Історія справи
Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №806/4035/14
ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
11 вересня 2018 року
справа №806/4035/14
адміністративне провадження №К/9901/9023/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Малинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року у складі судді Литвин О.Т. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у складі колегії суддів Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Охримчук І.Г. у справі №806/4035/14 за позовом Малинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Житомирській області до Малинської міської ради Житомирської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет позову Малинське комунальне підприємство «Паперовик» про звернення стягнення податкового боргу на кошти,
У С Т А Н О В И В :
29 серпня 2014 року Малинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Житомирській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Малинської міської ради Житомирської області (далі - міська рада, відповідач у справі) про стягнення податкового боргу Малинського комунального підприємства "Паперовик" (далі - комунальне підприємство, третя особа у справі) у сумі 534894,61грн. на кошти Малинської міської ради, з метою погашення заборгованості перед бюджетом комунального підприємства, яке перебуває в управлінні відповідача, перед бюджетом у загальному розмірі 534894,61 грн.
12 грудня 2014 року постановою Житомирського окружного адміністративного суду, залишеною без змін 17 березня 2015 року ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду, відмовлено в задоволенні позову податкового органу про звернення стягнення податкового боргу у сумі 534894,61 грн. на кошти міської ради з мотивів того, що позивачем не вжито всіх передбачених Податковим кодексом України, заходів для виявлення майна боржника, яке в подальшому могло б бути передано у податкову заставу для погашення податкового боргу підприємства, шляхом продажу такого майна, до направлення звернення відповідачу в порядку статті 96 цього кодексу. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у податкового органу відсутні підстави для звернення до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу комунального підприємства на кошти міської ради у зв'язку з ненаданням останнім відповіді протягом 30 календарних днів.
14 квітня 2014 року позивачем подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги позивача з мотивів наявності податкового боргу у комунального підприємства, обов'язковості його сплати та правильно обраного податковим органом способу його стягнення.
Відповідачем та третьою особою заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України та відзив до Верховного Суду не надавався, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги позивача по суті.
15 квітня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та зазначено про витребування справи №806/4035/14 із Житомирського окружного адміністративного суду. Фактично матеріали справи із суду першої інстанції Вищим адміністративним судом України не витребовувались.
25 січня 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/9023/18 передані до Верховного Суду.
30 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги К/9901/9023/18 прийняті до свого провадження та витребувано справу №806/4035/14 із Житомирського окружного адміністративного суду.
12 лютого 2018 року справа №806/4035/14 надійшла на адресу Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Малинська міська рада є засновником Малинського комунального підприємства "Паперовик", яке зареєстровано 29 березня 2002 року Малинською районною державною адміністрацією, є юридичною особою, перебуває на податковому обліку податкового органу з 16 квітня 2002 року, має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість, податку на прибуток, по надходженням від викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, по земельному податку, по податку на доходи фізичних осіб, по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування РРО та з пені у загальній сумі 534894,61 грн., яка відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України вважається податковим боргом.
Судами також встановлено, що 25 листопада 2013 року податковий орган на підставі пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, направив голові міської ради звернення (лист) з проханням виділити майно та кошти в рахунок погашення податкового боргу, зокрема МКП "Паперовик" у розмірі 530,64 тис. грн., а також надати перелік майна, яке не входить до складу цілісно-майнових комплексів даного підприємства - боржника комунальної форми власності.
Відповідачем лист від 25 листопада 2013 року залишено без реагування.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій висновувалися на системному аналізі положень пункту 89.1 статті 89, абзацу першого пункту 89.2 статті 89, пунктів 95.1 статті 95, пунктів 96.1, 96.3 статті 96 Податкового кодексу України, з якого дійшли висновки про те, що право на звернення до суду податкового органу із заявленими вимогами, визначене під умовою виконання усіх заходів направлених на погашення податкового боргу.
Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що звернення контролюючого органу до органу місцевого самоврядування з поданням в порядку статті 96 Податкового кодексу України, виникне лише за умов здійснення продажу внесеного у податкову заставу майна комунального підприємства і недостатності суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, для погашення його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України, може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
Відтак, передумовою звернення контролюючого органу до органу місцевого самоврядування в порядку статті 96 Податкового кодексу України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника (комунального підприємства) та встановлення можливості внесення такого майна в податкову заставу, або виявлення достовірних підстав, які свідчать про те, що майно боржника не може бути предметом застави.
Судом першої інстанції встановлено, а під час апеляційного провадження підтверджено, що податковим органом 19 вересня 2011 року прийнято рішення про опис майна та складено акт опису майна №12.
Малинським комунальним підприємством "Паперовик" зареєстровано п'ять транспортних засобів, що підтверджується листом начальника Радомишльського центру НППВАТЗ УДАІ УМВС України в Житомирській області від 30 жовтня 2014 року № 530 та три одиниці техніки, що підтверджується листом Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області від 03 грудня 2014 року №02/3871. Пунктом 3.4 статуту Малинського комунального підприємства "Паперовик", підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством.
Згідно пункту 4.1 вказаного статуту, майно підприємства належить йому на праві оперативного управління. Власником майна підприємства, як переданого йому, так і набутого в процесі господарської діяльності, є міська рада.
Таким чином, у разі виявлення належного Малинському комунальному підприємству "Паперовик" майна, у тому числі, на праві оперативного управління, таке майно відповідно до абзацу 1 пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України може бути передано у податкову заставу.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про передчасність звернення з позовом до суду, з огляду на те, що звернувшись до відповідача з листом від 25 листопада 2013 року та з даним позовом до суду, позивачем не здійснено жодних заходів на виявлення коштів та майна боржника, яке б могли бути внесено у податкову заставу, або встановлення обставин, які свідчили б про не можливість внесення певного майна боржника до податкової застави та погашення податкового боргу.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Малинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Житомирській області залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі № 806/4035/14 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер