ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2019 року

м. Київ

справа №826/17587/18

адміністративне провадження №К/9901/16011/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 826/17587/18

за позовом Акціонерного товариства (далі - АТ) «Укргазвидобування» до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою АТ «Укргазвидобування»

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019, ухвалене у складі судді Каракашьяна С.К. та

постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Беспалова О.О., суддів Ключковича В.Ю., Парінова А.Б., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2018 року АТ «Укргазвидобування» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Держгеонадра, яке оформлено листом від 15.08.2018 №16089/03/12-18 про відмову у наданні АТ «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надрами;

- визнати протиправною бездіяльність Держгеонадра щодо невидачі АТ «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Грибоворуднянсько - Ріпкинської площі, розташованої на території Ріпкинського району Чернігівської області, строком дії на 20 років;

- зобов`язати Держгеонадра видати АТ «Укргазвидобування» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Грибоворуднянсько-Ріпкинської площі, розташованої на території Ріпкинського району Чернігівської області, строком дії на 20 років на підставі підпункту 13 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок № 615).

Позовні вимоги АТ «Укргазвидобування» обґрунтувало тим, що ним вже подавалась заява про видачу спеціального дозволу на користування надрами, яку відповідачем залишено без задоволення, при цьому рішення у формі наказу прийнято не було. Дану відмову ним було оскаржено до суду, рішенням якого у справі № 826/14516/17 відповідача було зобов`язано розглянути його заяву та прийняти рішення. Разом з цим, приймаючи рішення, оформлене листом від 15.08.2018 № 16089/03/12-18 та повторно відмовляючи у видачі спеціального дозволу на користування надрами з підстав, які були визнані судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/14516/17 протиправними, відповідач діяв не у порядку та спосіб, визначений судовими рішеннями у вказаній справі, що свідчить про протиправність оспорюваного рішення відповідача.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 04.03.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019, відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. 05.06.2019 АТ «Укргазвидобування» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

4. Верховний Суд ухвалою від 07.06.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Суди встановили, що листом від 03.02.2017 № 3/2-01-981 АТ «Укргазвидобування» подало до Держгеонадра на підставі підпункту 13 пункту 8 Порядку № 615 заяву про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Грибоворуднянсько - Ріпкинської площі, розташованої на території Ріпкинського району Чернігівської області, строком дії на 20 років.

Відповідач листом від 05.09.2017 № 19998/03/12-17 повідомив позивача про відмову у наданні йому спеціального дозволу на підставі пункту 19 Порядку № 615 та повернув позивачу заяву з доданими документами, оскільки питання погодження надання вищезазначеного спеціального дозволу на користування надрами не підтримане депутатами профільної комісії обласної ради (лист Чернігівської обласної ради від 15.05.2017 № 02-03/552) та у зв`язку з тим, що на даний час підпункт 13 пункту 8 Порядку № 615 виключено з нього з 01.04.2017 постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 277 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Не погоджуючись з такими діями відповідача АТ «Укргазвидобування» звернулось до суду з позовом, за результатами розгляду якого, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2018 у справі № 826/14516/17, частково задоволено позовні вимоги:

визнано протиправною бездіяльність Держгеонадра щодо неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви АТ «Укргазвидобування», поданої листом від 03.02.2017 № 3/2-01-981 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Грибоворуднянсько-Ріпкинської площі, розташованої на території Ріпкинського району Чернігівської області, строком дії на 20 років;

зобов`язано Держгеонадра повторно розглянути заяву АТ «Укргазвидобування», подану листом від 03.02.2017 №3/2-01-981 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Грибоворуднянсько-Ріпкинської площі, розташованої на території Ріпкинського району Чернігівської області, строком дії на 20 років, з урахуванням висновків суду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 рішення суду першої інстанції у справі № 826/14516/17 змінено:

зобов`язано Держгеонадра повторно розглянути заяву АТ «Укргазвидобування», подану листом від 03.02.2017 № 3/2-01-981 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Грибоворуднянсько - Ріпкинської площі, розташованої на території Ріпкинського району Чернігівської області, строком дії на 20 років, та прийняти рішення;

в іншій частині рішення суду першої інстанції - залишено без змін.

У вказаній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами Держгеонадра зобов`язана була видати наказ, якому має передувати певна процедура.

Отже, приймаючи до уваги, що відповідачем відповідний наказ не видано, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду попередньої інстанції про те, що Державна служба геології та надр України допустила протиправну бездіяльність.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції зазначено, що ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції передчасно вдався до аналізу того, чи має АТ «Укргазвидобування» право на отримання спеціального дозволу на користування надрами на підставі підпункту 13 пункту 8 Порядку № 615, який втратив чинність.

Рішення Держгеонадра за заявою позивача не приймалось і суд не може прогнозувати як результати розгляду цієї заяви так і мотиви, з яких це рішення буде прийнято.

На виконання вказаного судового рішення позивач листом від 20.06.2018 № 16.3-01-5221 повторно направив до Держгеонадра заяву від 03.02.2017 № 3/2-01-981 з пакетом документів щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно - промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Грибоворуднянсько - Ріпкинської площі, розташованої на території Ріпкинського району Чернігівської області, строком дії на 20 років.

Листом від 15.08.2018 № 16089/03/12-18 відповідач повторно відмовив у наданні позивачу спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Грибоворуднянсько - Ріпкинської площі, розташованої на території Ріпкинського району Чернігівської області, строком дії на 20 років та повернув позивачу заяву з пакетом документів.

Повторна відмова Держгеонадра у наданні спеціального дозволу на користування надрами АТ «Укргазвидобування» послужила підставою для звернення останнього до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що судові рішення у справі № 826/14516/17 носили зобов`язальний характер, тому могли бути звернуті до примусового виконання.

Натомість, позов, заявлений у справі, яка розглядається, фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили, і у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов`язати відповідача вчинити тотожні дії. В той час як вказані обставини підлягають перевірці в межах вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що відповідач проігнорував законні обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції у справі № 826/14516/17 та норми пункту 25 Порядку № 615, яким передбачено, що рішення про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього, а також відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу, оформлюється у формі наказу, а свою відмову оформив листом від 15.08.2018 № 16089/03/12-18.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

9. У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 03.02.2017 № 3/2- 01-981 з пакетом документів щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно - промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) Грибоворуднянсько - Ріпкинської площі, розташованої на території Ріпкинського району Чернігівської області, строком дії на 20 років, проте жодного рішення з цього питання ним не прийнято, а листом повернуто на адресу позивача.

10. Колегія суддів вважає, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2018 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі № 826/14516/17, які набрали законної сили.

11. Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

12. Згідно із частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

13. Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

14. Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

15. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

16. Як свідчать матеріали справи, повторне звернення АТ «Укргазвидобування» до відповідача мало місце з боку позивача не у зв`язку із виникненням нових правовідносин, а на виконання рішень суду у справі № 826/14516/17 про зобов`язання Держгеонадра вчинити повторний розгляд, поданих позивачем 03.02.2017 документів.

Заявлений у даній справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили, і у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов`язати відповідача вчинити тотожні дії.

17. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

У зв`язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

18. За таких обставин, на думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, обґрунтовано відмовили у задоволенні позову, оскільки вказані обставини підлягають перевірці в межах вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах в порядку судового контролю.

19. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019 у справі №826/17587/18 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко ,

Судді Верховного Суду