Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.12.2019 року у справі №804/3454/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2019 року

Київ

справа №804/3454/17

адміністративне провадження №К/9901/3397/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів - Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 804/3454/17

за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді - Голобутовського Р. З. ) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Баранник Н. П., суддів: Чабаненко С. В., Щербака А. А.), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.31 травня 2017 року ОСОБА_1 подала позов до Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року за №20-к.

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу надходжень та видатків управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області.

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з моменту її звільнення - по дату поновлення її на посаді.

- стягнути з відповідача користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану ОСОБА_1 діями відповідача моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно з наказом Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області №20-к від 16.05.2017 звільнено ОСОБА_1 16 травня 2017 року з посади начальника відділу надходжень та видатків у зв'язку з порушенням Присяги державного службовця, перевищенням службових повноважень та раніше застосованими заходами дисциплінарних стягнень.

Зазначений наказ №20-к від 16.05.2017 позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що відповідачем було порушено процедуру притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки остання не була присутня при проведенні жодного засідання комісії, яка проводила перевірку фактів, які оцінені відповідачем як дисциплінарні проступки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовлено повністю.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскаржений наказ прийнято у відповідності до вимог законодавчих актів, що регулюють спірні відносини, законні підстави для поновлення позивача на роботі та раніше займаній посаді відсутні, як і відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди та стягнення коштів на користь позивача.

Зокрема судом вказано, що оскільки відповідачем правомірно було застосовано до позивачки вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, враховуючи наявність попередньо застосованих дисциплінарних стягнень, які не було знято, та доведеності фактів систематичного неналежного виконання з боку позивачки посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів та доручень керівника. Такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення до позивача було застосовано правомірно, правила і порядок його застосування при цьому дотримано.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року у справі № 804/3454/17 - залишено без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7.20 листопада 2017 року ОСОБА_1 (касатор) подала касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі позивач просить:

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.

9.17 січня 2018 року відповідачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області просило:

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року - залишити без змін, у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.

У відзиві на касаційну скаргу не заявлено жодних клопотань.

Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019 для розгляду справи № 804/3454/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А. В., суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.

Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2019 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено до попереднього розгляду.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема позивач вказує, що в оскаржуваному наказі нечітко та незрозуміло викладено обставини та факти, за які її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено. Крім того позивач вказує, що відповідачем під час звільнення не було дотримано вимог ст. 63 та ст. 76 Закону України "Про державну службу", чим порушено право позивача на можливість вносити зауваження, надавати додаткові пояснення та матеріали до висновку про дисциплінарний проступок.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.07.2015 відповідно до наказу начальника Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області від 14.07.2015 №10-к ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника відділу бюджетних надходжень, видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів.

13.16 травня 2017 року наказом начальника Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області позивачку звільнено з посади начальника відділу надходжень та видатків у зв'язку з порушенням Присяги державного службовця, перевищенням службових повноважень та раніше застосованими заходами дисциплінарних стягнень.

14. Підставою для звільнення було подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Управління від 13.05.2017.

15. В поданні зазначено про виявлені під час розгляду дисциплінарних справ порушення в діяльності позивача на займаній посаді та вчинення нею проступків:

- без законних підстав повернуто документи до виконавчого комітету Вишнівської селищної ради КЕКВ 2800 в сумі 8681,40 грн. (надійшли до управління 26.04.2017), які після надходження їх до управління повинні були бути опрацьованими та прийнятими до виконання з урахуванням нормативно-правових актів;

- безпідставне повернення документів клієнту управління, що не відповідає правилам поведінки (перевищення службових повноважень) державного службовця при виконанні посадових обов'язків на державній службі;

- порушення наказу МФУ від 02.03.2012 №309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України";

- недотримання постанови КМУ від 30.11.2011 №1242 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади";

- порушення п.2.3. Наказу МФУ від 02.03.2012 №309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України", тобто порушення термінів реєстрації документів, що надійшли від клієнта управління, а саме: підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів, опрацьовуються органом казначейства за іншими поточними видатками, крім захищених, та наданням кредитів з бюджету - до 3 операційних днів. Дані документи були зареєстровані 03.05.2017;

- порушення п.52 постанови КМУ від 30.11.2011 №1242 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади", де зазначено, що посадові особи підписують документи в межах повноважень, визначених у положеннях (статутах) про установку, положеннях про структурні підрозділи, посадових інструкціях, наказі (розпорядженні) про розподіл обов'язків між керівником та його заступниками, що призвело до перевищення влади та наданих службових повноважень.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

16. Конституція України від 28 червня 1996 року

16.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі-Закон № 889-VIII)

17.1. Відповідно до ~law7~, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

17.2. У ~law8~, серед інших обов'язків зазначено і обов'язок державного службовця дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

17.3. Відповідно до ~law9~, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених ~law10~ та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому ~law11~.

17.4. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених ~law12~ та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (~law13~).

17.5. Відповідно до ~law14~ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених ~law15~, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених ~law16~, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого ~law17~.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

19. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 16.05.2017 наказом начальника Управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області позивачку звільнено з посади начальника відділу надходжень та видатків у зв'язку з порушенням Присяги державного службовця, перевищенням службових повноважень та раніше застосованими заходами дисциплінарних стягнень. Підставою для звільнення було подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Управління від 13.05.2017.

20. Виданню наказу про звільнення передувала видача наказів про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до останньої дисциплінарних стягнень у вигляді догани (наказ від 17.01.2017 №04-к) та попередження про неповну службову відповідність за систематичне неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів та доручень керівника (наказ від 13.04.2017 №15-к).

21. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 відмовлялась від ознайомлення документів, складених відносно неї, в підтвердження чого в матеріалах справи містяться протоколи засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ щодо відмови від їх підписання.

22. Будь-яких інших доводів стосовно протиправності наказу управлінням Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області від 16.05.2017 №20-к "Про звільнення ОСОБА_1" позивачем надано не було.

23. Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що позиція позивача, яка була покладена в основу адміністративного позову не підтверджує незаконний характер оскаржуваного наказу управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області від 16.05.2017 №20-к "Про звільнення ОСОБА_1".

24. Викладене має наслідком, що оскаржуваний наказ від 16.05.2017 №20-к "Про звільнення ОСОБА_1", прийнятий управлінням Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, що виключає як протиправний характер оскаржуваного наказу, так і наявність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

25. Здійснивши системний аналіз наведених норм чинного законодавства України, уважно вивчивши матеріали дисциплінарних справ та письмові пояснення як позивача, так і відповідача, які наявні в матеріалах справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо необґрунтованості підстав звернення з даним адміністративним позовом.

26. Щодо позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу надходжень та видатків управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області, стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу з моменту її звільнення - по дату поновлення її на посаді та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 компенсації за завдану їй діями відповідача моральну шкоду у розмірі 5000 грн., Верховний Суд погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, що вони є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу управління Державної казначейської служби України у П'ятихатському районі Дніпропетровської області від 16.05.2017 №20-к "Про звільнення ОСОБА_1"

27. Таким чином, враховуючи відмову в задоволенні позовної вимоги щодо скасування наказу від 16.05.2017 №20-к, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що не підлягають задоволенню й інші позовні вимоги.

28. Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваних рішень судів.

29. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

30. Відповідно до частин 1 -3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

31. Приписами частини 1 статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.







Жук А. В.

Мартинюк Н. М.

Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Верховного Суду