу військовослужбовця, відповідно до Податкового кодексу України з розміру індексації грошового забезпечення буде утримано податок на доходи фізичних осіб. У зв'язку з цим позивач просить зобов'язати відповідача виплатити заборгованість по індексації не утримуючи з цієї суми відповідний податок.

Короткий зміст рішень суду І інстанції

3. 14 червня 2017 року Чернігівський окружний адміністративний суд вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівського обласного військового комісаріату щодо невиплати ОСОБА_1, при виключенні зі списків особового складу Чернігівського обласного військового комісаріату, заборгованості з індексації грошового забезпечення у розмірі 2345 (дві тисячі триста сорок п'ять) грн 27 коп.

Стягнути з Чернігівського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення у розмірі 2345 (дві тисячі триста сорок п'ять) грн 27 коп. без утримання податку на доходи фізичних осіб.

4. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивач сум індексації та стягнення вказаних коштів без утримання податку на доходи фізичних осіб.

5. 16 червня 2017 року Чернігівський окружний адміністративний суд прийняв додаткову постанову, якою вирішив:

Зазначити у резолютивній частині постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року: «У задоволені позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Чернігівського обласного військового комісаріату щодо невиплати ОСОБА_1, при виключенні зі списків особового складу Чернігівського обласного військового комісаріату, заборгованості з індексації грошового забезпечення в розмірі 2345,27 грн відмовити».

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. 12 вересня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року - змінити, викласти абзац третій її резолютивної частини в наступній редакції:

«Стягнути з Чернігівського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення у розмірі 2345 грн 27 коп. В частині позовних вимог без утримання податку на доходи фізичних осіб - відмовити».

В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року - залишити без змін.

7. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у розмірі 2345 грн 27 коп. В частині зміни рішення суду першої інстанції шляхом виключення з її резолютивної частини слів «без утримання податку на доходи фізичних осіб», Київський апеляційний адміністративний суд посилався на те, що позивачу має бути виплачена відповідна компенсація у розмірі суми вказаного податку, тому неправильним є стягнення вказаної суми без утримання податку на доходи фізичних осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 17 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Чернігівського обласного військового комісаріату.

У касаційній скарзі касатор просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року. Прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року.

10. 07 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі):

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

Чернігівський обласний військовий комісаріат зазначає, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 нараховувалась індексація грошового забезпечення, однак, не виплачена у зв'язку із неналежним фінансуванням. Водночас відповідно до пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Таким чином, на думку відповідача, відсутні підстави для стягнення з Чернігівського обласного військового комісаріату на користь позивача індексації грошового забезпечення. Крім того, рівноцінну компенсацію утриманого податку, у випадку виплати позивачу індексації грошового забезпечення провести не буде можливості у зв'язку із тим, що на даний час позивач статусу військовослужбовця не має.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом військового комісара Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату (по стройовій частині) від 18 березня 2015 року №49 ОСОБА_1 призвано по мобілізації на військову службу до Чернігівського обласного військового комісаріату.

13. Наказом Командувача військ оперативного командування «Північ» (по особовому складу) від 23 березня 2017 року №39 позивача звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту «ж» пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (як військовослужбовця, який вислужив строк військової служби за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом 2 частини 3 статті 23 цього Закону).

14. Наказом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) від 11 травня 2017 року №94 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу, усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату Чернігівської області.

15. Між тим, індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по травень 2017 року в сумі 2345,27 грн позивачу не виплачено, що підтверджується листом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 23 травня 2017 року №1611.

16. Вважаючи протиправними дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо невиплати при виключенні зі списків особового складу заборгованості з індексації грошового забезпечення у розмірі 2345,27 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Конституція України.

17.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

18.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

18.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

19.1. Частина перша статті 9. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

19.2. Пункт другий частини третьої статті 9. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

20. Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

20.1. Стаття 1. Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

20.2. Стаття 2. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

21. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

21.1. Пункт 168.5. статті 168. Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

22. Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

22.1. Пункт 2. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

22.2. Пункт 6. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

24. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про стягнення з Чернігівського обласного військового комісаріату на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по травень 2017 року в сумі 2345,27 грн.

25. Колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

26. Положеннями Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

27. Як вбачається з матеріалів справи єдиною підставою для невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, за період з січня 2016 року по травень 2017 року в сумі 2345,27 грн стало неналежне фінансування Чернігівського обласного військового комісаріату. Однак, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що відсутність на рахунках відповідача коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат (доказом наявності поважних причин непроведення розрахунку). Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Чернігівський обласний військовий комісаріат, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.

28. Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

29. Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

30. Безпідставним є твердження касатора про те, що позивач не має права на отримання компенсації утриманого податку у зв'язку з відсутністю у нього статусу військовослужбовця, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення при звільненні ОСОБА_1 сталася з вини відповідача.

31. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Чернігівського обласного військового комісаріату - залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі №825/874/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх