Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №826/25425/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2019 року

Київ

справа №826/25425/15

адміністративне провадження №К/9901/19562/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 (судді: Степанюк А. Г. (головуючий), Кузьменко В. В., Шурко О. І.) у справі № 826/25425/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2015 №Ю-3140-17, якою позивача зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 062 531,05 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) може бути прийнята контролюючим органом виключно за наслідками проведеної перевірки в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, та з оформленням відповідного акту перевірки, проте відповідачем не було надіслано разом із вимогою такого акту перевірки, а відтак, на думку позивача, у контролюючого органу не було правових підстав для прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу. Крім того позивач зазначає, що ним сплачуються внески ЄСВ відповідно до погодженого відповідачем графіку погашення заборгованості, що також свідчить про відсутність правових підстав для прийняття спірної вимоги.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2016 (суддя Шулежко В. П. ) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята контролюючим органом у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку із наявністю у позивача станом на 31.10.2015 заборгованості зі сплати недоїмки по ЄСВ, яка виникла на підставі самостійно поданих позивачем звітів про нарахування єдиного внеску.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) визнано протиправною та скасовано.

При прийнятті вказаного рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно даних зворотного боку облікової картки позивача станом на 31.10.2015 за останнім обліковувалася недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 037
631,05 грн, що не узгоджується з визначеною в оскаржуваній вимозі сумою недоїмки у розмірі 1 062 531,05 грн. Також суд врахував наявність узгодженого графіку погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка утворилася станом на
01.06.2015, та дотримання позивачем вказаного графіку, що свідчить про передчасність складення та направлення контролюючим органом оскаржуваної вимоги від 04.11.2015 на суму 1 062 531,05 грн, яка утворилася за період до 01.06.2015.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2016.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві як платник Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Контролюючим органом на адресу ПАТ "Київський річковий порт" сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2015 №Ю-3140-17, в якій зазначено, що станом на 31.10.2015 заборгованість зі сплати недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у Товариства складає 1 062
531,05 грн.

Вказана сума боргу виникла на підставі самостійно поданих позивачем розрахунків зі сплати єдиного внеску за березень - жовтень 2015 року.

На вимогу суду апеляційної інстанції контролюючим органом було надано копію облікової картки ПАТ "Київпорт" з єдиного внеску за 2015 рік. Згідно даних зворотного боку облікової картки станом на 31.10.2015 обліковувалася недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 037 631,05 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на помилковість позиції суду апеляційної інстанції, оскільки позивачем своєчасно не виконано свого обов'язку по сплаті самостійно задекларованих зобов'язань з ЄСВ, в результаті чого й утворився борг, який став підставою для винесення оскаржуваної вимоги.

9. Товариством відзиву (заперечення) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 2 частини першої статті 1.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

10.2. Пункт 6 частини першої статті 1.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

10.3. Пункт 1 частини перший статті 4.

Платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

10.4. Пункт 1 частини 2 статті 6.

Платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

10.5 Частина 5 статті 7

Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

10.6 Частини дуга, третя, восьма, дванадцята статті 9.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28числа наступного місяця.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

10.7. Пункт 4 статті 25.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

11. Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

11.1. Пункт 1 розділу VІ.

До платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

11.2. Абзаци 3-4 пункту 2 розділу VІ.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

11.3. Пункт 3 розділу VІ.

Фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:

якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;

якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

11.4. Абзац4 пункту 4 розділу VІ.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. У разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

При цьому положеннями законодавства не передбачено обов'язкової умови для формування вимоги (у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки за результатами самостійного декларування) проведення перевірки та складення за її результатами відповідного акту. Вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається разом з актом документальної перевірки виключно у випадку, коли виявлені у ході документальної перевірки дані свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

15. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у контролюючого органу були всі правові підстави, передбачені вищенаведеними положеннями законодавства, для формування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Посилання позивача на не надсилання йому разом з оскаржуваною вимогою акту перевірки, суд як першої так і апеляційної інстанції обґрунтовано відхилили, з огляду на те, що оскаржувана вимога сформована на у зв'язку з наявністю у позивача станом на 31.10.2015 несплаченої суми ЄСВ, яка виникла на підставі самостійно поданих позивачем звітів про нарахування єдиного внеску, тобто така сформована на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу, а не акту перевірки.

Проте колегія суддів вважає помилковими посилання суду апеляційної інстанції, як на підставу для висновку про неправомірність сформованої контролюючим органом вимоги, на те, що позивач дотримувався розробленого та затвердженого прогнозованого графіку погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка утворилася станом на 01.06.2015, оскільки, по - перше, вказаний графік не має ніякого відношення до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України, на який посилається суд апеляційної інстанції, по - друге, вказаний графік не є підставою для внесення будь - яких змін до облікової картки платника ЄСВ, яка є підставою для формування вимоги, по - третє, вказаний графік не є підставою для звільнення платника ЄСВ від своєчасної сплати ЄСВ та перенесення будь - яких строків сплати ЄСВ.

Таким чином, вищезазначений графік, не впливає на порядок стягнення заборгованості зі сплати ЄСВ та, відповідно, на обов'язок контролюючого органу сформувати та направити платнику вимогу про сплату такого боргу (недоїмки).

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання суду апеляційної інстанції на не надання контролюючим органом детального, розгорнутого, викладеного у хронологічній послідовності розрахунку недоїмки зі сплати єдиного внеску, що утворилася у Позивача за період з 01.06.2015 по 31.10.2015, оскільки контролюючим органом до матеріалів справи долучено зворотного боку облікової картки ПАТ "Київпорт" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, що є підставою для формування вимоги та містить відомості у хронологічній послідовності щодо недоїмки. Крім того, необхідно зазначити, що спірна вимога містить суму недоїмки станом на 31.10.2015, та не обмежується періодом з 01.06.2015 по 31.10.2015, оскільки вимога формується на всю суму боргу, а не боргу за певний період.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Судами попередніх інстанцій правильно та в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

17. Переглянувши судове рішення апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи, правильність застосування ним норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні правовідносини дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 підлягає задоволенню.

18. Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

19. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина 1 ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341,345,349,352,355,356,359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 у справі №826/25425/15 скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2016 в даній справі залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду