Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 01.11.2018 року у справі №227/984/17 Ухвала КАС ВП від 01.11.2018 року у справі №227/98...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.11.2018 року у справі №227/984/17

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2018 року

Київ

справа №227/984/17

адміністративне провадження №К/9901/43281/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 червня 2017 року (суддя Левченко А.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року (головуючий суддя Гаврищук Т.Г., судді: Блохін А.А., Сухарьок М.Г.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування постанови №8 від 15 березня 2017 року про накладення на нього на підставі частини 5 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 2750,00 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву (з врахуванням доповнень), зазначав, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за Відокремлений підрозділ "Запорізька теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" сплачувався належним чином, без порушення строків, що підтверджується платіжними дорученнями, а відтак у відповідача не було підстав для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності й накладення на нього штрафу в сумі 2750,00 грн.; до того ж в порушення норм КУпАП відповідач не викликав позивача ані для дачі пояснень перед складанням протоколу, ані на розгляд справи про адміністративне правопорушення як такої, а також не дослідив питання наявності обставин, що пом'якшують відповідальність; крім того, адміністративне стягнення на позивача накладено саме за вчинення повторного протягом року порушення законодавства з питань сплати єдиного внеску, разом з тим постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 квітня 2017 року скасовано постанову №2 від 18 січня 2017 року про накладення на ОСОБА_2 штрафу за вчинення порушення, передбаченого частиною 3 статті 165-1 КУпАП.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, позов задоволено: скасовано постанову від 15 березня 2017 року №8 про накладення адміністративного стягнення, прийняту Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 2750,00 грн.

При цьому суди першої та апеляційної інстанцій зазначили про недоведеність відповідачем наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 165-1 КУпАП, оскільки оскаржувана постанова №8 від 15 березня 2017 року не містить жодних конкретних посилань на те, що протягом року ОСОБА_2 вже притягувався до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 165-1 КУпАП, натомість постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 квітня 2017 року у справі №201/1895/17 скасовано постанову Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №2 від 18 січня 2017 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення порушення, встановленого частиною 3 статті 165-1 КУпАП; крім того у зв'язку з відсутністю у ВП Запорізька ТЕС ПАТ«ДТЕК Дніпроенерго» коштів, необхідних для сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, й з метою недопущення порушення строку його сплати такий внесок було сплачено ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» зі свого рахунку, що також спростовує наявність вини позивача.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач зазначав про неприйняття судами до уваги положень частини 9 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ (далі - Закон №2464), за приписами якої передача платниками ЄСВ своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків передбачених законодавством, та тієї обставини, що єдиний внесок за спірний період (грудень 2016 року) було сплачено не Відокремленим підрозділом "Запорізька теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго", а самим товариством, яке й визначено в платіжних дорученнях платником, в зв'язку з чим позивача як посадову особу товариства і було притягнуто до адміністративної відповідальності; разом з тим позивач належним чином запрошувався до податкового органу як для надання пояснень та складення протоколу, так і в подальшому на розгляд справи про адміністративне правопорушення, проте жодного разу не з'явився.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому, справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) й протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду для її розгляду у складі: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 працює на посаді директора Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго".

07 березня 2017 року податковим органом щодо ОСОБА_2 було складено протокол №12 про адміністративне правопорушення, а 15 березня 2017 року за наслідками його розгляду - винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 2750,00 грн. в зв'язку з допущенням повторної протягом року несвоєчасної сплати до бюджету нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за грудень 2016 року в сумі 2497424,50 грн., яка перевищує триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто за вчинення порушення, передбаченого частиною 5 статті 165-1 КУпАП.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із частиною 5 статті 165-1 КУпАП дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною ж 4 передбачено відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вже вказувалось в цій постанові, притягнення позивача до адміністративної відповідальності здійснено саме на підставі частини 5 статті 165-1 КУпАП, тобто за вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, повторної несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте постанова №8 від 15 березня 2017 року не містить жодних посилань на конкретний встановлений факт притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 165-1 КУпАП протягом останнього року, що передував інкримінованому адміністративному правопорушенню.

Разом з тим суд першої інстанції встановив, що постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 квітня 2017 року у справі №201/1895/17 (яка набрала законної сили 07 листопада 2017 року) скасовано постанову Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №2 від 18 січня 2017 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 2040,00 грн. за вчинення порушення, передбаченого частиною 3 статті 165-1 КУпАП.

Водночас згідно з даними Єдиного державного реєстру судовий рішень постановою Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №808/1092/17 (адміністративне провадження №К/9901/3550/17) залишено без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, якими, в свою чергу, визнано протиправними та скасовано рішення ДФС №0001194613 від 28 лютого 2017 року та №0001954613 від 27 березня 2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відносно ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція", а також зобов'язано ДФС зарахувати платежі ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" згідно платіжних доручень в рахунок сплати Відокремленим підрозділом "Запорізька теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" єдиного внеску відповідно до призначення платежу за грудень 2016 року, січень 2017 року.

При цьому, приймаючи таке рішення, касаційний суд погодився з мотивами судів попередніх інстанцій щодо того, що ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" єдиний внесок за Відокремлений підрозділ "Запорізька теплова електрична станція" сплачений своєчасно та належним чином; водночас основною метою діяльності відповідача в частині адміністрування єдиного внеску є контроль по його надходженню на відповідні розрахункові рахунки бюджету країни, що встановлено судами в межах розгляду справи.

Відтак сплата ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» зі свого рахунку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ВП Запорізька ТЕС ПАТ«ДТЕК Дніпроенерго» у зв'язку з відсутністю у останнього необхідних коштів, призначених для цієї мети, не є порушенням вимог Закону №2464.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови в.о. заступника начальника - начальника Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №8 від 15 березня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності й накладення на нього штрафу в сумі 2750,00 грн.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати