Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року

м. Київ

справа № 280/504/19

касаційне провадження № К/9901/6150/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року (головуючий суддя - Лазаренко М.С.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року (головуючий суддя - Дурасова Ю.В.; судді - Божко Л.А., Лукманова О.М.)

у справі № 280/504/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» (далі - ТОВ «Логіст-Хім», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 серпня 2018 року № 0013571401 та № 0013581401.

В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновкі акта перевірки не відповідають положенням чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичним обставинам, які мали місце в досліджених контролюючим органом правовідносинах. Наголосив, що при проведенні перевірки податковому органу було надано достатній обсяг первинних документів, які підтверджують фактичне виконання договорів про надання транспортно-експедиційних послуг, які організовувались Приватним підприємством «Юніс-ТЕП» (далі - ПП «Юніс-ТЕП») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮА-Транс» (далі - ТОВ «ЮА-Транс»).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року, позов задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що висновки відповідача про завищення позивачем суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та заниження податку на прибуток спростовуються наданими товариством первинними документами.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що платником до позову були надані додаткові документи щодо взаємовідносин з ТОВ «ЮА-Транс», які не були надані під час перевірки та до заперечень на акт перевірки, що не було враховано судами попередніх інстанцій. Наголошує, що ненадання платником контролюючому органу первинних документів у встановлені законом строки має наслідком встановлення відсутності таких документів на час складення податкової звітності.

Ухвалою від 29 квітня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області.

07 червня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права.

27 вересня 2021 року податковим органом заявлено клопотання про заміну відповідача - ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_1), у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволення з огляду на таке.

Судовими інстанціями встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Логіст-Хім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21 січня 2014 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт від 13 квітня 2018 року № 224/08-01-14-01/39071718.

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлені порушення, зокрема, пунктів 44.1, 44.2 статті 44 , пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 243 419,00 грн та завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 72 257,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію контролюючий орган зазначив, що платником за договорами транспортно-експедиційної діяльності, укладеними з ПП «Юніс-ТЕП» та ТОВ «Логіст-Хім», прийнято до обліку та враховано у складі витрат відшкодування вартості транспортних послуг без первинних документів, складених безпосередньо виконавцями послуг. При цьому, надані акти виконаних робіт є документами довідково-узагальнюючими інформацію та не містять ознак первинних документів.

На підставі висновків названого акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року:

№ 0013571401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 283 634,75 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на 243 419,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 40 215,75 грн;

№ 0013581401, яким платнику зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 75 257,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Логіст-Хім» отримувало транспортно-експедиційні послуги від ПП «Юніс-ТЕП» та ТОВ «ЮА-Транс».

На підтвердження факту отримання послуг товарисвтом до перевірки було надано: акти виконаних робіт (наданих послуг) за підписом посадових осіб ПП «Юніс-ТЕП» та ТОВ «ЮА-Транс», в яких визначено окремими рядками відшкодування (компенсація) транспортних послуг за маршрутом, транспортно-експедиційні послуги та винагорода експедитора; заявки; довідки про транспортні витрати. складені ПП «Юніс-ТЕП» та ТОВ «ЮА-Транс»; СМR (міжнародні товарно-транспортні накладні) з печатками «перевізників»; договори, укладені між експедиторами ПП «Юніс-ТЕП», ТОВ «ЮА-Транс» та перевізниками.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що на підтвердження здійснених витрат позивач надавав до перевірки первинні документи щодо взаємовідносин з ПП «Юніс-ТЕП», ТОВ «ЮА-Транс», які детально описані на відповідних аркушах акта перевірки, копії яких містяться в матеріалах справи, та які свідчать про отримання ТОВ «Логіст-Хім» транспортно-експедиційних послуг від названих контрагентів, що робить висновки відповідача, викладені в акті перевірки безпідставними.

Податковий орган у касаційній скарзі наполягає, що до скарги на податкові повідомлення-рішення та позову платником було надано додаткові документи щодо взаємовідносин з ТОВ «ЮА-Транс», які не були надані під час перевірки та до заперечень на акт перевірки, а саме первинні документи, складені безпосередньо виконавцями послуг перевезення, опис яких наведено на сторінках 4-12 скарги ТОВ «Логіст-Хім». Такі ж аргументи наводилися відповідачем у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі.

За приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Разом з тим, судовими інстанціями не надано оцінки такому доводу контролюючого органу та не перевірено обставин, чи надавалися названі первинні документи до контрольного заходу, за результатами якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судовими інстанціями норм процесуального права при розгляді справи.

За частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, не встановлено фактичні обставини, які мають значення для справи, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача у справі - ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_1).

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова