Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 травня 2018 року

Київ

справа №804/5750/17

адміністративне провадження №К/9901/35304/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Громадської організацї "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах її членів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року (Суддя - І.Ю. Добродняк) у справі

за позовом Громадської організацї "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах її членів ОСОБА_3, ОСОБА_4

до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року позовну заяву громадської організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах її членів ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі - Громадська організація, скаржник) до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.

2. В обґрунтування даної ухвали суд першої інстанції зазначив, що законодавець, декларуючи наявність у громадських об'єднань - не юридичних осіб права на захист у матеріально-правовому розумінні, не надає їм права на захист у процесуальному розумінні. Зазначене, на думку суду першої інстанції, узгоджується з визначенням «позивач» у відповідності до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, та не суперечить частині першій статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено коло осіб, наділених правом захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Суд зауважив, що Закон України «Про громадські об'єднання» не надає громадській організації без статусу юридичної особи, якою є Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація», права звернення до суду. Таким чином, суд зробив висновок, що у розглянутому випадку громадська організація не має статусу юридичної особи, отже, не має повноважень здійснювати представництво інтересів інших осіб у зв'язку із відсутністю адміністративної процесуальної дієздатності.

3. Не погоджуючись з даною ухвалою суду, Громадська організація звернулась до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду зі скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року.

4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Громадської організації «Дніпропетровська незалежна Правозахисна Громадська Організація» в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року у справі №804/5750/17 залишено без руху. Суд апеляційної інстанції вказав, що апеляційна скарга Громадської організації подана без додержання вимог, встановлених ст.187 КАС України, а саме до неї не долучено документу про сплату судового збору.

5. У зв'язку з не усуненням недоліків, виявлених судом, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Громадської організації «Дніпропетровська незалежна Правозахисна Громадська Організація» в інтересах членів своєї громадської організації ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року у справі № 804/5750/17 повернуто.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 13 листопада 2017 року Громадська організація звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року.

7. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги Громадська організація вказує на те, що мотиви, з яких її не допущено до правосуддя, є надуманими і не ґрунтуються на положеннях закону. На думку скаржника, за змістом статей 2, 4 Закону України «Про судовий збір» серед осіб (суб'єктів), які мають сплачувати судовий збір, не має таких, як неприбуткові громадські організації без статусу юридичної особи.

9. Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року касаційну скаргу Громадської організації прийнято до провадження та призначено до розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

10. Частина 6 статті 187 КАС України: до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

11. Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI): цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

12. Частина 1 статті 1 Закону №3674-VI: судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

13. Частина 1 статті 2 Закону №3674-VI: платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

14. Частина 1 статті 4 Закону №3674-VI: судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

15. Підпункти 1, 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

16. Частина 1 статті 5 Закону №3674-VI: від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

16.1. 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

16.2. 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

16.3. 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення;

16.4. 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

16.5. 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

16.6. 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

16.7. 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

16.8. 8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

16.9. 9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;

16.10. 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

16.11. 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

16.12. 12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;

16.13. 13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;

16.14. 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

16.15. 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

16.16. 15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;

16.17. 16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

16.18. 17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору;

16.19. 18) Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України;

16.20. 19) органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення;

16.21. 20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судового рішення суду першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України (в чинній редакції), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

19. Суд зазначає, що аналіз норм Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що громадські організації, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, не визначені платниками судового збору, оскільки вони не є ані юридичною, ані фізичною особою.

20. Відповідно, такі організації не зазначені і у статті 5 Закону України «Про судовий збір» як суб'єкти, які звільнені від сплати судового збору.

21. Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції щодо того, що за своїм правовим статусом, визначеним Законом України «Про громадські об'єднання», та відповідно до установчих документів Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» може захищати в суді інтереси членів організації, тобто наділена відповідною правосуб'єктністю, вона є платником судового збору в розумінні ст.2 Закону України «Про судовий збір», є помилковими та безпідставними.

22. Враховуючи зазначене, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку про те, що громадська організація, яка здійснює діяльність без створення юридичної особи, повинна додавати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

23. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України (в чинній редакції) Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

25. За приписами ч. 4 цієї статті справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

26. Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року з направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

27. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

28. Касаційну скаргу Громадської організацї "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах її членів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити.

29. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року - скасувати, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

30. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа