Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.07.2020 року у справі №160/4839/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 160/4839/19

адміністративне провадження № К/9901/15603/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т. Г.,

суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №160/4839/19

за позовом Державної установи "Кам'янська виправна колонія ( №34)" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протипранвими та скасування постанови про накладення штраф, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Юрко І. В., суддів: Чабаненко С. В., Чумака С. Ю.,)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.28.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної установи "Кам'янська виправна колонія ( №34)" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДП632/273/ПД/АВ/ТД-ФС/391 від
26.03.2019 року, якою накладено на Державну установу "Кам'янська виправна колонія ( №34)" штраф у розмірі 29 044 080,00 грн. та №ДП632/273/ПД/АВ/ТД-ФС/392 від 26.03.2019 року, якою накладено на Державну установу "Кам'янська виправна колонія ( №34)" штраф у розмірі 9 264 060,00 грн.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено.

3. Не погодившись із судовим рішенням, відповідач у грудні 2019 року оскаржив її в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишено без руху у зв'язку із необхідністю усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 28815
грн.

5. У встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не було усунуто, а тому ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.

6. В подальшому, 15 лютого 2020 року заявник повторно звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року.

7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

8. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

9. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що скаржником не було усунуто недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував приписи Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX (набрав чинності 02 квітня 2020 року) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесені зміни, зокрема доКАС України. Розділ "Прикінцеві положення" КАС України доповнено п.

З, відповідно до якого строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

На думку касатора, суд апеляційної інстанції мав поновити строки на апеляційне оскарження у зв'язку із тим, що скаржник є державною неприбутковою організацією та позбавлений можливості вчасно сплатити судовий збір за відсутності відповідного бюджетного фінансування.

12. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

14. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

15. Зі змісту ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року апеляційну скаргу заявника залишено без руху у зв'язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та документа про сплату судового збору у розмірі 28815 гривень.

Зазначеною ухвалою встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Копія ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана поштою скаржнику та отримана ним 06.04.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

16.04.2020 року до суду від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання суду документа про сплату судового збору.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду зазначено, що скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду у даній справі в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга була залишена без руху судом апеляційної інстанції та згодом повернута скаржникові. Подання вдруге апеляційної скарги через тривалий час викликане великим документообігом, значною кількістю судових засідань, навантаженням у судових процесах.

З цього приводу суд апеляційної інстанції встановив, що скаржник подавав апеляційну скаргу на рішення суду, проте вказана апеляційна скарга ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року була залишена без руху у зв'язку із відсутністю документу на підтвердження сплати судового збору.

У встановлений судом строк апелянт не виконав вимоги зазначеної вище ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, у зв'язку із чим остання була повернута ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги відповідач отримав 13.01.2020 року, що підтверджується відомостями з реєстраційної картки поштового повідомлення.

Повторно апеляційна скарга подана скаржником поштою лише 15.02.2020 року, тобто більше, ніж через тридцять днів з дня отримання копії ухвали суду про повернення первинної апеляційної скарги.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, заявник не усунув недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору, що було підставою для повернення його апеляційної скарги судом вперше.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено неможливість такого поновлення.

Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.

В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" ( №32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" №11681/85).

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повернення первинної апеляційної скарги у зв'язку з певними її недоліками, не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнято судом як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення. Великий документообіг, значна кількість судових засідань, навантаження у судових процесах не можуть вважатися об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою, що вказують на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Відтак, на думку апеляційного суду, зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, а тому, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

16. З цього приводу колегія суддів вважає зазначає наступне.

17.02 квітня 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року", яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.

18. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року" доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені КАС України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

19. Таким чином, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України щодо процесуальних строків, зокрема залишення апеляційної скарги без руху, набрав законної сили 02 квітня 2020 року, тобто після постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

20. Судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянт 06.04.2020 року отримав копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. Відтак, останній день строку на виправлення недоліків є 16.04.2020 року.

21. Оскільки вказаний вище строк закінчився станом на момент набрання законної сили Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що апеляційний суд не мав законодавчих підстав для ухвалення рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки строк на виправлення недоліків був продовжений на підставі зазначеного вище ~law24~.

22. Частиною 1 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

23. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

24. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

25. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - задовольнити.

2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року по справі № 160/4839/19 - скасувати.

3. Справу № 160/4839/19 направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді А. Ю. Бучик

А. І. Рибачук