Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.03.2019 року у справі №826/5629/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/5629/17

адміністративне провадження № К/9901/26074/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Ханової Р. Ф., Гусака М. Б.,

секретар судового засідання Кривда В. І.,

представники: позивача - не з'явився, відповідача - Богів Т. М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства ''Вугілля України'' до Офісу великих платників податків ДФС, Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору:

Міністерство фінансів України, - про зобов'язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 (суддя Келеберда В. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 (головуючий суддя Безименна Н. В., судді Аліменко В. О., Кучма А. Ю.),

УСТАНОВИЛ:

У квітні 2017 року Державне підприємство ''Вугілля України'' (далі - ДП ''Вугілля України'', Підприємство, позивач) звернулося з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП, відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, відповідач-2), третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство фінансів України, - в якому просило зобов'язати ДФС надати технічну можливість здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), виписаних Підприємством за період з липня 2015 року по травень 2016 року на суму ПДВ, визначену відповідно до пункту 200-1.9. статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - ПК), а саме: 27' 539' 104,06 грн та 7' 790' 555,75 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до пункту 200-1.9. статті 200-1. ПК має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за рахунок суми перевищення (? Перевищ), що обліковується в системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА). Станом на
24.04.2017 сума ПДВ, на яку Підприємство має право зареєструвати податкові накладні, становить 27' 539' 104,06 грн. Позивач також вказав, що 7' 790' 555,75
грн (як сума субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах, яка була спрямована на сплату податкових зобов'язань Підприємства з ПДВ у грудні 2015 року), так само підлягає включенню в розрахунок показника поповнення рахунку (УПопРах) відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК. Однак, ДФС відповідні операції з поповнення електронного рахунку Підприємства як платника ПДВ не були здійснені, значення показника УПопРах на 7' 790' 555,75 грн збільшено не було. Не відповідність Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" від 16.10.2014 №569, статті 200-1 ПК в редакції, чинній з 01.01.2017, унеможливила реалізацію Підприємством права на реєстрацію податкових накладних, виписаних з липня 2015 року по травень 2016 року, в ЄРПН. Зважаючи на ці обставини Підприємство зверталося до контролюючого органу та Міністерства фінансів України за консультаціями, роз'ясненнями, згодом спробувало здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, виписаних з липня 2015 року по травень 2016 року (впродовж податкових (звітних) періодів, в яких виникло перевищення суми податкових зобов'язань над загальною сумою податку в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН), проте контролюючим органом у прийнятті податкових накладних було відмовлено з надуманих підстав, оскільки пунктом 120-1.2. статті 120-1. ПК, на який є посилання в електронних квитанціях про підставу відмови в реєстрації податкових накладних, встановлена відповідальність (штраф) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, а не строк, впродовж якого платник ПДВ може зареєструвати податкову накладну.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 17.09.2018 позов ДП ''Вугілля України'' задовольнив частково: зобов'язав ДФС України надати ДП ''Вугілля України'' технічну можливість здійснення реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних з липня 2015 року по травень 2016 року, на суму ПДВ, визначену відповідно до пункту 200-1.9. статті 200-1. ПК, а саме: 27' 539' 104,06 грн та 1' 190' 981,75 грн; в задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, виходив з того, що порядок врахування у СЕА ПДВ сум, визначених відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1ПК, встановлений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 N341; далі - Порядок N1246). Пунктом 12 зазначеного Порядку передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема щодо наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 ПК (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015). Відтак, доводи відповідачів, що механізм запровадження пункту 200-1.9. статті 200-1 ПК не встановлений, є необґрунтованими. Розміри показників? Перевищ та УПопРах у формулі, за якою визначається сума, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК, (27' 539' 104,06 грн та 7' 790' 555,75 грн відповідно), відповідачі не заперечують. Стосовно граничних строків реєстрації податкових накладних, як підстави для відмови у прийнятті надісланих позивачем 24.04.2017 на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, суд, зважаючи на зміни, внесені згідно із Законом України від 09.11.2017 N2198-VIII до пункту
201.10. ПК, яким було знято обмеження щодо можливості реєстрації податкових накладних впродовж 365 календарних днів, дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, направлених позивачем, у зв'язку з порушенням строків їх реєстрації.

Відмова в задоволенні позову в частині позовних вимог про збільшення суми, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні (показник? Накл у формулі, визначеній згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК), на 6' 599' 574,00
грн вмотивована тим, що ДФС включило цю суму до рахунку позивача в СЕА. На підтвердження цієї обставини суд послався на лист ДФС від 24.10.2017 №23989/6/99-99-12-03-01-15 (а. с. 187 т. 1).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ДФС надати ДП ''Вугілля України'' технічну можливість здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, виписаних з липня 2015 року по травень 2016 року на суму ПДВ 6' 599' 574,00 грн, позов в цій частині позовних вимог задоволено. Висновок суду апеляційної інстанції стосовно цих позовних вимог вмотивований тим, що зарахування контролюючим органом суми 6' 599' 574,00
грн до показника УПопРах не спростовує того факту, що позивач був позбавлений можливості зареєструвати податкові накладні на цю суму.

В іншій частині рішення суду першої інстанції згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 залишено без змін.

Офіс ВПП подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
17.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
29.01.2019.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач зазначає, що суди порушили норми матеріального права, зокрема норми підпункту 14.1.60 пункту 14.1. статті 14, пункту 200-1.9. статті 200-1 ПК, Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України ''Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість'' від
16.10.2014 №569, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 N341). Відповідач зазначає, що ДФС збільшила показники рахунку в СЕА на суму 6' 599' 574,00 грн, тому у суду апеляційної інстанції не було підстав для задоволення позову в частині вимог про зобов'язання ДФС надати Підприємству технічну можливість здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на вказану суму. Порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, згідно з доводами відповідача, полягає у недотриманні норм статей 72, 90 КАС при встановленні обставин у справі.

Позивач не реалізував процесуальне право надати відзив на касаційну скаргу.

У зв'язку з утворенням як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної податкової служби України (далі - ДПС) та реорганізації деяких територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 суд допустив процесуальну заміну відповідачів на Державну податкову службу України (ДПС) та на Офіс великих платників податків ДПС відповідно до частини 1 статті 52 КАС.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник ДПС підтримав касаційну скаргу.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від
15.01.2020 №460-ІХ (набрав чинності з 08.02.2020), відповідно до статтями 52, 250, 344, 349, 350, 352, 355, 356, 359 КАС, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини 1 статті 341 КАС.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача-1, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, ДП "Вугілля України" подало до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за податкові (звітні) періоди липень-грудень 2015 року, січень-травень, грудень 2016 року, які були прийняті ДФС, що підтверджується квитанціями №2 (а. с.43-89 т.1). Задекларована сума податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.07.2015 по
31.12.2016 склала 210' 191' 844,00 грн.

У період з 30.10.2015 по 29.06.2016 підприємство перерахувало до бюджету кошти у сумі 13' 170' 305,06 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача та платіжними дорученнями (банківські виписки від 30.1.2015, від 17.03.2016 на суму 2' 000' 000,00 грн та 2305,06 грн відповідно (а. с.35,38 т.1); платіжні доручення від 11.02.2016 №189 на суму 7' 000' 000,00 грн (а. с.36 т.1), від 29.02.2016 №283 на суму 1' 500' 000,00 грн (а. с.37 т.1), від 18.03.2016 №401 на суму 1' 800' 000,00 грн (а. с.39 т.1), від
31.05.2016 №53 на суму 1' 000' 000,00 грн. (а. с.40 т.1) та від 29.06.2016 №145 на суму 68' 000,00 грн (а. с. 41 т.1)).

Як свідчить приєднаний до матеріалів справи витяг щодо сум податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із системи електронного адміністрування ПДВ від 24.04.2017 №24330243, загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником податку (позивачем) у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з ПДВ, над сумою податку, зазначеною у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі, складає 224' 360' 643,00 грн (а. с.31 т.1).

Листом від 04.04.2016 №0430/02 ''Щодо зарахування оплати ПДВ на електронний рахунок'' позивач повідомив Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, що ДП ''Вугілля Україна'' провело розрахунки по субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375, в результаті яких на погашення заборгованості з ПДВ в грудні 2015 року було перераховано 7' 790' 555,75 грн на спеціальний рахунок бюджету №31114068799011 у ГУ ДКСУ у м. Києві за відповідними платіжними дорученнями. Таке звернення позивача було обумовлено тим, що зазначена сума не відображена в електронному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, а сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, не збільшена (а. с.25 т.1).

Зарахування до бюджету суми ПДВ від ДП ''Вугілля Україна'' в розмірі 7' 790' 777,75 грн ДФС України підтверджено в листі на адресу позивача від 15.02.2017 №3131/6/99-99-12-03-01-15 (а. с.29 т.1).

ДП ''Вугілля Україна'' звернулось до Офісу великих платників податків ДФС, Державної фіскальної служби України з листами від 12.01.2017 №0007/02 (а. с. 13 т. 1) та від 16.01.2017 №0009/06 (а. с.16 т.1) відповідно щодо підтвердження його права на реєстрацію податкових накладних, складених в період з 01.07.2015 по
31.05.2016 та не зареєстрованих в ЄРПН на суму, розраховану відповідно до пункту 200-1.9. статті 200-1. ПК та повідомити механізм реалізації такого права.

Листами ДФС України від 10.02.2017 №2737/6/99-99-15-07-02-15 (а. с.18 т.1) та Офісу ВПП від 14.02.2017 №8512/10/29-10-01-03-11 (а. с.20 т.1) позивача повідомлено, що можливість реєстрації податкових накладних в ЄРПН з урахуванням пункту 200-1.9. статті 200-1 ПК буде забезпечена після внесення змін до нормативно-правових актів, які регламентують питання електронного адміністрування ПДВ та реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

24.04.2017 позивач направив для реєстрації в ЄРПН податкові накладні від
31.08.2015 № 614, від 31.01.2016 № 30, від 30.06.2016 № 170, а 15.08.2017 - податкову накладну від 31.12.2016 № 196, в реєстрації яких було відмовлено із зазначенням в електронних квитанціях такої підстави "документ не може бути прийнятий - порушено вимоги пункт 120.2. статті 120. ПК, а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання. Податкову накладну виписано за минулий період" (а. с. 32-34,156 т. 1).

Вважаючи протиправною бездіяльність ДФС України в частині не забезпечення технічної можливості здійснення реєстрації податкових накладних відповідно до пункту 200-1.9. статті 200-1. ПК, що унеможливило реєстрацію податкових накладних, позивач звернувся до суду з позовом.

Правові основи функціонування СЕА регулюються статтею 200-1. ПК та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок №569).

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК визначено формулу, за якою обчислюється сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (? Накл =? НаклОтр +? Митн +? ПопРах +? Овердрафт -? НаклВид -? Відшкод -? Перевищ), складовою якої, зокрема, є показник? Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до змін, внесених до ПК Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII (далі Закон №1797-VIII) (набрав чинності з
01.01.2017), пункт 200-1.3 було доповнено, зокрема абзацом сьомим, а статтю 200-1 - пунктом 200-1.9.

У відповідності із цими змінами (абзац сьомий пункту 200-1.3) під час розрахунку показника? ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Згідно з пунктом 200-1.9 статті 200-1 ПК у разі якщо у платника податку загальна сума податкових зобов'язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (? Перевищ), а сума, визначена Податкового кодексу України (? Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника? Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов'язань за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов'язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов'язання, які не були сплачені платником податку), та збільшеного на значення показника? ПопРах незалежно від значення показника? Накл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3. цієї статті.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (УПеревищ) (абзац другий пункту 200-1.9).

Відповідно до пунктів 200-1.1 і 200-1.2 статті 200-1 ПК Кабінет Міністрів України постановою від 16.10.2014 N569 затвердив Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, зміни до якого, які відповідають нормам ~law14~, були внесені згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №536 (набули чинності з
22.07.2017).

Абзацом першим пункту 201.10. статті 201. ПК встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до цього ж пункту (у редакції Закону N1797-VIII) платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до Податкового кодексу України протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Змінами, внесеними до пункту 201.10 статті 201 ПК згідно із Законом України від
09.11.2017 N2198-VIII, було знято обмеження щодо можливості реєстрації податкових накладних впродовж 365 календарних днів та закріплено право платника податку зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, які складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Відомості, що містяться у податкових накладних, вносяться до ЄРПН відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N1246 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 N341) (пункт
201.10. статті 201. ПК).

Відповідно до пункту 5 Порядку N1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом
192.1 статті 192, пунктами 200 1.3,200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1,201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1. Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015) (пункт 12 Порядку №1246).

Суди першої та апеляційної інстанцій, застосувавши наведені вище норми, зробили правильний висновок, що позивач з 01.01.2017 має право зареєструвати податкові накладні, виписані з 1 липня 2015 року, незважаючи на податковий борг з ПДВ.

Встановивши на підставі витягу із системи електронного адміністрування ПДВ від
24.04.2017 №24330243, що розрахована відповідно до пункту 200-1.9. статті 200-1 ПК сума станом на 24.04.2017 складає 27' 539' 104,06 грн (224' 360' 643,00 грн - 210' 191' 844,00 грн + 13' 170' 305,06 грн), суди попередніх інстанцій у відповідності із нормами зазначеного пункту визнали за позивачем право на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, виписаних в липні 2015 року - травні, грудні 2016 року, на суму 27' 539' 104,06 грн.

Відповідачі у судовому процесі не заперечували правильність розрахунку зазначеної суми, так само, як і не заперечували відповідність податкових (звітних) періодів, за який у позивача виникло перевищення (показник? Перевищ), податковим періодам липень 2015 року - травень, грудень 2016 року.

Суди попередніх інстанцій встановили, що в грудні 2015 року Підприємство провело розрахунки по субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
04.06.2015 №375, в результаті яких на спеціальний бюджетний рахунок № 31114068799011 в Головному управлінні ДКС України у м. Києві в грудні 2015 року на погашення заборгованості Підприємства з ПДВ було зараховано 7 790 555,75 грн (а. с. 25, т.1-й).

Відповідачі визнають, що при розрахунку суми ПДВ, на яку Підприємство має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, ця сума повинна враховуватися (збільшення показника? ПопРах).

Судом першої інстанції встановлено, що із зазначеної суми 6' 599' 574,00 грн були включені контролюючим органом в розрахунок показника поповнення електронного рахунку За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції, що зарахування цієї суми в електронному рахунку до показника УПопРах не спростовує того факту, що позивач був позбавлений можливості зареєструвати податкові накладні на вказану суму, не відповідає обставинам у справі та правильному застосуванню норми абзацу сьомого пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у справі обставин, дійшов правильного висновку про відмову Підприємству в позові в частині позовних вимог про зобов'язання ДФС України надати технічну можливість зареєструвати податкові накладні в ЄРПН на суму 6' 599' 574,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 52, 250, 344, 349, 350, 352, 355, 356, 359 КАС, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задовольнити частково.

Скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 в частині задоволення позову про зобов'язання ДФС України надати Державному підприємству ''Вугілля України'' технічну можливість здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних позивачем за період з липня 2015 року по травень 2016 року, на 6' 599' 574,00 грн, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 в цій частині позовних вимог залишити в силі.

В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
29.01.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ. А. Усенко Р. Ф. Ханова М. Б. Гусак