Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.03.2020 року у справі №826/5386/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 826/5386/17

адміністративне провадження № К/9901/40323/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2017 року (головуючий суддя - Федорчук А. Б., судді: Качур І. А., Келеберда В. І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (головуючий суддя - Файдюк В. В. ; судді: Мєзєнцев Є. І., Чаку Є. В. ) у справі № 826/5386/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТМЕНТ" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТМЕНТ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення автоматичного збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення в розмірі 6513020,00 грн., відображену Товариством з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТМЕНТ" у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, а також зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення в розмірі 6513020,00 грн., відображену Товариством з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТМЕНТ" у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та відобразити відповідне збільшення у Витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, позов задоволено повністю.

Державна фіскальна служба України звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 826/5386/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, наголошує на безпідставності позовних вимог товариства та прийняття оскаржуваних рішень судовими інстанціями без надання правильної правової оцінки обставинам справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, встановлено строк для подання заперечення на касаційну скаргу.

04 січня 2018 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19 березня 2018 року касаційну скаргу відповідача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 826/5386/17 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В. ).

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 року прийнято до провадження матеріали касаційної скарги ДФС України та визнано за можливе проведення попереднього розгляду цієї справи, призначено попередній розгляд справи на 07 квітня 2020 року.

07 квітня 2020 року розгляд справи № 826/5386/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ІНВЕСТМЕНТ" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії знявся з розгляду

На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року № 2317/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02 липня 2015 року позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, в якій задекларовано значення рядка 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на рівні 6513020,00 грн.

Вказана податкова звітність за червень 2015 року прийнята органом доходів і зборів 02 липня 2015 року, що підтверджується квитанцією № 2, тобто до 31 липня 2015 року.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII запроваджено з 01 липня 2015 року на постійний основі систему електронного адміністрування податку на додану вартість.

29 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015 № 643-VIII, спрямований на вдосконалення роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яким внесено зміни до статті 200-1 та розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо адміністрування податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку.

Так, відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (Накл), обчислену за такою формулою: Накл = НаклОтр + Митн + ПопРах - НаклВид - Відшкод - Перевищ, де: НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника-сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 01 липня 2015 року.

Під час обрахунку показників НаклОтр та НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 01 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до
01.07.2015, що підлягали наданню покупцям-платникам податку. Для обрахунку показників НаклОтр, НаклВид та Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у свою чергу, передбачено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податкового кодексу України, дорівнюють нулю, крім значень її складових НаклОтр, НаклВид та Митн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених Податкового кодексу України, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до Податкового кодексу України, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

За таких обставин, оскільки позивачем задекларовано від'ємне значення з податку на додану вартість у декларації за червень 2015 року, сума такого від'ємного значення мала бути відображена органом доходів і зборів у системі електронного адміністрування податку на додану вартість як сума, на яку товариство має право реєструвати податкові накладні на відвантаження товару.

Утім, у судовому процесі попередніх судових інстанцій доказів перенесення та відображення задекларованого позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відповідачем не подано.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної фіскальної служби України без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 826/5386/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов