Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2019 року

Київ

справа №826/26864/15

адміністративне провадження №К/9901/13482/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року (суддя Погрібніченко І.М.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року (колегія суддів: Кучма А.Ю. (головуючий), Аліменко В.О., Безименна Н.В.)

у справі № 826/26864/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД»

до Київської міської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КПД» (далі - Товариство, ТОВ «КПД») звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило:

- визнати в цілому протиправними та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 30 липня 2015 року № 100250001/2015/000031/1, від 11 серпня 2015 року № 100250001/2015/000039/1, від 11 серпня 2015 року №100250001/2015/000038/1, від 13 серпня 2015 року № 100250001/2015/000043/1;

- зобов`язати Митницю вчинити певні дії, а саме підготувати висновки щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів за митними деклараціями від 30 липня 2015 року № 100250001/2015/000031/1, від 11 серпня 2015 року №100250001/2015/000039/1, від 11 серпня 2015 року № 100250001/2015/000038/1, від 13 серпня 2015 року № 100250001/2015/000043/1, визначені пунктом 7 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань від 30 грудня 2013 року № 882/1188, пунктом 4 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 та направити їх до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 27 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року, адміністративний позов Товариства задовольнив частково: визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 30 липня 2015 року № 100250001/2015/000031/1, від 11 серпня 2015 року № 100250001/2015/000039/1, від 11 серпня 2015 року № 100250001/2015/000038/1, від 13 серпня 2015 року № 100250001/2015/000043/1.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об`єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.

Не погодившись із судовими рішеннями, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити з огляду на правомірність прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 вересня 2016 року відкрив касаційне провадження за скаргою Митниці.

Товариство не скористалося своїм правом подати заперечення / відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

01 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 12 червня 2015 року між компанією «HERMES RECYCLIMG Sp.z o.o.» (продавець) та ТОВ «КПД» (покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20150615-HR, відповідно до умов якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, поставити покупцеві відходи поліетилену HDPE+LDPE+LLDPE натуральні у вигляді змішаних обривків, шматків різного розміру і форми, прозорих, брудних, рваних, кручених поліетиленових обрізків, сміттєвих пакетів були у вжитку, і піддаватися деформації (далі - товар) в кількості 5 000 метричних тонн, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного на митну територію України товару за вказаним контрактом позивач через свого митного брокера в порядку електронного декларування подав до Київської міської митниці ДФС митні декларації: від 28 липня 2015 року № 100250001/2015/008517, від 10 серпня 2015 року №100250001/2015/009233, від 10 серпня 2015 року № 100250001/2015/009234, від 12 серпня 2015 року № 100250001/2015/009329.

Разом із митними деклараціями позивачем до митного оформлення подано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 12.06.2015 № 20150615-HR; специфікації (доповнення до контракту) від 12.06.2015 № 1, від 23.07.2015 № 7, від 05.08.2015 № 12, від 05.08.2015 № 13, від 10.08.2015 № 17; рахунки-фактури (інвойси) від 23.07.2015 № 78250582, від 05.08.2015 № 72250409, від 05.08.2015 № 78250609, від 10.08.2015 № 78250612; міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 08.07.2015 № 110/2012/0001687, від 05.08.2015 № 022561, від 05.08.2015 № 041466, від 10.08.2015 № 000091; банківські платіжні документи від 08.07.2015 № 150807/000098356, від 31.07.2015 № 150731/000098153; довідки про вартість перевезення товарів від 23.07.2015 № 14, від 05.08.2015 № 38, від 05.08.2015 № 05/08-2, від 11.08.2015 № 727; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 08.07.2015 № 42; пакувальні листи б/н від 23.07.2015, 05.08.2015, 10.08.2015; рахунок-проформу від 20.07.2015 № 04/KPD/2015, від 23.07.2015 № 05/KPD/2015; договори (контракти) про перевезення від 03.03.2015 №03/03, від 20.07.2015 № 20/07, від 03.08.2015 № 03/08, від 04.08.2015 № 04/08; висновок Мінприроди про те, що відходи, які включені до Зеленого переліку відходів, не підпадають під дію пунктів 6-33 Положення від 22.06.2015 № 5/3-7/7440-15; декларацію про походження товару від 10.08.2015 № 78250612; лист експортера б/н від 24.07.2015; заявку на перевезення № 040815-1 від 04.08.2015; заявку імпортера від 12.08.2015 № 105; сертифікати якості від 23.07.2015, 05.08.2015, 10.08.2015.

За наслідками опрацювання Митницею наданих ТОВ «КПД» документів за митною декларацією від 28.07.2015 № 100250001/2015/008517 встановлено, що вони містять розбіжності, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зв`язку із чим відповідачем шляхом надсилання електронного повідомлення було запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідно до частини третьої статті 53 МК України.

У відповідь на повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів, Товариство листом від 29.07.2015 надало виписку з картки рахунку № 623 за 2015 рік, висновок експертної організації стосовно оцінюваного товару від 08.07.2015 № 42 та копію митної декларації країни відправлення від 23.07.2015 №15PL431020E0085125, а також листом від 30.07.2015 повідомило про те, що у визначений відповідачем 10-денний термін інші документи надаватись не будуть.

За наслідками опрацювання Митницею наданих ТОВ «КПД» документів за митними деклараціями від 10.08.2015 № 100250001/2015/009233 та №100250001/2015/009234 встановлено, що вони не містили всіх відомостей щодо складових митної вартості, а тому відповідачем шляхом надсилання електронного повідомлення запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідно до частини третьої статті 53 МК України.

У відповідь на повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів, Товариство листами від 11.08.2015 повідомило Митницю про те, що ним були надані до митного оформлення всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом та додатково надало копії митних декларацій країни відправлення від 06.08.2015 № 15PL311010E0136825, від 05.08.2015 №15PL431020E0090443 та звіт експортної організації щодо оцінюваного товару від 08.07.2015 № 42.

За наслідками опрацювання Митницею наданих ТОВ «КПД» документів за митною декларацією від 12.08.2015 № 100250001/2015/009329 встановлено, що вони не містили всіх відомостей щодо складових митної вартості, а тому відповідачем шляхом надсилання електронного повідомлення запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідно до частини третьої статті 53 МК України.

У відповідь на повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів, Товариство листом від 12.08.2015 додатково надало копію митної декларації країни відправлення від 10.08.2015 № 15PL431020E0092418, звіт експортної організації щодо оцінюваного товару від 08.07.2015 № 42, заявку про надання транспортно-експедиційних послуг від 07.08.2015 № 07/08/15 до договору від 03.03.2014 № 03/03.

Розглянувши подані позивачем документи, Митниця відмовила позивачу у митному оформленні задекларованих товарів, у зв`язку з чим оформила картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250001/2015/00120, №100250001/2015/00104, № 1000001/2015/00114, № 100250001/205/00113 та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 30.07.2015 №100250001/2015/000031/1, від 11.08.2015 №100250001/2015/000038/1 та №100250001/2015/000039/1, від 13.08.2015 № 100250001/2015/000043/1.

Надалі товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 30 липня 2015 року № 100250001/2015/000031/1, підставою для його прийняття стали висновки митного органу про те, що документи, надані декларантом для митного оформлення товару відповідно до частини другої статті 53 МК України, не містять усіх даних, що підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості задекларованого товару, Митниця зазначила, що згідно з умовами пункту 1 додаткової угоди від 26.07.2015 № 1.2 до контракту від 12.06.2015 № 20150615-HR проведено оплату відповідно до виставлених проформ, у тому числі № 01/KD/2015, однак до митного оформлення надано проформу № 01/KDP/2015.

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам Митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суди попередніх інстанцій встановили, що надана до митного оформлення проформа № 01/KDР/2015 відповідає вимогах контракту, за яким був імпортований товар. Під час складання товаросупровідних документів могла бути допущена технічна помилка в номері проформи, яка в свою чергу ніяким чином не вплинула на заявлену митну вартість товару.

Крім того, декларантом позивача додатково було надано виписку з банківського рахунку, висновок експертної організації щодо оцінюваного товару та копію експортної декларації, відповідно до яких можливо встановити вартість експортного товару за основним методом.

Свої дії щодо прийняття рішень про коригування митної вартості товарів від 11.08.2015 № 100250001/2015/000038/1, № 100250001/2015/000039/1 та від 13.08.2015 № 100250001/2015/000043/1 відповідач обґрунтував наявністю розбіжностей у документах, поданих декларантом під час митного оформлення товарів, а саме:

- у наданих експортних деклараціях зазначено, що товаром, який призначений на експорт в Україну є LDPE та LLDPE tag1. Натомість згідно з інвойсами та даними, що зазначені в митних деклараціях, до України експортуються відходи з полімеру етилену типу LDPE, HDPE та LLDPE film за ціною 120 євро за тонну. У Митниці виникли сумніви щодо дійсності поставки саме LDPE, HDPE та LLDPE film за ціною 120 євро за тонну, а не відходи поліетилену LDPE та LLDPE за ціною 200 євро за тонну, як зазначено у специфікації № 1 від 12.06.2015;

- у звіті про незалежну оцінку товару від 08.07.2015 № 42 аналіз кон`юнктури ринку на подібний товар здійснюється експертом із застосуванням коефіцієнту 0,89 для визначення остаточної вартості подібного товару, однак обґрунтованість застосування саме такого коефіцієнту не наведена. Зазначений звіт прийнятий до уваги митним органом, однак не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Крім того, відповідач посилався на ненадання всіх документів, що підтверджують вартість транспортних витрат, які є складовою митної вартості товарів.

З приводу вищенаведених підстав, покладених Митницею в основу прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суди попередніх інстанцій належним чином надали оцінку наявним у матеріалах справи доказам та відхилили такі доводи Митниці як безпідставні.

Так, суди встановили, що у деклараціях країни відправлення зазначено про імпорт товару «wastes PE», тобто відходи полімерів етилену (поліетилену). Визначальною характеристикою відходів поліетилену LDPE, LLDPE за ціною 200 Євро в специфікації № 1 є ступінь забруднення - 15 % на відміну від відходів поліетилену LDPE, HDPE та LLDPE за ціною 120 Євро, де ступінь забруднення складає 20 %.

У митних деклараціях країни експорту вартість товару визначена в польських злотих. Згідно з відомостями сайту Народного банку Польщі курс злотого у відношенні до євро встановлюється відповідно до Правил Регуляторної комісії Європейського союзу № 1766/85 із змінами № 593/91 від 12.09.1991, один раз кожного місяця та відповідає середньому курсу злотого до євро, який склався у передостанню середу місяця що передує.

Станом на 22.07.2015 курс становив на рівні 4.1174, станом на 17.06.2015 - 4.1535, що відповідає документам, наданим до митного оформлення.

Щодо звіту експортної організації по оцінюваному товару від 08.07.2015 № 42 суди попередніх інстанцій встановили, що коефіцієнт 0,89, який застосовував експерт при визначенні остаточної вартості подібного товару є курсом долара США - євро на дату проведення оцінки, відповідно до сайту Народного банку Польщі.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем під час митного оформлення товарів надано додаткові документи в обсязі, який давав змогу Митниці перевірити достовірність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій та зазначає, що наведені відповідачем в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, вказані позивачем у митних деклараціях та не свідчать, що в документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товарів за основним методом.

Посилання скаржника на формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірні рішення про коригування митної вартості товарів від 30 липня 2015 року №100250001/2015/000031/1, від 11 серпня 2015 року №100250001/2015/000039/1, № 100250001/2015/000038/1 та від 13 серпня 2015 року №100250001/2015/000043/1 такої інформації не містять, що не дає підстав вважати їх обґрунтованими та мотивованими у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

З огляду на вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність прийнятих відповідачем рішень.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, що знаходиться за межами касаційного перегляду згідно з частиною другою статті 341 КАС України; та не спростовують правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, як і не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова