Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2020 року у справі №160/7496/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа №160/7496/19

адміністративне провадження №К/9901/11300/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 160/7496/19

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Кругового О. О., суддів: Прокопчук Т. С., Шлай А. В. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 05 липня 2018 року № ДН748/964/НП-2/СПТД-ФС/406 про накладення штрафу у розмірі 372 300 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року позов задоволено повністю.

3. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 11 березня 2020 року відповідач подав апеляційну скаргу.

4. Разом з апеляційною скаргою апелянтом подана заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначено, що вперше з апеляційною скаргою до суду скаржник звернувся в межах строку встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), проте апеляційну скаргу було повернуто заявнику у зв'язку з несплатою судового збору. Поряд з цим, повернення скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду, у зв'язку з чим відповідач у найкоротший термін звернувся до апеляційного суду з повторною апеляційною скаргою.

5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху, у зв'язку з ненаданням документу про сплату судового збору, пропуском заявником строку на апеляційне оскарження та визнання причин пропуску строку, зазначених відповідачем клопотанні, неповажними. Надано заявнику 10 денний строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги, а саме: надати документ про сплату судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку.

6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року відмовлено Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року.

7. Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не зазначив поважних підстав для поновлення строку на апеляційне провадження, а також не усунув інші недоліки апеляційної скарги, а саме не надав документ про сплату судового збору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 21 квітня 2020 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

9. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права. Так, судом не враховано, що пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції зумовлене відсутністю належного фінансування на сплату судового збору при подачі апеляційної скарги, а також фінансуванням при звернення з апеляційною скаргою повторно. Відповідач стверджує, що ним вчинено всі можливі та залежні від нього дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги. В свою чергу, сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 21 квітня 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.

11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 квітня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Тацій Л. В.

12. Ухвалою Верховного суду від 11 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 09 грудня 2020 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

15. Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ч. 3 ст. 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

16. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

17. За приписами ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

18. Оскаржуване рішення суду ухвалене 05 листопада 2019 року. Копія оскаржуваного рішення отримана відповідачем 26 листопада 2019 року.

19. Судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу подано 05 грудня 2019 року.

20. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору.

21. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року повернено апелянту на підставі п.1 ч.1 ст.169 КАС України.

22.11 березня 2020 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 05 листопада 2019 року, тобто з порушенням строків, встановлених ст.295 КАС України.

23. Частиною 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

25. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

26. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване відсутністю коштів на сплату судового збору (відсутність бюджетних асигнувань).

27. Однак такі аргументи відповідача не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення йому строку на апеляційне оскарження.

28. Так, в статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

29. Стаття 44 КАС України передбачає обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

30. З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії; при цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

31. Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

32. Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

33. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №1440/1822/18 та від 19 березня 2020 року у справі № 0840/3465/18.

34. Крім того, апеляційну скаргу суб'єктом владних повноважень подано вдруге, а тому для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач повинен навести обґрунтовані та відповідно підтверджені доказам поважні причини пропуску строку.

35. Поряд з цим, Суд вважає за доцільне звернути увагу, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

36. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

37. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

38. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

39. В даному випадку, Верховний Суд не знаходить підтвердження поважності причин пропуску суб'єктом владних повноважень строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

40. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко А. І. Рибачук Л. В. Тацій