Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 520/2134/23

адміністративне провадження № К/990/20922/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Жука А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Головного управління Національної поліції в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення суми, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року, постановлену у складі судді Спірідонова М.О. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Присяжнюк О.В. (доповідач), Любчич Л.В., Спаскіна О.А.,

І. Суть спору

1. Головне управління Національної поліції в Харківській області 31 січня 2023 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 9826,83 грн.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року позовну заяву Головного управління Національної поліції в Харківській області залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказами поважності причин його пропуску.

3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2023 року, позовну заяву повернуто позивачу.

4. Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, оскільки відповідача звільнено зі служби в поліції наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30 квітня 2022 року, а до суду з вказаним позовом позивач звернувся лише 31 січня 2023 року, тобто, з порушенням тримісячного строку звернення до суду.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаються на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що КАС України в редакції Закону України від 15 грудня 2017 року № 2147-VІІІ чітко зазначав, що суб`єкт владних повноважень може звернутися до суду із вимогою про стягнення грошових коштів протягом 3 місяців після закінчення місячного строку, який надавався особі для можливого оскарження рішення суб`єкта владних повноважень.

6.1. В подальшому, Законом України від 07 грудня 2017 року № 2234-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», який в частині змін до документу 2747-ЇУ (КАС України) набрав чинності 07 січня 2018 року, внесені зміни до пункту 8 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства. Вказаним Законом у пункті 8 слова "частиною п`ятою" заміне словами "частиною другою". А тому, після внесення змін до пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України, суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду про стягнення грошових коштів протягом 3 місяців після закінчення шестимісячного строку.

6.2. Таким чином, на думку скаржника, законодавець передбачив можливість особи після звільнення звернутися до суду із позовом щодо проходження, звільнення зі служби протягом 6 місяців (подавши відповідну заяву про визнання поважними пропущення місячного строку та поновлення строку на звернення). І тільки після закінчення максимально можливого строку на звернення до адміністративного суду у шість місяців у суб`єкта владних повноважень виникає право звернутися до суду, яке він може реалізувати протягом 3 місяців.

6.3. З огляду на викладене, позивач прийшов до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи не були враховані зміни, які відбулись в законодавстві, що призвело до помилкових висновків про необхідність застосовувати частину 5 статті 122 КАС України. В свою чергу, судом апеляційної інстанції не було враховано, що після внесення змін до пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України, суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду про стягнення грошових коштів протягом 3 місяців після закінчення шестимісячного строку.

6.4. При цьому, скаржник посилається на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі №826/14908/18 та від 12 травня 2022 року у справі №420/9673/20.

7. Позивач зазначає, що , на підставі положень абзаців 1,2 частини 2 статті 122 та пункту 8 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, а також висновків Верховного Суду щодо застосування цих процесуальних норм беззаперечно вбачається, що шестимісячний строк розпочинається з 30 квітня 2022 року та закінчується 30 жовтня 2022 року. Саме з 31 жовтня 2022 року розпочинається тримісячний строк протягом якого ГУНП в Харківській області має право звернутися до суду із позовом до відповідача про стягнення грошових коштів, і такий строк закінчиться тільки 30 січня 2023 року.

8. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

IV. Джерела права й акти їх застосування

9. Положеннями частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

10. Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

11. Положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб.

12. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

13. Абзацом 2 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

14. Відповідно до частини п`ятої статті 122 для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

15. Відповідно пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

16. Приписами частини третьої статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

V. Оцінка Верховного Суду

17. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

18. Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.04.2022 року № 227 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

19. ОСОБА_1 з 07.04.2022 року по 30.04.2022 року нараховане грошове забезпечення.

20. У зв`язку з тим, що до відповідачки вищевказаним наказом застосовано дисциплінарне стягнення за безпідставну відсутність на службі, позивач звернувся до суду з цим позовом про повернення коштів, отриманих відповідачем внаслідок її недобросовісної поведінки.

21. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого також погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, оскільки відповідача звільнено зі служби в поліції наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.04.2022 року, а до суду з вказаним позовом позивач звернувся лише 31.01.2023 року, тобто, з порушенням тримісячного строку звернення до суду.

22. Обґрунтовуючи свою позицію з приводу дотримання строку звернення до суду, Головне управління Національної поліції в Харківській області наполягає на тому, що відповідно до пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України, суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду про стягнення грошових коштів протягом 3 місяців після закінчення шестимісячного строку. Позивач зазначає, що законодавець свідомо у п. 8 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачив відсильну норму не до ч. ч. 2 та 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тільки до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

23. Водночас, за приписами абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

24. Суд наголошує на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, пов`язані з прийняттям, проходженням чи звільненням особи з публічної служби, тобто вони охоплюють правовідносини, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до моменту її звільнення із займаної посади.

25. Водночас, питання щодо повернення надмірно виплаченого грошового забезпечення за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, не відносяться до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби, відповідно, до них мають застосовуватись приписи абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України.

26. З огляду на вказане, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку що застосування до спірних правовідносин тримісячного строку, встановленого для звернення до суду суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом.

27. Як вже зазначалося вище, відповідача звільнено зі служби в поліції наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.04.2022 року, а до суду з вказаним позовом позивач звернувся лише 31.01.2023 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.

28. Згідно частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

29. При цьому, пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.

30. Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

31. Обставини, на які посилається позивач, а саме звернення до суду із позовом в межах установленого процесуальним законом річного строку, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

32. Щодо посилання скаржника на висновки Верховного Суду, висловлені в постановах від 26.02.2019 у справі №826/14908/18 та від 12 травня 2022 року у справі №420/9673/20, Суд зазначає, що як вірно зазначено судами попередніх інстанцій вказані постанови прийняті щодо інших правовідносин, так як предметом адміністративного позову у справі № 826/14908/18 було стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Октава фінанс» в дохід Державного бюджету штрафу за порушення валютного законодавства, згідно із постанови Національного банку України про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства, а у справі № 420/9673/20 - стягнення з Національного університету Одеська юридична академія штрафу за порушення вимог Закону України «Про ціни та ціноутворення» на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

33. У справі, що розглядається суб`єктом владних повноважень не надано до суду відповідного рішення про стягнення з відповідача грошових коштів. В наказі ГУНП в Харківській області від 30.04.2022 № 227 о/с про звільнення відповідача зі служби в поліції не зазначено про стягнення коштів, за стягненням яких позивач звернувся до суду.

34. Тобто, у справах № 826/14908/18 та № 420/9673/20 спірні правовідносини виникли щодо стягнення грошових коштів на підставі рішення суб`єкта владних повноважень та не стосуються правовідносини щодо проходження або звільнення з публічної служби.

35. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву, правильно застосував положення статті 169 КАС України.

36. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

37. За змістом частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції в незміненій частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

39. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.

VІ. Судові витрати

40. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

А.В. Жук