Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

Київ

справа №804/407/14

касаційне провадження №К/9901/5542/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 (головуючий суддя Кальник В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2015 (головуючий суддя Суховаров А.В., судді: Ясенова Т.І., Головко О.В.) у справі №804/407/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську, в якому просило визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 №0000121530 про податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2521688,00грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 №0000131530 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 720181,00грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2015, позов задоволений.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2015, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зазначає, що судами неповно встановлено обставини справи.

Зокрема, зазначає, що правочини між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання правових наслідків.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Укрдомнасервіс» за період 01.11.2010 по 31.01.2011 та за березень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 8.3.2 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» пунктів 198.1, 1982 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 05.08.2013 №84/22.3-05393043 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.08.2013: №0000121530 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації за І квартал 2011 року на 2521688,00грн.; №0000131530 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 720181,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські операції позивача з контрагентами мали реальний характер та підтвердженні належними первинними бухгалтерськими документами.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зазначені приписи Податкового кодексу України узгоджуються з вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв до набрання чинності кодексом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Зазначені приписи Податкового кодексу України узгоджуються з вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість, що діяли до набрання чинності кодексом.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдомнасервіс» укладений договір підряду №29-0472-02 від 01.04.2009, за яким ТОВ «Укрдомнасервіс» зобов'язалось виконати роботи з технічного обслуговування та утримання виробничих фондів. Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, в листопаді, грудні 2010 року, січні, березні 2011 року виконано технічне обслуговування та поточний ремонт обладнання стану 350, доменного цеху, новопрокатного цеху, агломераційного цеху, аглофабрики.

Між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдомнасервіс» укладений договір підряду №29-0473-02 від 01.04.2009, за яким ТОВ «Укрдомнасервіс» зобов'язалось виконати капітальний і поточний ремонт виробничих фондів та об'єктів соцкультпобуту. Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, в листопаді, грудні 2010 року, січні, березні 2011 року виконаний поточний ремонт та зміна фундаменту вагонних терезів рельсобалочного цеху, виконані роботи з поточного і капітального ремонту обладнання рельсобалочного цеху, сортопрокатного цеху, новопрокатного цеху, доменного цеху, конвертерного цеху, аглофабрики, агломераційних систем, консольного шляхопроводу естакади, путей вагоноопроки-дувача, підкранових путей і колон, батарейного циклону, пил ударної дії, шихтового відділення і підземної галереї, молоткової дробілки, фундаментів, путей мостових кранів, покрівлі ливарного двору.

Між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдомнасервіс» укладений договір підряду №29-0599-02 від 01.04.2009, за яким ТОВ «Укрдомнасервіс» зобов'язалось виконати ліквідацію основних фондів та монтаж нового виробничого обладнання. Згідно актів прийняття виконаних підрядних робіт, в листопаді, грудні 2010 року, січні, березні 2011 року виконані роботи з демонтажу, розділці, завантаження у вагони металоконструкцій.

Між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» та ТОВ «Укрдомнасервіс» укладений договір підряду №29-1612-02 від 30.10.2009, за яким ТОВ «Укрдомнасервіс» зобов'язалось виконати реконструкцію виробничих фондів і об'єктів соцкультпобуту. Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, в листопаді, грудні 2010 року, січні, березні 2011 року виконані роботи з реконструкції ділянки ПУ-14 новопрокатного цеху, поліпшення фундаментів під аспираційними системами агломераційного цеху, поліпшення обладнання доменного цеху, новопрокатного цеху.

Таким чином, реальність спірних господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдомнасервіс» та їх зв'язок з господарською діяльність позивача підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, в тому числі податковими накладними, платіжними документами, актами прийому виконаних будівних робіт. Крім того, виконання робіт саме працівниками ТОВ «Укрдомнасервіс» підтверджується дозволами на ввезення і вивезення обладнання транспортними засобами ТОВ «Укрдомнасервіс», видачею перепусток для входу на територію позивача працівникам ТОВ «Укрдомнасервіс»

Таким чином, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

При цьому, суд звертає увагу, що податковий орган ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи судами не посилався на наявність кримінальних справ стосовно контрагентів позивача чи на заперечення ними здійснення господарської діяльності. Матеріали справи не містять доказів проведення позивачем господарських операцій з підприємствами, які мають фіктивний статус та здійснюють нелегальну діяльність.

Посилання податкового органу на неможливість підтвердження реальності здійснення ТОВ «Укрдомнасервіс» операцій з придбання послуг по суборенді майна у ТОВ «Аксіома», ПП «Вікторія-2007», ТОВ «Юла Люкс» не спростовує встановленого судами факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів без задоволення, а оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2015 у справі №804/407/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

............................

...........................

...........................

Т.М.Шипуліна,

Л.І.Бившева,

В.В.Хохуляк,

Судді Верховного Суду