Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2020 року

Київ

справа №0640/4694/18

адміністративне провадження №К/9901/862/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі- Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року (постановлену у складі судді - Капинос О.В.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Смілянця Е.С., суддів - Залімського І.Г., Сушка О.О.)

у справі № 0640/4694/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області,

про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов`язання усунути протиправні дії,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просив:

- зупинити дію оскаржуваної постанови начальника Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Данилишина П.Б. від 08 травня 2018 року якою зобов`язано районні ВДВС (Корольовського та Житомирського) передати, а відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області прийняти для подальшого виконання матеріали виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії начальника Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Данилишина П.Б. по винесенню 08 травня 2018 року постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження, якою зобов`язано районні ВДВС (Корольовського та Житомирського) передати, а відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області прийняти для подальшого виконання матеріали виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 ;

- скасувати постанову начальника Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Данилишина П.Б. від 08 травня 2018 року про передачу матеріалів виконавчого провадження, якою зобов`язано районні ВДВС (Корольовського та Житомирського) передати, а відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області прийняти для подальшого виконання матеріали виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати начальника Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Данилишина П.Б. усунути протиправні дії, які зафіксовані в постанові від 08 травня 2018 року та допущені до виконання, шляхом приведення вчиненого у попередній стан - поверненням відділом примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області до районних ВДВС (Корольовського та Житомирського) для подальшого виконання матеріалів виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду, позивач зазначає, що оскаржувана ним постанова була винесена з порушенням статті 19 Конституції України та статті 30 Закону України «Про виконавче провадження». ОСОБА_1 зазначає, що при винесенні постанови відповідач не дослідив, хто перший із державних виконавців районних ВДВС (Корольовського чи Житомирського) відкрив виконавче провадження.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року, відмовлено у відкритті провадження в зв`язку із тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до п. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що оскільки позивач звернувся з позовними вимогами про оскарження рішень державного виконавця та інших посадових осіб органів державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, такий спір не є публічно-правовим та має розглядатися за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 08 січня 2019 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись із вищезазначеними судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення, а справу в частині відкриття провадження, просить передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідачем до суду надіслано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24 вересня 2018 року отримав поштовий лист, яким йому було надіслано копію постанови начальника Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Данилишина П.Б. від 08 травня 2018 року про передачу матеріалів виконавчого провадження.

Постановою зобов`язано районні ВДВС (Корольовського та Житомирського) передати, а відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області прийняти для подальшого виконання матеріали виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 .

Судами встановлено, що позивач оскаржує: дії начальника Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Данилишина П.Б. з винесення постанови, постанову від 08 травня 2018 року про передачу матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" боргів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд приходить до таких висновків.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статі 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування,їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адмінстративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно зі частиною ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Тобто, якщо законом було установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, відносно того, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

У цій справі спірні правовідносини пов`язані з оскарженням дій начальника Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Данилишина П.Б. з винесення постанови, постанову від 08 травня 2018 року про передачу матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" боргів.

Постановою від 08 травня 2018 року зобов`язано районні ВДВС (Корольовського та Житомирського) передати, а відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області прийняти для подальшого виконання матеріали виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 .

Виходячи з вищевказаного, позивач є боржником у вказаному виконавчому провадженні, тобто, згідно положень статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", - є стороною виконавчого провадження.

Колегія суддів погоджується з тим, що у даному випадку порядок судового оскарження вказаних дій та рішень державного виконавця встановлений Цивільним процесуальним кодексом України.

Зокрема, відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Верховний Суд вважає помилковими доводи касаційної скарги про належність цього спору до юрисдикції адміністративного суду та погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що розгляд таких позовних вимог має вирішуватись за правилами цивільного судочинства, оскільки позивач оскаржує дії начальника Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Данилишина П.Б. з винесення постанови, й постанову від 08 травня 2018 року про передачу матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів, які були видані на виконання цивільного позову, а тому такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ (аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року №569/12295/16-ц (провадження №14-451цс18).

За таких обставин, Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.

Пунктом 3 частини шостої статті 346 КАС України передбачено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Оскільки Великою Палатою Верховного Суду вже сформовано висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах підстави для передачі справи на її розгляд відсутні.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

Н.В. Шевцова