Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2018 Київ К/9901/6708/18 804/19766/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2015 року (головуючий суддя - Шальєва В.А.) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Дніпропетровської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, третя особа Вища кваліфікаційна комісія суддів України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 3 вересня 2015 року надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2015 року вказану апеляційну скаргу позивача залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам частини третьої статті 186, частин другої та шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року, далі -КАС України) (позивачем до апеляційної скарги не було додано: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, документ про сплату судового збору, крім того скаржнику необхідно було зазначити вимоги до суду апеляційної інстанції) та надано тридцятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 березня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Вказану справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Порядок і строки апеляційного оскарження рішень суду першої інстанції визначені статтею 186 КАС України (в редакції чинній на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції). Відповідно до частини третьої вказаної статті апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційну скаргу подано після закінчення строку встановленого частиною третьою статті 186 КАС України, так як апеляційна скарга на оскаржуване рішення від 1 грудня 2014 року була подана позивачем 11 серпня 2015 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції.

Відповідно до частини четвертої статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для з'ясування обставин, що зумовили пропуск скаржником процесуального строку, встановленого статтею 186 КАС України та встановлення поважності об'єктивних причин такого пропуску є відповідне клопотання про поновлення пропущеного строку та надання доказів щодо отримання оскаржуваного судового рішення.

Позивачем до скарги клопотання про поновлення строку не додано та не надано доказів отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Крім того, пунктом 3 частини другої статті 187 КАС України передбачено, що в апеляційній скарзі, зокрема, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що зі змісту апеляційної скарги неможливо визначити, яке саме судове рішення оскаржується позивачем, зазначивши, що прохальна частина скарги також не містить вимоги щодо скасування або зміни рішення суду першої інстанції, вказав скаржнику на необхідність уточнити, яке саме рішення ним оскаржується та зміст прохальної частини апеляційної скарги з урахуванням приписів статті 185 КАС України.

Також, частиною шостою статті 187 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

При поданні апеляційної скарги ОСОБА_2 вказані вимоги частини шостої статті 187 КАС України не дотримано, а саме не додано документ про сплату судового збору, копій апеляційної скарги та копій письмових матеріалів, зазначених в переліку додатків до апеляційної скарги, в кількості, достатній для направлення особам, які беруть участь у справі.

Згідно пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру 50 відсотків від ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору, що підлягає сплаті становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

За подання до адміністративного суду апеляційної чи касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» визначено, що розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 року становить 1218 грн.

Таким чином розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на постанову суду, становить 36,54 грн, а у випадку апеляційного оскарження ухвали - 60,90 грн.

Частиною третьою статті 189 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 108 вказаного Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо залишення апеляційної скарги позивача без руху та надання строку для їх усунення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2015 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2015 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді В.М.Бевзенко

І.Л.Желтобрюх