Добросусідство – як зробити так, щоб земельна суперечка не дійшла до суду

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Добросусідство – як зробити так, щоб земельна суперечка не дійшла до суду - 45508bdab74625c53c1d637d3f979dc3_619de1d6af1b9.jpg

Зміст:

Суть добросусідства

Добросусідство полягає в тому, що власники та землекористувачі земельних ділянок мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їхнього цільового призначення, за яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається менше незручностей (ч.1 ст. 103 ЗКУ).

Такими незручностями можуть бути затінення від будинків або інших споруд, дерев та чагарників, задимлення внаслідок спалювання відходів, неприємні запахи, що виникають внаслідок господарської чи іншої діяльності, шумове забруднення тощо.

Добросусідські відносини між власниками та користувачами сусідніх земельних ділянок є обов'язком кожного суб'єкта, у власності або користуванні якого знаходиться земельна ділянка. Сторони сусідніх земельних ділянок зобов'язані не здійснювати перешкод, які б перешкоджати цільовому використанню сусідніх земельних ділянок. З цією метою Земельний кодекс (Глава 17) визначає межі допустимого негативного впливу на сусідню земельну ділянку шляхом встановлення заборони на неприпустимий вплив на земельну ділянку.

Передумовою існування добросусідських відносин між власниками суміжних земельних ділянок та запобігання можливим конфліктам між ними є чітке визначення меж земельних ділянок. Це досягається за допомогою законодавчого встановленого обов'язку власника сусідньої земельної ділянки сприяти своєму сусідові у встановленні чітких кордонів, а також відновленню межових знаків, коли вони зникли, перемістилися чи стали невиразними (стаття 106 ЗКУ).

Якщо відсутні межові знаки між сусідніми земельними ділянками та не відомо, де проходить межа, основою для її відновлення є дані земельно-кадастрової документації (стаття 107 ЗКУ).

У разі, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, канавою, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їхнє спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному із сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними (ст. 108 ЗКУ).

Користуйтесь консультацією: Як себе поводити, якщо сусід поставив свій паркан на вашій ділянці

Загальна межа земельних ділянок

Суміжні земельні ділянки – це ті ділянки, які безпосередньо дотичні до спільного кордону. Зазвичай суміжні ділянки мають спільний кордон, а саме паркан (який поставлений кимось із сусідів раніше). Головне, щоб такий паркан був не вище 2 метрів (згідно з п. 6.7 ДБН Б.2.2-5: 2011 «Благоустрій територій»). У іншому випадку сусід суміжної ділянки має право вимагати знесення паркану, оскільки таку «незручність» можна віднести до порушення добросусідства та розглядати питання на комісії із земельних спорів.

Якщо власник/користувач земельної ділянки хоче переконатися в тому, що кордон не порушено, слід звернутися до землевпорядної фірми та провести виміри ділянки. Землевпорядна організація виїжджає на ділянку та проводить роботи з уточнення меж земельної ділянки, проводячи при цьому кадастрову зйомку. Якщо кордон загальний, то, відповідно, проводиться уточнення кордонів та суміжної земельної ділянки. Виконуються виміри за фактом, що є в натурі, а потім план земельної ділянки, що вийшов, зіставляється з документом на землю. Далі землевпорядник може повідомити Вам – чи є можливі накладки чи неточності з межами чи ні. В ідеалі, межа суміжної земельної ділянки має дотикатися до Вашої, але здебільшого це рідкісні випадки. Все з причини переходу свого часу до єдиної державної системи координат. У таких випадках відбуваються зміщення, і земельні ділянки накладаються одна на одну.

Декілька слів про дерева

У разі проникнення коріння та гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу, сусіди мають право відрізати коріння дерев та кущів, які проникають на їхню ділянку, якщо це заважає використовувати її за цільовим призначенням.

Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах. Якщо ж одна із сторін відмовляється оплачувати витрати на видалення дерев, іншій стороні слід взяти такі витрати на себе. Якщо дерева є межовими знаками і не можуть бути замінені іншими межовими знаками, такі дерева не підлягають зрізу.

Користуйтесь консультацією: Ринок землі відкритий: як продати або купити землю в Україні

Як бути, коли правил добросусідства не дотримуються

При першому виявленні можливого порушення правил добросусідства слід звертатися до місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 158 ЗКУ саме органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори щодо дотримання громадянами правил добросусідства. Здебільшого такі заяви приймають в управлінні земельних відносин відповідної місцевої ради.

Якщо земельна ділянка розташована за межами міста, то в такому разі слід звертатися до територіального органу Держгеокадастру.

Отримавши заяву від однієї із сторін суперечки, орган місцевого самоврядування має тижневий термін на його розгляд. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін (як правило, власники/землекористувачі суміжних ділянок), які повинні бути заздалегідь повідомлені про час та місце розгляду спору.

До заяви слід прикріпити якнайбільше доказів, що підтверджують те, що кордон земельної ділянки порушено.

Ви можете прикріпити кадастровий план, відзначивши ту межу ділянки, яка порушена, документ, що встановлює право на землю (державний акт на землю, договір оренди (якщо ділянка в оренді), викопіювання із земельного кадастру).

Якщо земля не оформлена (або не на стадії оформлення), не має кадастрового номера, то в такому разі підтвердити свої слова про порушення меж ділянки буде нічим доти, доки Ви не оформите ділянку, отже – сперечатися про межі буде безглуздо.

Користуйтесь консультацією: Безкоштовна приватизація землі - покрокова інструкція та підводні камені

Комісія з розгляду земельних суперечок

Комісія з розгляду земельних суперечок, як правило, складається з компетентних осіб (представники Держгеокадастру, депутати місцевої ради, спеціалісти земельного відділу, землевпорядники та інші).

Рішення комісії оформляється у вигляді протоколу (витяг із протоколу), який підписується головою та секретарем комісії. До протоколу обов'язково включаються пропозиції щодо вирішення земельної суперечки, прийняті комісією.

Не факт, що земельна суперечка «закриється» за одне засідання комісії, дуже часто можуть знадобитися додаткові факти та документи, на отримання яких потрібен час. Або одна зі сторін не з'явилася (з поважної причини), немає кворуму та інші причини.

Будьте готові до того, що члени комісії «будуть некомпетентними» у Вашому питанні і відправлять Вас до суду. Якщо ж суперечка виникла ще на стадії відведення ділянки, тобто на неї не присвоєно кадастровий номер, у такому разі, комісія ще може вирішити суперечку. Найчастіше межі земельної ділянки затверджуються згідно з кадастровим планом. При цьому на засіданні присутній землевпорядник, який зможе пояснити, як справи з межами ділянок і чи є там накладки.

Якщо ж ділянки у приватній власності та внесені до кадастру, то вирішення проблеми зазвичай «відправляється» до суду і лише за результатами земельної експертизи вирішується суперечка.

У будь-якому випадку, кожна суперечка є індивідуальною і має свої особливості і, насамперед, куди потрібно звертатися у випадки порушення правил добросусідства – це, звичайно, орган місцевого управління.

Рішення комісії – акт комісії, спрямований на усунення суперечки, є обов'язковим для виконання.

Якщо якась із сторін не погоджується з прийнятим рішенням, то вона має право оскаржити його в суді. Перед зверненням до суду подбайте про те, щоб у Вас на руках були всі докази, що Ваше земельне право порушено. Це можуть бути акти перевірки, свідчення свідків, фотографії, картографічні матеріали. Крім цього, вилучення з протоколу комісії із земельної суперечки буде вагомим доказом того, що земельна суперечка присутня.

Досить часто на таких комісіях розглядається питання щодо підписання зовнішніх меж земельної ділянки сусідом. Єдиним способом «узаконити» приватизацію ділянки є рішення комісії. Враховуючи те, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.08.2021 втратила чинність Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та їхнього закріплення межовими знаками від 18.05.2010 № 376, то акт погодження меж земельної ділянки вже не обов'язковий. Але це не означає, що суперечок буде менше, оскільки суперечка може виникнути не лише через непідписання якогось паперу.

Як бачимо, земельну суперечку можна спробувати вирішити і без суду, але все залежить від самої зацікавленості сторін суперечок та масштабності проблеми.

Якщо Вам потрібна послуга фахівця, скористайтесь сервісом "Тендер на юридичну послугу" від юридичного ресурсу Протокол.

Автор консультації: Марія Дубенкова

Джерело: юридичний ресурс Протокол

3231
Переглядів
1
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
0