Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року

м. Київ

справа №640/4783/19

адміністративне провадження № К/990/2575/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі № 640/4783/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2019 році Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невидачі позивачу спеціального дозволу від 05.02.1999 № 1737 на видобування вуглеводнів Ріпнянського родовища Івано-Франківської області з продовженим строком дії на 20 років;

- зобов`язати відповідача вчинити дії - видати позивачу спеціальний дозвіл на видобування вуглеводнів Ріпнянського родовища Івано-Франківської області, строком на 20 років.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, 16.09.2021 відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 апеляційне провадження закрито.

18.01.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга, надіслана 17.01.2022, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2022 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Закриваючи апеляційне провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга була подана суб`єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що копія рішення суду першої інстанції належним чином відповідачу направлена не була, у визначеному законом порядку він її не отримував, тому не міг у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив підтримати законне та обґрунтоване рішення суду апеляційної інстанції.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Водночас колегія суддів Верховного Суду зауважує, що встановлений річний строк у вищевказаній правовій нормі процесуального закону є присічним, таким, що не може бути поновлений, а тому правила частини другої статті 299 КАС України передбачають обов`язок, а не право суду відмовити у відкритті апеляційного провадження, не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.

Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень.

Із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Водночас законодавець, установивши зазначені виключення, виходив, зокрема, із безпосередньої обізнаності учасника справи - суб`єкта владних повноважень із наявністю відповідного судового провадження, а не з факту повідомлення його про дату, час і місце судового засідання чи надіслання копії судового рішення, яким розгляд справи закінчено.

Згідно з інформацією наявною у матеріалах справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2019 було відкрито провадження у справі № 640/2575/22 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. 15.04.2019 копію зазначеної ухвали направлено відповідачу яку останній отримав 19.04.2019.

Також, 11.05.2019 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та відзив на позовну заяву.

Отже, відповідач був обізнаний про наявність провадження у справі № 640/4783/19.

Згідно з інформацію наявною у матеріалах справи, рішення суду першої інстанції ухвалено 29.07.2020 в порядку спрощеного позовного провадження.

Тобто, в даному випадку перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції розпочався 30.07.2020 (з наступного дня після складання повного тексту судового рішення).

Згідно з інформації наявною у Єдиному Державному реєстрі судових рішень, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2020 було оприлюднено 03.08.2020.

Проте, апеляційну скаргу на зазначене судове рішення відповідачем подано лише 16.09.2021.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято 29.07.2020, апеляційну скаргу відповідачем подано лише 16.09.2022, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини другої статті 299 КАС України.

Колегія суддів також зауважує, що оскільки апеляційна скарга подана відповідачем після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а також враховуючи його обізнаність про наявність судового провадження у цій справі, винятки, за яких пропущений строк може бути поновлено, на відповідача не поширюються.

Як наслідок, доводи й аргументи, покладені в основу касаційної скарги суб`єкта владних повноважень щодо наявності обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із апеляційною скаргою (не отримання оскаржуваного рішення), не можуть впливати на процесуальний наслідок подання скарги після спливу річного строку на апеляційне оскарження - відмову у відкритті апеляційного провадження без аналізу поважності причин пропуску цього строку.

Отже, оскільки відповідач був обізнаний про існування відповідного судового провадження, а нормами КАС України на законодавчому рівні закріплено можливість застосування присічного строку на апеляційне оскарження суб`єктом владних повноважень, підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, яка була подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, були відсутні, а тому апеляційне провадження підлягало закриттю як помилково відкрите.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 299 341 345 349 350 356 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити - без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 залишити - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.М. Чиркін

Судді О.П. Стародуб

В.М. Шарапа