Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.01.2019 року у справі №826/12436/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року

м. Київ

справа № 826/12436/18

адміністративне провадження № К/9901/69423/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Шевцової Н. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року (головуючий суддя - Васильченко І. П. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (головуючий суддя - Вівдиченко Т. Р., судді - Кучма А. Ю., Чаку Є. В. ) у справі №826/12436/18, -

установив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 (далі-позивач/ ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі-відповідач/МЮУ), в якій просить суд:

- визнати дії Міністерства юстиції України щодо внесення на розгляд Дисциплінарної комісії приватних виконавців Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 протиправними;

- визнати протиправним та скасувати Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії Міністерства юстиції України щодо внесення на розгляд Дисциплінарної комісії приватних виконавців Подання є протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України та порушують права приватного виконавця. Крім цього, позивач вважає вказане Подання протиправним, внесеним із порушенням норм чинного законодавства та таким, що не підлягає розгляду Дисциплінарною комісією приватних виконавців та підлягає скасуванню.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, в задоволенні позовних вимог Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 відмовити повністю.

Ухвалюючи рішення у справі, суди зазначили, що у випадку отримання скарги на діяльність приватного виконавця, Мін'юст зобов'язаний розглянути скаргу та документи, подані приватним виконавцем і її пояснення, а у випадку наявності підстав, внести подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, суди дійшли висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого відповідно покладено обов'язок щодо здійснення контролю за діяльністю приватних виконавців, діяв на підставах, в межах та у спосіб наданих йому повноважень. Також суди зауважили, що саме рішення Дисциплінарної комісії про результати розгляду подання (яке, в свою чергу, внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця) може бути оскаржене до суду, як таке, що порушує права та інтереси приватного виконавця. Оскільки відповідачем в рамках досліджуваних правовідносин не приймалось будь-яких рішень, які б впливали на права та інтереси позивача, враховуючи недоведеність позивачем обставин порушення його права внаслідок прийняття та внесення Міністерством юстиції України на розгляд Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

27 грудня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, в якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що твердження відповідача про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності є наслідком довільного тлумачення норм чинного законодавства та прямо суперечать Закону України "Про виконавче провадження". Вказує, що при отриманні заяви про примусове виконання ухвали Господарського суду Херсонської області від 25.05.2018 у справі №923/444/18 він діяв в межах та у спосіб, визначені законом. Зауважує, що поданий до виконання документ - ухвала суду відповідав вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Також позивач вказує на дотримання підвідомчості при виконанні вказаного виконавчого документу, адже приписи ч. 3 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", як вважає позивач, регламентують дії виконавця щодо виконання виконавчого документу після відкриття виконавчого провадження та не встановлює додаткових умов щодо прийняття до виконання виконавчих документів. Отже, вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність порушення оскаржуваними діями та поданням його прав та інтересів.

Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.07.2018 на адресу Міністерства юстиції України надійшла скарга керуючого санацією ТОВ "Каховка Пром-Агро" Реверука П. К. на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо здійснення виконавчого провадження №~organization0~ з примусового виконання ухвали Господарського суду Херсонської області від 25.05.2018 по справі №923/44/18.

На виконання статті 34 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та інших органів" та пункту 16 Розділу ІІІ Порядку здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, Міністерством юстиції України було розпочато проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача щодо здійснення виконавчого провадження №~organization1~ з примусового виконання ухвали Господарського суду Херсонської області від 25.05.2018 по справі №923/44/18, а також було запропоновано надати письмові пояснення щодо фактів, викладених у скарзі ТОВ "Каховка Пром-Агро".

Листом від 19.07.2018 вих. №861 позивач надав відповідачу письмові пояснення та документи на їх підтвердження.

03 серпня 2018 року на адресу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 надійшла копія Подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н. В. та лист вих. №15-2018 ДК від 03.08.2018, яким він викликається на засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців щодо розгляду вказаного подання та надання пояснень.

Відповідно до протоколу №5 від 14.08.2018 засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців, комісія вирішила відхилити вищевказане Подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця.

В той же час, вважаючи протиправними дії Міністерства юстиції України щодо внесення на розгляд дисциплінарної комісії Подання та вважаючи протиправним саме Подання, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 року № 1403-VIII (далі - Закон 1403-VIII).

Згідно ст. 1 Закону 1403-VIII, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

~law15~ встановлено, що Міністерство юстиції України формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень, забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, тощо.

Відповідно до ~law16~, Міністерством юстиції України здійснює контроль за діяльністю приватного виконавця шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Механізм здійснення Міністерством юстиції перевірок діяльності працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, у тому числі стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, та організації роботи щодо їх виконання, дотримання, вчинення державними і приватними виконавцями порядку та строків вчинення виконавчих дій, виконання правил діловодства визначає Порядок здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затверджений наказом Мін'юсту від 21.10.2016 №3004/5 (далі - Порядок).

В силу пункту 16 Розділу III Порядку, під час проведення позапланових перевірок діяльності приватного виконавця з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірка яких стала підставою для здійснення таких перевірок.

Позапланова невиїзна перевірка проводиться Міністерством юстиції шляхом витребування від приватного виконавця необхідних документів та відомостей у межах предмета звернення, що стосуються фактів, викладених у зверненнях фізичних та юридичних осіб.

Згідно ~law17~ та пункту 16 Розділу III Порядку, у разі проведення позапланової невиїзної перевірки Міністерство юстиції України надсилає приватному виконавцю письмовий запит у межах предмета звернення.

У зазначений у запиті строк, який має бути достатнім для підготовки відповіді та копій документів, але не менше 10 календарних днів, приватний виконавець надає Міністерству юстиції України вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

Пунктом 17 Розділу III Порядку визначено, що у разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерством юстиції до Дисциплінарної комісії приватних виконавців вноситься вмотивоване подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

~law18~ передбачено, що дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень:

1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;

2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;

3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Згідно з ~law19~ рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.

~law20~ передбачено, що рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

З аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що у випадку отримання скарги на діяльність приватного виконавця, Мін'юст зобов'язаний розглянути скаргу та документи, подані приватним виконавцем і її пояснення, а у випадку наявності підстав - внести подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що дії відповідача щодо внесення подання на розгляд Дисциплінарної комісії прямо передбачені покладеними на нього обов'язками у сфері здійснення контролю за діяльністю приватних виконавців.

Крім того, судами правомірно враховано, що подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є документом, що передує прийняттю Дисциплінарною комісією рішення щодо притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, а отже саме по собі не створює правових наслідків для позивача.

В свою чергу, саме рішення Дисциплінарної комісії за результатом розгляду такого подання є правовим актом індивідуальної дії та може бути оскаржене до суду як таке, що порушує права та інтереси приватного виконавця.

Суд критично оцінює посилання скаржника на відсутність з його боку фактів порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки предметом розгляду цієї адміністративної справи є не рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а подання Мін'юста, за результатом розгляду якого відповідною Дисциплінарною комісією приймається одне з рішень, передбачених ~law25~.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною 1 статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 826/12436/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич В. Е. Мацедонська Н. В. Шевцова