Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.03.2020 року у справі №810/937/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2020 року

Київ

справа № 810/937/16

провадження № К/9901/11046/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Київського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Горобцової Я.В., Панової А.В., Панченко Н.Д. від 30 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чаку Є.В., Ганечко О.М., Літвіної Н.М. від 26 жовтня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України виплатити різницю в сумах одноразової грошової допомоги, станом на дату винесення постанови суду або в сумі 231525 грн;

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 140175,00 грн одноразової грошової допомоги..

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ані на час встановлення позивачу інвалідності, ані на час звернення ОСОБА_1 до МВС із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, ані на час звернення із заявою про виплату різниці в сумах грошового забезпечення у зв`язку зі зміною статті 23 Закону України «Про міліцію», ні вказаним Законом, ні положеннями Порядку № 707 не було передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги виплачується у розмірі, визначеному на день встановлення інвалідності, що зазначений в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідач, виплачуючи одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому статтею 23 Закону України «Про міліцію» в редакції станом на 25 грудня 2014 року, допускає довільне тлумачення норм чинного законодавства, що є неприпустимим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство внутрішніх справ України звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 25 липня 1994 року по 29 вересня 2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ №0214018 ОСОБА_1 має 3-тю групу інвалідності з 25 грудня 2014 року, причина інвалідності - травма пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Наявність у позивача третьої групи інвалідності також підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0522242, свідоцтвом про хворобу№148/Зв, Актом розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 15 вересня 2013 року, Актом №1 про нещасний випадок (у тому числі поранення), висновком службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень старшим дільничним інспектором міліції СДІМ Фастівського МВ майором міліції ОСОБА_1

21 травня 2015 року ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 42525,00 грн.

14 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про виплату йому грошової допомоги із врахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію».

ДФЗБО Міністерства внутрішніх справ України листом від 26 серпня 2015 року № 15/5-Г-402 повідомило позивача про те, що відповідно до розподілу коштів МВС України від 5 травня 2015 року ГУ МВС України в Київській області було виділено кошти на виплату позивачу одноразової грошової допомоги. Також зі змісту листа вбачається, що 12 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» від 13 лютого 2015 року № 208-VIII щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції». Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих положень» цього Закону Кабінет Міністрів України має привести свої нормативно-правові акти у відповідність до нього. Міністерством було підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», який знаходить на затвердженні в Кабінеті Міністрів України. У разі затвердження вказаного в постанові Порядку його дія поширюватиметься на осіб, яким групу інвалідності встановлено після 12 березня 2015 року.

6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що вимога позивача щодо зобов`язання виплатити йому одноразову грошову допомогу в 150 кратному розмірі прожиткового мінімуму не може бути задоволена, оскільки одноразова допомога ОСОБА_1 повинна нараховуватись відповідно до Закону України «Про міліцію», в редакції чинній на момент отримання інвалідності та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 707 від 12 травня 2007 року, - в розмірі трирічного грошового забезпечення для інвалідів ІІІ групи.

8. Відзиву на касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року ОСОБА_1 не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Питання виплати одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції станом на момент встановлення позивачу інвалідності було врегульовано статтею 23 Закону України «Про міліцію», частиною 6 якої передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

10. Окрім того, за приписами статті 23 Закону України «Про міліцію» порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби, визначає Кабінет Міністрів України.

11. На виконання статті 23 Закону України «Про міліцію», Кабінет Міністрів України постановою № 707 від 12 травня 2007 року затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції. Вказана постанова набрала чинності 23.05.2007 року.

12. Відповідно до пункту 2 Порядку № 707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п`ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

13. Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 707 передбачено, що для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги.

14. Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинній з 12 березня 2015 року) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Втрата працездатності та інвалідність встановлена позивачу 25 грудня 2014 року.

16. Позивач у порядку абз. 1 пункту 5 Порядку № 707, звернувся із заявою про виплату грошової допомоги 15 квітня 2015 року. 25 квітня 2015 року МВС України прийнято висновок про призначення грошової допомоги працівнику міліції ОСОБА_1 21 травня 2015 року ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 42525,00 грн.

17. Колегія суддів зазначає, що, в даному випадку, застосуванню підлягають такі порядок і розмір одноразової допомоги, які передбачались чинним законодавством станом на момент виникнення у позивача права, тобто встановлення йому інвалідності (25 грудня 2015 року) законодавством, оскільки стаття 23 Закону України «Про міліцію» таке право (отримання одноразової грошової допомоги) пов`язує саме з настанням інвалідності за умови її настання в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

18. Інших умов для набуття права на одноразову грошову допомогу чинним законодавством не передбачено.

19. Доводи позивача, з якими погодились суди першої та апеляційної інстанції про те, що право на отримання грошової допомоги набуто саме з моменту прийняття МВС рішення за наслідками розгляду поданої ним заяви про виплату одноразової грошової допомоги, тобто з 15 квітня 2015 року є хибним, оскільки, звернувшись із заявою та отримавши рішення відповідача, позивач реалізував набуте ним раніше, 25 грудня 2015 року, право.

20. Відповідно до пункту 7 Порядку № 707 орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

21. Отже, позивачу правомірно, у передбачені чинним, станом на момент виникнення спірних правовідносин, законодавством строки та спосіб, здійснено розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги, а задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції не врахували приписи статті 23 Закону України «Про міліцію», чим порушили норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

22. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 7 листопада 2019 року у справі № 803/3922/15.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Частиною 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

24. Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний