Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.04.2019 року у справі №813/3480/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа №813/3480/16

адміністративне провадження №К/9901/34655/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (суддя Сакалоша В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (колегія у складі суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П., Яворського І.О.) у справі № 813/3480/16

за позовом ОСОБА_1

до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, Управління державної реєстрації Львівської міської ради,

третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

про протиправними дій, скасування запису.

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2016 ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка В.С., в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо внесення ним 29.12.2012 змін до державного реєстру іпотек, реєстраційний номер обтяження № 7210185 про зміну умов обтяження квартири, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 та скасувати запис в державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження № 7210185 про зміну умов обтяження вказаної квартири.

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 із занесенням до журналу судового засідання за клопотанням представника позивача до участі в справі в якості другого відповідача було залучено Управління державної реєстрації Львівської міської ради.

3. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, позов задоволено.

4. 06.06.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Третьої особи, в якій вона просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 було відкрито провадження у справі. 05.10.2017 надійшов відзив від Позивача.

6. Третя особа заявляла клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 було відмовлено в задоволенні даного клопотання.

7. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України 06.03.2018 справу було передано до Верховного Суду.

8. Позивач заявив клопотання про розгляд справи за участі сторін, однак ухвалою від 08.04.2019 у задоволенні даного клопотання було відмовлено.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.05.2008 між ОСОБА_1 (позичальником), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (кредитором) було укладено кредитний договір №1301/0508/71-065 від 19.05.2008 (надалі - кредитний договір).

10. У забезпечення належного виконання позивачем вимог ВАТ «Сведбанк» за кредитним договором №1301/0508/71-065, між ОСОБА_1 (іпотекодавцем за договором іпотеки), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ВАТ «Сведбанк» (іпотекодержателем за договором іпотеки), 19.05.2008 було укладено іпотечний договір за реєстр. №992 (надалі - іпотечний договір). Іпотечний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу п. Пелех О.З.

11. 24.10.2008 між ОСОБА_1 (іпотекодавцем за договором іпотеки) та ВАТ «Сведбанк» (іпотекодержателем за договором іпотеки) укладено договір про внесення змін і доповнень за реєстр. №2122 до іпотечного договору (реєстр. №992 від 19.05.2008), який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пелех О.З. (надалі - договір про внесення змін і доповнень до іпотечного договору).

12. Предметом як іпотечного договору, так і договору про внесення змін і доповнень до іпотечного договору, є передача в іпотеку належного Позивачу на праві приватної власності, нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, що має загальну площу 42,0 кв.м, житлову площу 29,7 кв.м. і складається з двох житлових кімнат та кухні. При цьому, заставна стосовно предмету іпотеки не видавалася.

13. 19.05.2008 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу п. Пелех О.З. за №7209933 була накладена заборона відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, до припинення договору іпотеки.

14. Як вбачається із матеріалів справи, 25.05.2012 між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги, відповідно до якого, всі права первісного кредитора від ПАТ «Сведбанк» за кредитними та забезпечувальними договорами перейшли до нового кредитора - ПАТ «Дельта Банк».

15. На підставі зазначеного 29.12.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем було зареєстровано обтяження №7210185 в державному реєстрі іпотек, згідно з яким, іпотекодержателя нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, було змінено з ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Дельта Банк».

16. Вважаючи вищевказане рішення протиправним та такими, що було прийнято з порушенням норм діючого законодавства, ОСОБА_1 звернувся з відповідним позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

17. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. було протиправно зареєстровано обтяження № 7210185 в державному реєстрі іпотек, згідно з яким було проведено заміну іпотекодержателя спірної квартири, яка належить йому на праві власності. Вважає, що спірний запис про зміну умов обтяження предмету іпотеки було вчинено відповідачем з перевищенням наданих йому повноважень та поза межами наявної у нього компетенції.

18. Управління державної реєстрації Львівської міської ради проти позову заперечувало, вважало, що управління державної реєстрації Львівської міської ради є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки ним не було порушено законних прав та інтересів позивача. Згідно даних Державного реєстру прав, запис №7210185 про зміну умов обтяження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. Відтак, просило відмовити у задоволенні позову.

19. Третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» проти задоволення позову заперечувало, вважало необґрунтованими та такими, що суперечать Тимчасовому порядку державної реєстрації іпотек та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» доводи позивача про відсутність у відповідача 1 повноважень на здійснення державної реєстрації змін відносно іпотеки нерухомого майна.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірний запис про зміну умов обтяження предмету іпотеки, було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. з перевищенням наданих йому повноважень та поза межами наявної у нього компетенції. Крім того, останнім не було здійснено перевірку дотримання зі сторони Іпотекодержателя імперативних вимог абзацу другого статті 24 Закону № 898-IV щодо письмового повідомлення у п'ятиденний строк боржника про відступлення прав за іпотечним договором.

21. Також в контексті положень п.п.16 п.27 Порядку № 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, інші документи, що підтверджують перехід інших речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону, якими в спірній ситуації мали би бути додатковий договір або додаткова угода про внесення змін до іпотечного договору, проте, спірний реєстраційний запис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. лише на підставі договору купівлі-продажу права вимоги між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк». Звернення до іншого нотаріуса, який не посвідчував договір іпотеки, суперечить вимогам ч.5 ст.3 Закону № 1952-IV та не відповідає ч.1 ст.16 цього ж Закону.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Третя особа у касаційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення з таких підстав:

23. Відповідно до ст.24 Закону № 898-IV та на підставі договору купівлі-продажу права вимоги за кредитами, ПАТ «Дельта Банк» набуло статусу нового кредитора. Відповідно до вимог ст. 26 Закону № 1952-IV записи до державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. При цьому, статтею 9 цього Закону визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Запис про державну реєстрацію прав не може бути скасований у зв'язку з відсутністю відповідного судового рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, зокрема, у разі визнання недійсним договору купівлі-продажу. Також до спірних правовідносин застосуванню підлягає Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 410 від 31.03.2004 (Далі - Порядок № 410), з аналізу змісту якого випливає, що державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою може здійснюватися будь-яким реєстратором, якими є, в тому числі, приватні нотаріуси, які здійснюють державну реєстрацію, зокрема, відступлення прав за іпотечним договором.

24. Позивач у своєму відзиві покликається на правомірність рішень судів попередніх інстанцій, оскільки в порушення вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011), спірний реєстраційний запис вчинено відповідачем лише на підставі договору купівлі-продажу вимоги, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25.05.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., який в контексті п.п.16 п.27 Порядку № 703, не є документом на підставі якого можливо вчиняти реєстрацію обтяження. Крім того, в порушення вимог ч.5 ст.3 та ч.1 ст.16 Закону № 1952-IV (в редакції, що діяла на момент вчинення спірної дії) заява про проведення державної реєстрації та сама реєстрація вчинена не тим нотаріусом, який вчиняв дію з нерухомим майном. Також, відступлення прав за іпотечним договором здійснено без отримання згоди Іпотекодавця, що є порушенням вимог ст.24 Закону України «Про іпотеку».

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень та закриття провадження у справі.

26. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

27. Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних.

28. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

29. Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

30. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

31. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

32. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

33. Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

34. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

35. Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

36. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом).

37. За правилами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

38. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

39. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

40. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

41. Враховуючи встановлені судами обставини справи, спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачем та третьою особою) у зв'язку з невиконанням Позивачем договірних зобов'язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартири позивача (АДРЕСА_1), а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

42. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 826/1656/18, від 17.04.2018 у справі № 815/6956/15, від 21.03.2018 у справі № 802/1792/17-а і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.

43. Враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, Суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів. Цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини спрямовані на захист цивільного права позивача.

44. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

45. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

46. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

48. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року скасувати.

Провадження у справі № 813/3480/16 закрити.

Повідомити позивачу, що справу може бути розглянуто в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб