Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2018 року

Київ

справа №810/3691/16

касаційне провадження №К/9901/31128/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 у справі №810/3691/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2016 №0000172103.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 30.12.2016 позов задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.07.2017 відмовив Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2016.

Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини першої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції).

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 30.12.2016 за результатами розгляду справи в порядку письмового провадження позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 18.03.2016 №0000172103 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10000грн.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій) у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області 03.05.2017 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції канцелярії суду) подала апеляційну скаргу на судове рішення суду першої інстанції. До апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в обґрунтування якого відповідач вказував на те, що звернувся з апеляційною скаргою відразу після здійснення сплати судового збору та був об'єктивно позбавлений можливості здійснити таку сплату до 18.04.2018 (дата платіжного доручення №179), у зв'язку з обмеженим фінансуванням з державного бюджету для сплати судового збору.

Наведені підстави пропуску строку апеляційного оскарження визнані ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 неповажними, у зв'язку з чим апеляційну скаргу було залишено без руху на підставі абзацу 1 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції). Цією ж ухвалою встановлено строк протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших підстав поважності пропуску такого строку.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0102919319671 вказана ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 була отримана відповідачем 06.06.2017.

На виконання вимог ухвали від 25.05.2017 Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області надіслано на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання документу про сплату судового збору.

За результатами розгляду вказаного клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що воно не стосується недоліків, визначених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.

Так, при звернені з апеляційною скаргою відповідачем виконано вимоги до апеляційної скарги, встановлені частиною шостою статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції), та надано суду документ про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 відповідачу запропоновано звернутися до суду з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до з апеляційною скаргою у строк, визначений законом. Інших недоліків апеляційної скарги не встановлено.

Тому подане відповідачем клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги правильно не було розцінене судом апеляційної інстанції як таке, що надіслане на виконання вимог ухвали від 25.05.2017 щодо необхідності вказати інші підстави поважності пропуску строку апеляційного оскарження.

Враховуючи викладене, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 відповідачу у відкритті апеляційного провадження було відмовлено на підставі положень абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції), у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Обґрунтовуючи неправомірність постановлення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження, податковий орган у касаційній скарзі посилається на те, що відсутність бюджетних асигнувань з Державного бюджету України для сплати судового збору слугувала об'єктивною підставою неможливості звернутися до суду з апеляційною скаргою з долученням документу про сплату судового збору в межах встановлених процесуальних строків.

При цьому, відповідачем не оскаржувалася в касаційному порядку ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 про залишення апеляційної скарги без руху.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального права.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Враховуючи викладене, одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на апеляційне оскарження є надання документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі у найкоротші строки.

Утім, податковим органом не було надано суду доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору безпосередньо у справі №810/3691/16 фінансування з Державного бюджету України з моменту виникнення права на апеляційне оскарження.

Крім того, податковим органом не наведено обґрунтувань, які б свідчили про наявність об'єктивних та непереборних обставин, що перешкоджали зверненню до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших підстав поважності пропуску такого строку, як було запропоновано ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 у справі №810/3691/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк