Історія справи

Постанова КАС ВП від 02.02.2023 року у справі №640/3201/22
Постанова КАС ВП від 02.02.2023 року у справі №640/3201/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/3201/22

адміністративне провадження № К/990/30868/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/3201/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Київській області,

третя особа - Національна поліція України,

про визнання дій і бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року

(головуючий суддя: Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Кобаль М.І.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - «ГУ НП в Київській області») щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 7 листопада 2015 року до 2 липня 2018 року;

- визнати протиправними дії ГУ НП в Київській області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 7 листопада 2015 року до 2 липня 2018 року;

- зобов`язати ГУ НП в Київській області здійснити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період роботи з 7 листопада 2015 року до 2 липня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в Київській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 7 листопада 2015 року до 31 жовтня 2017 року;

- зобов`язано ГУ НП в Київській області нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 7 листопада 2015 року до 31 жовтня 2017 року із застосуванням листопада 2015 року як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі: 800,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Київській області.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ГУ НП в Київській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року апеляційну скаргу ГУ НП в Київській області залишено без руху з підстав несплати судового збору й недолучення до апеляційної скарги доказів відповідної оплати у розмірі: 1 488, 60 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ГУ НП в Київській області повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме: у зв`язку із неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ГУ НП в Київській області звернулось із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі ГУ НП в Київській області просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ОСОБА_1 і Національна поліція України своїх відзивів на касаційну скаргу не подали, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримали через підсистему Електронний суд 1 грудня 2022 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги ГУ НП в Київській області про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ГУ НП в Київській області стверджує, що йому не була належним чином вручена копія ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Так, скаржник зауважує, що копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року, якою апеляційну скаргу ГУ НП в Київській області залишено без руху, апеляційний суд направив лише на електронну пошту ГУ НП в Київській області. Між тим, скаржник не вбачає ці дії належним способом повідомлення учасника справи про прийняте судом процесуальне рішення у справі. Єдиним належним способом вручення копії ухвали суду скаржник вважає поштове направлення з рекомендованим повідомленням про вручення такого поштового відправлення та відповідною відміткою або розписку представника про отримання цієї копії особисто.

До того ж, скаржник зауважує, що на електронну пошту, як і у підсистему Електронного суду, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року не надходила.

Отже, з огляду на те, що скаржник не отримував копію ухвали від 26 вересня 2022 року, він не погоджується з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року про повернення апеляційної скарги й вбачає підстави для її скасування.

З цього приводу Верховний Суд вбачає за належне зазначити про наступне.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до положень статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Пунктом 16 частини першої цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Системний аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що до можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. До того ж, до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси, надсилання копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - «Положення про ЄСІТС»).

У газеті «Голос України» від 4 вересня 2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 5 жовтня 2021 року.

Тож, на час прийняття судом апеляційної інстанції ухвали про залишення апеляційної скарги без руху - 26 вересня 2022 року названі підсистеми (модулі) ЄСІТС уже розпочали функціонування.

За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З матеріалів цієї справи вбачається, що копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року не була надіслана на поштову адресу ГУ НП в Київській області з підстав відсутності у суду фінансування на ці потреби, а була направлена на електронну пошту ГУ НП в Київській області: kvo@police.gov.ua, про що відповідальним працівником суду ОСОБА_2 складено довідку від 28 вересня 2022 року (а.с. 66).

У касаційній скарзі ГУ НП в Київській області не заперечує факт того, що він зареєстрований в підсистемі Електронний суд. До того ж, скаржник подавав документи до суду касаційної інстанції через підсистему Електронний суд.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що скаржник був зареєстрований в підсистемі Електронний суд на момент постановлення ухвали від 26 вересня 2022 року, тобто міг отримати її образу після підписання колегією суддів цього документа.

До того ж, відомостей про те, що електронна адреса: kvo@police.gov.ua, яку суд апеляційної інстанції використав для направлення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є офіційною електронною адресою ГУ НП в Київській області, матеріали справи також не містять.

Більше того, з відомостей КП ДСС вбачається, що офіційною електронною адресою скаржника, яку він використав для реєстрації в підсистемі Електронний суд є: kiev_obl@kv.npu.gov.ua.

Окрім зазначеного, матеріали справи не містять заяв (клопотань) ГУ НП в Київській області про надсилання копій судових рішень на електрону пошту kvo@police.gov.ua.

Зважаючи на наведене, а також враховуючи приписи статті 251 КАС України, належним способом врученням копії судового рішення скаржнику у цій справі є його надсилання у паперовій формі з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Водночас, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про належне вручення ГУ НП в Київській області копії ухвали суду про залишення його апеляційної скарги без руху, а у подальшому пропуск скаржником строку на усунення визначених судом недоліків апеляційної скарги.

Указані обставини справи і процесуальні норми дозволяють Верховному Суду дійти висновку, що надсилання копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року на електронну пошту ГУ НП в Київській області було здійснене не у спосіб та порядок, встановлені процесуальним законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає передчасною позицію Шостого апеляційного адміністративного суду щодо невиконання ГУ НП в Київській області вимоги ухвали суду про усунення недоліків апеляційної скарги, адже це питання повинно вирішуватися у комплексі (невід`ємно) з обставинами, які об`єктивно могли перешкоджати особі виконати указану ухвалу суду в установлений судом строк.

Верховний Суд зазначає, що встановлене законодавством апеляційне оскарження судових рішень є складовою права кожного на судовий захист, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Конституція України закріпила основні засади судочинства (частина третя статті 129). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України).

Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду будь-якої інстанції відповідно до закону (абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 квітня 2010 року №12-рп/2010 ).

Відмова у реалізації такої можливості може призвести до порушення конституційних засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду (пункти 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України). (абзац четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 квітня 2010 року №12-рп/2010).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції передчасно застосував наслідки відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв`язку із чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.

За таких обставин Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції..

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційну скаргу ГУ НП в Київській області належить задовольнити, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року - скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року в справі №640/3201/22 скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду