Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

Київ

справа №823/1034/17

адміністративне провадження №К/9901/18341/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у письмовому провадженні справу за касаційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації Черкаської області (далі - Департамент) на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року (суддя Тимошенко В.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року (судді Грибан І.О., Беспалов О.О., Парінов А.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної державної адміністрації Черкаської області (далі - Облдержадміністрація), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Облдержадміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом від 19 січня 2017 року № 1 про припинення розгляду справи за заявою позивача з посиланням на відсутність додаткових документів, які б підтверджували участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження; зобов'язати Облдержадміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 11 серпня 2017 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення комісії Облдержадміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом від 19 лютого 2017 № 1 в частині припинення розгляду справи за заявою ОСОБА_1; зобов'язав Облдержадміністрацію здійснити розгляд питання щодо встановлення ОСОБА_1 статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи і видати посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 28 вересня 2017 року це рішення скасував та постановив нове - про часткове задоволення позовних вимог. Визнав протиправним та скасував рішення комісії Облдержадміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом від 19 січня 2017 року № 1 в частині припинення розгляду справи за заявою ОСОБА_1 Зобов'язав Облдержадміністрацію розглянути по суті заяву ОСОБА_1 щодо встановлення статусу громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та прийняти відповідне рішення. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 640 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Департамент не погодився із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій і звернувся із касаційною скаргою про їх зміну в частині вирішення питання щодо стягнення судового збору. Вважає, що структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення, звільнені від сплати судового збору, тому суди неправильно застосували норми процесуального закону.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - КАС) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно частини третьої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.

Отже, Департамент звільняється від сплати судового збору при поданні адміністративного позову, апеляційної чи касаційної скарги тощо.

При цьому, надання третій особі на стороні відповідача пільг щодо сплати судового збору не є підставою звільнення його від участі у розподілі судових витрат.

Як встановлено частиною сьомою статті 6 Закону № 3674-VI, розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, при задоволенні позовних вимог особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі понесені нею судові витрати, у тому числі судовий збір, сплачений при поданні позову, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень, у даному випадку - Облдержадміністрації.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок, що при частковому задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції правомірно стягнув судовий збір в сумі, пропорційно до загального розміру, сплаченого позивачем.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу Департаменту слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко