Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2018 року

Київ

справа №826/7558/16

провадження №К/9901/34460/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року (суддя Мазур А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року (судді Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Коротких А.Ю.),

І. Суть спору

1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в м. Києві (далі - ГУ НП), у якому просив:

2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП №407о/с від 06 травня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність згідно з пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

3. зобов'язати ГУ НП поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції ГУ НП;

4. стягнути з ГУ НП на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29106,00 грн.

5. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що атестацію проведено неправомірно, а висновки цієї атестації, на підставі яких позивача звільнили із займаної посади через службову невідповідність, є безпідставними.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

6. Суди встановили, що згідно з наказом ГУ НП № 18 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначений на посаду старшого оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінально поліції без доступу до інформації з грифами секретності «цілком таємно» і «таємно» з присвоєнням спеціального звання «підполковник поліції» ГУ НП як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України в порядку переатестування відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

7. Наказом ГУ НП від 6 травня 2016 року № 407о/с підполковника поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції ГУ НП звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини першої статті 77 Закону 580-VIII.

8. Підставою для звільнення позивача став висновок атестаційної комісії від 15 січня 2016 року про його невідповідність займаній посаді.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 07 лютого 2017 року позовні вимоги задовольнив.

10. Визнав протиправним та скасував наказ ГУ НП № 407о/с від 06 травня 2016 року в частині звільнення зі служби в поліції старшого оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції ГУ НП ОСОБА_1

11. Поновив ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві з 10 травня 2016 року.

12. Стягнув з ГУ НП на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 58149,63 грн.

13. Постанову суду в частині стягнення з ГУ НП середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць та поновлення позивача на посаді старшого оперуповноваженого (управління карного розшуку) кримінальної поліції ГУ НП з 10 травня 2016 року допущено до негайного виконання.

14. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 квітня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

15. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на тому, що законних підстав для атестації позивача не було, а під час атестації не враховано усіх відомостей атестаційного листа, зокрема тих, які позитивно характеризують позивача.

IV. Касаційне оскарження

16. У касаційній скарзі ГУ НП, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

17. Свої вимоги мотивує, зокрема, тим, що атестування проведено правомірно, з дотриманням встановленої процедури і з підстав, визначених законом, тож висновки судів в цій частині є помилковими.

18. Спірний наказ прийнято на підставі висновків Атестаційної комісії, яка констатувала невідповідність позивача займаній посаді. Висновки цього колегіального органу, як зазначив відповідач, є для керівника ГУ НП обов'язковою підставою для видання наказу про звільнення, що й було виконано. На думку відповідача, суди безпідставно надали правову оцінку висновкам Атестаційної комісії, перейнявши у такий спосіб повноваження цього органу.

19. Відповідач покликається й на те, що керівництво ГУ НП не змушувало позивача до атестування й жодних розпорядчих документів з цього приводу не видавало. Атестацію проведено з метою перевірки відповідності позивача займаній посаді, а також можливості призначення його на вищу посаду або ж, у випадку не підтвердження її повної службової відповідності займаній посаді, вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, тобто з підстав, визначених частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

20. Отож, як вважає відповідач, висновки судів ґрунтуються на помилковому трактуванні положень законодавства і неповному з'ясуванні всіх обставин справи.

21. У запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначив, що оскаржені судові рішення є законними і обґрунтованими, тож підстав для їх скасування немає.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

22. Відповідно до пункту 1 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 580-VIII він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; частина 7 статті 15 та частина 5 статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

23. Закон № 580-VIII опублікували 6 серпня 2015 року та він набрав чинності 7 листопада 2015 року.

24. Між тим, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17- 18 розділу XI «Прикінцеві та Перехідні положення» цього Закону набрали чинності з 7 серпня 2015 року.

25. Відповідно до пунктів 9, 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

26. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

27. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

28. Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема капітан міліції - капітан поліції.

29. Відповідно до статті 58 Закону № 580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

30. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

31. Відповідно до частини першої статті 57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

32. Відповідно до частини другої, третьої статті 57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

33. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

34. Положення аналогічного змісту містить пункт 3 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція).

35. Відповідно до частини четвертої статті 57 Закону № 580-VIII рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

VІ. Висновки Верховного Суду

36. У цій справі встановлено, що позивача призначили на службу в органах поліції з 07 листопада 2015 року за його згодою (відповідно до пунктів 9, 12 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 580-VIII) як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ в порядку переатестування.

37. З огляду на положення пункту 9 Прикінцевих і перехідних положень і статті 58 Закону № 580-VIII, а також з урахуванням змісту наказу від 07 листопада 2015 року № 18 о/с позивача призначили на службу в поліції безстроково, а його кандидатура є такою, що відповідає займаній посаді.

38. У цьому зв'язку слід зазначити, що наведений у частині другій статті 57 Закону № 580-VIII перелік підстав для атестування поліцейського є вичерпним. Кожна із цих підстав передбачає наявність передумов, які власне і визначають необхідність її проведення. Зокрема, атестування поліцейського для вирішення питання про його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність має ґрунтуватися на дійсних (об'єктивних) підставах так вважати, як-от: неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

39. Наявність підстав для атестування повинно з'ясовуватися і мати своє обґрунтування щодо кожного поліцейського.

40. Колегія суддів погоджується з висновками судів, що атестування поліцейських (як колишніх працівників органів внутрішніх справ, так і тих, які вперше прийняті на службу безпосередньо в органи поліції) можливо виключно з підстав, визначених Законом № 580-VIIІ.

41. Судячи зі встановлених обставин справи, жодної з підстав, передбачених у статті 57 Закону № 580-VIIІ, для атестування позивача не було. Зокрема, позивач не претендував на призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу (пункт 1 частини другої статті 57 Закону № 580-VIII), а доказів того, що стосовно нього існували обґрунтовані причини, які спонукали до вирішення питання про переміщення його на нижчу посаду через службову невідповідність чи для вирішення питання про його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність як підстав для атестування (пункти 2, 3 частини другої статті 57 Закону № 580-VIII) відповідач не надав, як і не повідомив про наявність таких передумов.

42. Покликання на мету атестування поліцейського, призначеного на посаду в органах поліції безстроково, але за відсутності для цього законних підстав, не доводить правомірності цього атестування.

43. З огляду на встановлені в цій справі обставини, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що атестація позивача відбулася з порушенням вимог Закону № 580-VIII, відповідно його звільнення як результат цієї процедури є неправомірним.

44. Щодо висновків Аатестаційної комісії, які слугували підставою для звільнення позивача у зв'язку з невідповідністю займаній посаді, то враховуючи критерії атестації, визначені пунктом 16 розділу IV Інструкції, в аспекті спірних правовідносин колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що при прийнятті такого рішення Атестаційна комісія не в повній мірі з'ясувала всі істотні обставини, що мали значення для прийняття рішення.

45. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

46. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

47. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець